Новини

Підсумки дна: мутні рюкзачки від сина Авакова

bihusjpg1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Одна стара, добре відома оборудка МВС про закупівлю заплічників на 15 мільйонів, була викрита в усіх подробицях. І навіть відео є, де людина, схожа на сина міністра МВС, домовляється з людиною, схожою на екс-заступника міністра МВС. Чому ж слідству вже другий рік "бракує доказів"?

В ефірі підумки дна. Сьогодні ми згадаємо одну стару, добре розпіарену оборудку, яка була викрита просто в усіх подробицях і днями завершилась нічим. Коротше, давайте кілька слів про Авакова і рюкзаки.

Справа така, наприкінці 2014 року Міністерство внутрішніх справ вирішило закупити 6 тисяч заплічників. Провели тендер і партію у 5 тисяч рюкзаків виборола собі фірма Дніпровенд. Ну як виборола, там є моменти до них пізніше.

Поки що важливо ось що. Коштували ці рюкзаки 3 тисячі гривень за штуку. Як показали розслідування, на момент купівлі хороший військовий заплічник коштував вдвічі менше. На загальній сумі в 15 мільйонів гривень за оптимістичним сценарієм напиляли приблизно 7 мільйонів.

В чому тут може бути оптимізм задаєте ви доречне запитання? Оптимізм в тому, що 7 мільйонів напиляли у випадку, якщо заплічники робили не з поліетиленових пакетів, скотча та китайських брезентових сумок. У цьому – песимістичному – сценарії розпил значно більший.

Але що саме купували – невідомо. Адже в рамках такої спеціальної процедури замовлення – вона називається «переговорна» – МВС так чітко переговорили, що не опублікували жодних подробиць закупівлі.

Це значить, що в документах було написано «купуємо рюкзаки». Всьо. Розмір, якість, кількість кишеньок, міцність тканини – нічого не деталізовано. Треба рюкзаків, шо не ясно? Я ані секунди не сумніваюсь, що міністр внутрішніх справ, пан Аваков собі светра обирає значно ретельніше. Але тут ключове – собі.

Втім це лише сухий коржик, давайте додамо крему.

Отож у нас є Міністерство внутрішніх справ, яке терміново потребує 5 тисяч заплічників. Про терміновість сказали тоді у самому міністерстві, пояснюючи оцю спрощену переговорну процедуру. П»ять тисяч заплічників це багато. І логічно було б припустити, що у тендері переможе якась компанія з налагодженим виробництвом. В Україні їх доволі багато. Але ні, оця фірма Днеіпровенд вона не може похвалитись якоюсь виробничою історією. Вона навіть офісом похвалитись не може, його тоді шукали і не знайшли. За всіма ознаками – чисто тобі прокладка для переведення грошей. Ну і приховування їхнього кінцевого отримувача.

Але саме з приховуванням отримувача вийшов прокол.

За кілька місяців в інтернет зливають відео прихованої камери з кабінету заступника міністра внутрішніх справ. Головного так би мовити адміністратора МВС – Сергія Чоботаря. Сорі, на телебаченні є традиція говорити «схоже на». Так ось зливають відео з місця, схожого на кабінет заступника міністра внутрішніх справ, на якому фігура віддалено схожа на людину чітко схожу на заступника Авакова розмовляє з фігурою схожою на людину схожою на сина Авакова. Там присутня ще одна істота схожа на людину але на кого схожа ця людина невідомо.

Увага на екран. На ньому обговорюють – ту саму закупівлю рюкзаків.

Далі на відео обговорюють передоплату в 50% яку хоче отримати – спойлер – не отримав – фігурант-син.

Заглазурована ця історія тим, що формальний власник контори-переможця – друган сина Авакова.

Ну, ніби що ще треба. Документи є. Відео є. Порушено розслідування.

Минає рік. Про ці заплічники всі поступово забувають. Тим більше що фігуранти вже надали рішучі спростування.

Про перспективи справи чудово окреслюють новини протягом цього періоду. Коротко у виконанні керівників Національного антикорупційного бюро Артема Ситника та керівника антикорупційної прокуратури Назара Холодницького вони звучать так:

Березень 16 року – НАБУ отримало доступ до рахунків і документів фірми.

Вересень 16 року – встановили, що рюкзаки не відповідають вимогам. Слідство підходить до завершення. Холодницький.

Листопад 16 року – наступного тижня буде фінальна нарада і визначимось. Ситник.

Лютий 17 року – Справа вже на фінальній стадії, просто ми ще не встигли зробити звіт. Ситник.

Червень 17 року – Слідство триває, але доказів бракує. Холодницький.

Липень 17 року. НАБУ продовжує розслідування. Все дуже підозріло. Фірма схожа на підставну. Де рюкзаки взагалі загадка. А один ключовий свідок помер.

Ну а тепер фінальний компонент. Кремова трояндочка на глазур.

Бачте, у справі рюкзаків потрібно розділити кримінальну частину – власне факт розпилу і кидка держави на 7-10 мільйонів гривень. І адміністративні порушення у процедурі тендеру. Ну це правильність оформлення папірців і решта формальних речей.

Так ось, через два роки фірма яка теж ходила на той тендер але програла – раптом прокинулась і подала до суду. Мовляв – ей, на тому тендері неправильно оформлювали документи. Не всі підписи є. Не всі папірці додано. Фірма, до речі, постійний постачальник МВС тобто сваритись з міністерством їм жодного резону. Навіщо б то вони раптом згадали про той тендер?

Чи не тому, що їхній позов суд моментально розглянув. І моментально визнав, що закупівля у МВС не містила жодних порушень. Все чітко. Все правильно. І це вже не МВС каже, це вже вирішив суд. А прикритись рішенням суду – дорогого коштує. У всіх сенсах.

Цитуючи пана Авакова – бебебебебе.

Коли наступні переговори з якогось мутного тендеру вони застрімлять на ютубі, я вже навіть не здивуюсь. Має бути популярне шоу.

Це підсумки дна. До зустрічі.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Новини

Денис Бігус: Мішені Дубинського — не тільки громадські організації, а передусім донори

Журналіст-розслідувач розповів «Детектору медіа» про свої компанії, облігації і про політиків із різних таборів, які ведуть цілеспрямовану кампанію з дискредитації організацій, які мають іноземне фінансування.

Новини

Двоє відомих людей, яких Пальчевський називав своїми кандидатами, вже відхрестилися від нього

Відомий лікар-психіатр, дисидент Семен Глузман заявив, що лідер партії “Перемога Пальчевського” Андрій Пальчевський, який раніше назвав прізвище Глузмана в контексті першого трійки своєї політсили, не пропонував йому балотуватися на місцевих виборах разом з ним. Про це йдеться в розслідуванні Bihus.Info