Підсумки дна: до біса правила

Питання дня: як очікувати від українців дотримання правил, коли за другу вагітність кішки штраф більше, ніж за водіння під наркотою?

Давайте поговоримо про непотрібні речі. Їх багато. І щодня стає більше.

Наприклад, абсолютно беззмістовна заборона на паркування в центрі Києва. Або – знову ж таки про автопаркування – посилені штрафи за автомобілі, що займають місця для інвалідів. Виділені смуги руху для громадського транспорту – непотрібна ініціатива. А преференції електромобілям, яким дозволили цими смугами їздити – непотрібна в квадраті. І дуже смішна.

Знаєте, не буду навіть деталізувати. Правила дорожнього руху в принципі – абсолютно непотрібна штука на даний момент.

У цей перелік я б ще докинув правила утримання хатніх тварин, особливо оте забавне про собак у намордниках та прибирання лайна після вигулу. Усілякі ідіотські параграфи про поведінку у громадських місцях. Паління і все таке. Абсолютно всі дурниці, що стосуються закладів громадського харчування. У першу чергу, про літні майданчики. Нормативи для зовнішньої реклами – викреслити звідусіль і забути, як страшний сон. Оце божевілля з роздільним збором сміття, до речі. Нафіг.

Що ще? Та в принципі, будь які правила, які усе одно н�� виконуються.

Державний апарат щодня продукує промислову кількість норм, розпоряджень, правил, заборон і законів для громадян. І їх можна цинічно і безжально поділити на дві категорії. Перші – якесь відверте зло, єдине завдання якого витягти ще трохи грошей на державний апарат або безпосередньо до кишень апаратчиків.

Як приклад, свіже від Мінфіна, який хоче оподатковувати купівлі в закордонних інтернет-магазинах. Сьогодні можна купити в закордонних інтернет-магазинах без додаткового оподаткування на 150 євро. Знизити цю суму не вдалось, в результаті Мінфін сказав: “Окей, ви можете робити три покупки на місяць. А за четверту вже буде 20% податку”.

Сюди ж, мабуть, віднесемо і абсолютно крейзову ідею із перевіркою незаконної вагітності домашніх тварин поліцією. Це свіжий законопроект за контролем над хатніми тваринами. Там безпородним не можна размножуватись, і є купа штрафів за різні речі, типу 20 тисяч гривень за дві вагітності домашньої кицьки на рік. Це вдвічі дорожче, ніж штраф за керування автомобілем під наркотою.

Другий тип норм і правил – це такі прикольні абстрактно хороші ідеї, які з усіх сил наближають нас до європейських цінностей. Ну от як, наприклад, виділена смуга для громадського транспорту або знаки “паркування заборонене” в центрі.

Спільна риса у першої та другої категорії правил – ті, хто мають їх виконувати, тобто громадяни – чхати на них хотіли. Ті, хто їх вигадує, тобто держаппарат, гадки не мають, як змусити цих правил дотримуватись. І мені здається, що в цій грі обидві сторони зайшли надто далеко.

Умовний держаппарат і на його темній, і на його світлій стороні навіть не намагається бодай якось співвідносити свої фантазії із реальністю. У тій ініціативі Мінфіну з оподаткуванням не зможуть проконтролювати навіть 5% купівель. А навіть якщо б і могли, шляхів обійти це обмеження безліч. У абсолютно наркоманській ідеї про поліцію, яка буде щось робити із хатніми тваринами немає навіть уявлення про навантаження поліції більш нагайними питаннями. Але слухайте, і ідею встановити ще кілька знаків із заборони паркування у місті, де під кожним таким знаком черга запаркованих абсолютно безкарних автівок, прогресивною не назвеш. Електромобіль не зможе поїхати по смузі для громадського транспорту, бо, чуваки, там затор. І знову ж таки впарковане якесь мудло.

Кожне правило, яке не буде виконуватись, просто підриває, і ні – не авторитет влади, а авторитет правил як таких. Суспільний договір, на якому взагалі тримається держава, як формування. Але займатись такою марудною і нудною штукою, як організація контролю за виконанням, – а, воно почекає.

Безумовна і трохи безумна громадськість тим часом навіть цікавитись, що там вигадують ті чуваки нагорі. Все одно жити за їхніми вигадками ніхто не збирається, що, до слова, надзвичайно розбещує чуваків на горі. Вони вигадують все більш дивні речі. І в якийсь день ви виявляєте, що це правило загалом ніхто не виконує, але от саме ви попали. І маєте сплатити штуку баксів за вагітну кицьку. Тому абсурдне правило існує, і сьогодні не пощастило саме тобі. У нас на цьому і корупція тримається, але про це наступного разу.

Але головне – громадськість активно погіршує собі життя, не дотримуючись вже жодної гігієни співіснування. Ну тому що мамця-держава не здатна перевірити, чи вимив ти за вухами, а значить можна і не мити. Вуха відваляться, але ти намахав систему.