Новини

Підсумки дна: чому ми голосуємо за “прикольних” Ляшко?

bihusjpg1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Олег Ляшко, відомий український політик, голова фракції і партії - витратив за останній рік 20 мільйонів гривень на нову нерухомість. Їздить розповідати електорату про те, як він переживає за маленькі зарплати українців – на броньованому каділлаку ціною в 1000 таких маленьких зарплат.

При цьому жодного зрозумілого джерела доходу у Олега Ляшко немає. А якщо копнути глибше, то виявиться, що друг Ляшка за його допомогою отримав держпідрядів на понад півмільярда гривень. А також розпилив державний завод, проліз до міністерства і отримав кримінальну справу на закупівлю, яку провів вже як чиновник. Але гроші пустив до себе.

Це все буденна корупція, але поговоримо про першопричини. Вони не в тому, що Ляшко поганий. А в тому, що він – депутат із власною, і доволі популярною, політичною силою. А чому він депутат? Тому що виборці за нього проголосували. Навіщо вивиборці це зробили – тут вже причини можуть бути різні, але переважно вони зведуться до одного моменту.

Виборці вчасно не поставили собі питання – “Що він верзе?”. І чи це взагалі можна реалізувати. Так працює популізм.

 

Людину природньо приваблюють прості рішення. Це, скоріше за все, еволюційна вимога. Тобто якщо якийсь кроманьонець бачить, що всі одноплемінники біжать – еволюційно йому вигідніше не розмірковувати, яка на це може бути причина, а тупо драпати. Бо доки розмірковуєш – тебе зжеруть. А якщо всі біжать без поважної причини, наприклад, тигра, то ти нічого не втрачаєш. Трохи побігав і все.

Крім цього, люди взагалі доволі ліниві тварюки, яким складно концентруватись і довго думати. Плюс вони люблять швидкий результат, а ще за кожне прийняте рішення – правильне чи не правильне, мозок нагороджує крапелькою гормону за виконану роботу. Навіть якщо ця робота полягала у прийнятому за 30 секунд ролику рішенні – “Ляшко прикольний, проголосую за нього“.

На цьому тримається політичний популізм. Та алгоритми, які чудово себе зарекомендували у савані, – паршиво працюють на виборчій дільниці. Те, що колись дозволило вижити нашим пращурам, може вбити майбутнє для наших нащадків.

Мова не особисто про Ляшка, хоча він еталонний приклад безвідповідального політика. Ті, хто отримав повноцінну владу на таких самих порожніх обіцянках, але навіть не намагається їх реалізувати – ще гірші.

Без бодай спроби аналізу – чи можливо реалізувати обіцянки, які дає політик – людина схожа на дуже миле, але надзвичайно тупе лоша, якому дають трохи цукру, щоб воно тягло для когось карету.

При цьому, напружуватись і слухати когось, хто ніби знається на темі, але не дає обіцянки приємного і швидкого рішення – людина не хоче. Бо він “якийсь складний”.

Тим більше, що більшість виборців не лише ведеться на порожні обіцянки, однак навіть не пам’ятає, що їм щось обіцяли. Тобто навіть до розуміння того, що його надурили – доходить не кожен.

І якщо вже хочеться правди, то ось вона правда: “Ви заплатили своїми грошима, своїм майбутнім комусь лише тому, що він вам щось пообіцяв. Але що там, він же реально хотів вирішити якісь проблеми, він сам так сказав, і був такий прикольний“.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Росіяни цілеспрямовано обстріляли колону мирних мешканців поблизу Давидового Броду: розповідь свідка

      З початку повномасштабної війни Росії проти українців, окупанти на Херсонщині не пропускали українських волонтерів з гуманітарною допомогою, а грабували гуманітарні вантажі. Не випускали людей з області, а розстрілювали їх. Розстрілювали навіть тих, хто намагався повернутись на Херсонщину, бо розмовляють без поваги.

      Новини

      “П’яна солдатня ходила купою на неї дивитися”: історія вчительки з Балаклії, чия родина пройшла крізь окупацію і тюрму

      “23 лютого у нас був захід для 6-го класу “Україна – це моя Батьківщина”, проводили патріотичні уроки. Після цього я пішла додому готуватися до занять на наступний день. А вранці прокинулися від сирени”, - пригадує початок повномасштабного вторгнення Вікторія Щербак, вчителька з Балаклії. Разом з іншими населеними пунктами Харківщини, українські збройні сили звільнили її від ворога на початку вересня. Нині тут працюють правоохоронці, ледь не щодня знаходячи свідчення масових злочинів росіян, вчинених за півроку окупації. Вже відомо і про сотні загиблих з ознаками знущань та насильницької смерті, і про існування спеціально облаштованих катівень, де людей утримували в жахливих умовах.