Новини

Підозрювана в корупції віцепрем’єрка дезінформує про перебіг “справи Лукаш”

Мокрик.jpg
FacebookTwitterTelegram

Віцепрем’єрка з європейської інтеграції Ольга Стефанішина є підозрюваною в корупційній справі колишньої міністерки юстиції часів Януковича-Азарова – Олени  Лукаш. Коментуючи цю справу, Стефанішина дезінформувала про її перебіг. Насправді провадження не перебувало “без руху всі ці роки”, а самій Стефанішиній повідомили про підозру у жовтні 2019-го.

Цитата: “Дійсно, є кримінальне провадження, але це не є якийсь новий процес. Він тягнеться ще з 2014 року, коли була ініційована низка кримінальних процесів стосовно високопосадовців часів Януковича… Я, як керівник підрозділу, який відповідав за європейську інтеграцію, ініціювала проведення цих досліджень (які є предметом розслідування – ред.). І вони були проведені, опубліковані та проаналізовані міністерствами… Ця справа і перебуває без руху всі ці роки – бо жоден притомний слідчий або прокурор не наважився давати їй хід”. (Ольга Стефанішина в інтерв’ю, опублікованому 15 червня 2020 року).

Про що йдеться у “Справі Лукаш”?

Йдеться про 3 дослідження, за які Міністерство юстиції Олени Лукаш заплатило 2,5 млн грн – порівняльний аналіз українського законодавства із європейським. Журналісти Bihus.Info розповідали про цю закупівлю ще у 2015 році; за підрахунками виходить, що одна сторінка такого аналізу коштувала від 1,4 тис. до 4,5 тис. гривень (в залежності від конкретної роботи).

Однак ще більші запитання, ніж ціна, викликала якість цих робіт. “Матеріали досліджень, виконані в рамках тендеру часів Олени Лукаш, досі розміщені на сайті Мінюсту. Якість інформації у файлах, що скачуються з офіційного сайту, справді викликає серйозні сумніви – правові матеріали містять емоційні коментарі, зроблені в режимі правки”, – йшлося в нашій публікації за 2015 рік.

Організацією цього тендеру займалася низка працівників Міністерства юстиції, в тому числі – Ольга Стефанішина.

Нині, коли віцепрем’єрка Стефанішина каже, що роботи були “проведені, опубліковані та проаналізовані міністерствами”, то формально це так і є. Однак запитання у слідства викликають ціна і якість цих робіт, а не те, чи вони взагалі були здійснені.

Слідство вважає, що йдеться про особливо тяжкий посадовий злочин – розкрадання або розтрата державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб (ч. 5 ст. 191 ККУ). Максимальне покарання за цієї статтею – 12 років позбавлення волі.

Хто блокував “Справу Лукаш”?

До зміни влади розслідування цього кримінального провадження здійснювало Управління спеціальних розслідувань ГПУ (так зване “Управління Сергія Горбатюка”). Доопрацьований варіант підозри слідчі і прокурори скерували на підпис тодішньому Генпрокурору Юрію Луценку і його заступникам ще у 2018 році. Однак Луценко і його заступники відмовлялися цю підозру погоджувати.

Сергій Горбатюк і його підлеглі вважали таку відмову незаконною.

“Прокурор доповідає про те, що він готовий складати обвинувальний акт і йти до суду. Чому ви йому заважаєте? Ви не маєте того права. Або, якщо ви знайшли якісь недоліки, ви повинні сформулювати: перше – проведіть мені такі слідчі дії, такі, такі, після того – ще раз заслухати… Нам не пояснюють абсолютно”, – розповідав Горбатюк в одному із інтерв’ю в липні 2018 року.

Керівництво Управління спеціальних розслідувань ГПУ навіть звернулося до суду, оскаржуючи блокування “Справи Лукаш”, але успіху в цьому не досягнуло.

Отже, коли Ольга Стефанішина каже про те, що “жоден притомний слідчий або прокурор не наважувався давати хід” цій справі, вона також маніпулює. Бо “не давали хід” справі лише керівники Генпрокуратури часів Юрія Луценка, а самі слідчі і прокурори, які працювали над справою, були готові повідомляти про підозри ще у 2018 році.

Що нового у справі?

“Справа Лукаш”, в якій є підозрюваною також Ольга Стефанішина, отримала хід після звільнення Юрія Луценка з посади Генерального прокурора – і призначення на цю посаду Руслана Рябошапки.

У жовтні 2019 року заступник Генерального прокурора Віктор Чумак повідомив про підозру головній підозрюваній – Олені Лукаш. У той же час про підозру повідомили й Ольгу Стефанішину. 

Згодом справу передали до НАБУ і САП. В травні цього року Директор НАБУ Артем Ситник розповів, що досудове розслідування у справі завершено. Зараз підозрювані ознайомлюються із матеріалами, після чого справа вже має бути передана до суду.

Саме на цьому етапі, перед передачею справи до суду, Ольгу Стефанішину й призначили на посаду віцепрем’єрки (це сталося 4 червня).

Тому, коли пані Стефанішина каже, що це кримінальне провадження “перебуває без руху”, то це є відвертою дезінформацією. Ще в 2018 році слідство напрацювало підозру, текст якої складає близько 50 сторінок, і з жовтня минулого року процес “справи Лукаш” почав активно розвиватися, а станом на зараз досудове розслідування уже завершене.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Новини

Київська область на антиCOVID витратила найбільше – у 18 разів більше ніж Чернівецька, де почалась епідемія

У Київській області (включно з Києвом) з початку епідемії коронавірусу провели понад 4 тисячі закупівель на більш як півтора мільярди гривень. Тоді як Чернівецька область, де власне вперше було зафіксовано випадки інфікування та яка наразі на третьому місці по кількості хворих, на  боротьбу з COVID-19 витратила у 18 разів менше - трохи більше 82 мільйонів гривень. 

Новини

Супрун не ініціювала ліквідацію СЕС – фактчек Кузьміна

Народний депутат від “Опозиційної платформи – За життя” Ренат Кузьмін заявив, що під керівництвом ексочільниці Міністерства охорони здоров'я Уляни Супрун в Україні була ліквідована санітарно-епідеміологічна служба. Однак насправді реорганізація Держсанепідслужби розпочалася за кілька років до призначення Супрун, яке сталося у серпні 2016-го. 

Ми вплинули

Після заяви юристів Bihus.Info запорізькі чиновники передумали витрачати 2,5 млн грн на ремонт мережі

Після заяви юристів Bihus.Info, Департамент ЖКГ Запорізької міськради скасував тендер на капітальний ремонт інженерних мереж житлового будинку на суму 2,48 млн грн.