Важливо
Новини

Підкуп чи благодійність? Міноборони за благодійний внесок відмовилось від землі

FacebookTwitterTelegram

Оновлено: додано інформацію від ОДА

Міністерство оборони і Дніпропетровська обладміністрація дали промгіганту «АрселорМіттал Кривий Ріг» можливість звести відвал для зберігання окислених руд поруч із природоохоронною зоною. Скільки це коштувало, куди пішли гроші і чи це взагалі законно?

Неподалік Кривого Рогу добудовують новий промисловий об’єкт – відвал, де зберігатимуть окислені руди. Добудовує його металургійний гігант ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Цю ділянку завод пригледів ще у 2017 році. Зручно – поруч кар’єр, де руду видобувають. Але землі під відвалом розташовані впритул до природоохоронної зони. І на той час перебували в постійному користуванні Міністерства оборони. Щоб отримати їх під промисловий об’єкт, довелося провести складну операцію. Умовити Міноборони відмовитися від ділянки за благодійний внесок розміром 115 млн грн. Причому, Міністерство відмовилося від землі з серйозними порушеннями процедур. Далі потрібно було переконати облдержадміністрацію дешево передати ділянку в оренду. І це заводу також вдалося. Замість мільйонів оренди на місяць, «Арселор» рік платив лише по 30 тисяч грн на місяць (з травня 2020-го плату збільшено до 590 тис/міс). Зрештою, сумнівні рішення чиновників мають не тільки фінансові наслідки…

Найбільший металургійний комбінат

Рожеві клуби диму, чорний сніг, червоні дороги та кольорові горобці – про екологічний стан Кривого Рогу вже складають легенди. Місто роками в лідерах серед найбрудніших мегаполісів України.

Для видобутку та переробки корисних копалин, зокрема залізної руди, тут збудовано більше 200 промислових об’єктів. Мережа шахт, гірничо-збагачувальні комбінати, кар’єри, відвали, шлакосховища, штольні. У Кривому Розі працює і найбільше металургійне підприємство України – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Частка міста в обсязі реалізованої промислової продукції вагома – 7%. Величезне промислове навантаження на місто приносить чималу шкоду навколишньому середовищу. Майже половина загального по області обсягу викидів в атмосферне повітря Дніпропетровщини припадає на Кривий Ріг. За останнім звітом Дніпровської ОДА, це 268 тис тонн з 577 тис тонн на рік. 

«АрселорМіттал Кривий Ріг», на відміну від конкурентів, не належить до сфери інтересів жодного українського олігарха. Власник компанії – група ArcelorMittal індійського бізнесмена Лакшмі Міттала. 

“У Кривому Розі є близько 5 тисяч джерел забруднення атмосферного повітря. Але найбільшу біду творить всього лише 5 підприємств: очолює цей антирейтинг сумнозвісний “АрселорМіттал Кривий Ріг”, – стверджує голова Держекоінспекції Андрій Мальований.  

Підприємство охоплює весь виробничий ланцюг від видобутку залізної руди та виробництва коксу до виготовлення готової металопродукції. 85% готової продукції (сталь, прокат, чавун) йде за кордон. На підприємстві працює більше 19 тисяч осіб. Протягом січня-травня 2021 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 4,8 млрд грн податків і зборів.

Новий відвал

У 2020 році «Арселор» розпочав будівництво нового промислового об’єкту – відвалу «Степовий-2». Це величезна територія – майже 270 гектарів. Там будуть складати окислені кварцити, які залишилися після видобутку руди. Об’єкт вирішили будувати неподалік кар’єру, де цю ж руду добувають. 

В ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розповіли, що потреба у будівництві нового відвалу виникла, оскільки можливості нинішніх місць складування окисленої руди наближаються до закінчення. Коли “Степовий-2” почне функціонувати, в підприємстві обіцяють закрити інший відвал, який розташований поруч.

“Це склади цінної мінеральної сировини – окислених руд. Які «АрселорМіттал Кривий Ріг», як суб’єкт господарювання, яке розробляє одне з родовищ кварцитів, зобов’язаний зберігати. Її не можна десь викинути чи заскладувати в незрозумілий спосіб, бо це – цінний ресурс. Це сировина, яку ми повинні в подальшому переробити. Способи переробки наразі шукаємо”, – розповів заступник генерального директора з правових питань, питань взаємодії з державними органами та комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» Артем Філіп’єв.

(Діючий Автовідвал окислених руд у Кривому Розі)

Але як землі, де розташується новий відвал, опинилися у ПАТ «АрселорМіттал Кривій Ріг»? До 2017 року уся ця територія (навіть трохи більша – 285 га) перебувала в постійному користуванні Міністерства оборони України. Якщо зовсім точно – “Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро”.

Тут був танковий полігон “Степовий” однієї з військових частин району. Проте у березні 2017-го Міністерство оборони уклало Меморандум про співпрацю із ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», копію якого нам вдалося отримати. У рамках Меморандуму Міноборони добровільно відмовилося від користування земельною ділянкою. За умовою документу, військові мали надати промисловому підприємству нотаріально посвідчену заяву про відмову від права постійного користування земельною ділянкою до уповноваженого органу, тобто до Дніпропетровської ОДА. Підписав Меморандум тодішній міністр оборони Степан Полторак.

Натомість промислове підприємство зобов’язалося перерахувати на спеціальний рахунок Міноборони благодійну пожертву. В самому Меморандумі конкретна сума такої пожертви не вказувалася. Зазначалося, що кошти мали піти на будівництво нового танкодрому для Збройних Сил України, будівництво або ж придбання житла для військовослужбовців та відновлення інфраструктури військових містечок. 

У ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомили, що сума благодійного внеску за відмову від землі, склала 115 млн грн. Це підтвердили й у Міністерстві оборони України. 

Вже у серпні 2017 року Дніпропетровська ОДА припинила право квартирно-експлуатаційного відділу на постійне користування земельною ділянкою та надала дозвіл ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на розробку проєкту землеустрою щодо відведення цієї землі в оренду для розміщення відвалу.

Що не так з передачею землі заводу

У тому ж 2017 році цієї ситуацією зацікавилася Генеральна прокуратура – відкрила кримінальне провадження. Остання ухвала, доступна в реєстрі судових рішень, датована 2019 роком. Там зазначається, що, на думку слідчих, “застосований механізм відмови від права постійного користування земельною ділянкою, що відноситься до земель оборони, та передачі її в довгострокову оренду для господарських цілей є вочевидь незаконним, оскільки суперечить вимогам Земельного кодексу України, Законів України «Про використання земель оборони» та «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».

Вже у березні 2019-го, попри відкрите кримінальне провадження, облдержадміністрація передала земельну ділянку в оренду ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на майже 19 років. В угоді зазначається, що станом на дату підписання договору – 5 квітня 2019-го, грошова оцінка земельної ділянки не була проведена. Тому й порахували за оцінкою одиниці площі ріллі по Дніпропетровщині, яка складала 30 тис грн за гектар. У підсумку орендна плата за усю земельну ділянку склала 410 тис грн на рік, тобто 34 тис грн на місяць (5% від нормативної грошової оцінки). 

Цікаво, що за інформацією Держгеокадастру, вже 18 квітня, тобто через два тижні після підписання угоди, грошову оцінка ділянки таки провели. Її оцінили в 941 млн грн. В такому випадку орендна плата за рік мала б бути 47 млн грн на рік, тобто 3,9 млн грн на місяць  (за таким же розрахунком у 5%). 

ДОДАНО! Після публікації цього матеріалу в обладміністрації повідомили, що у травні 2020 року, тобто лише через рік після укладання угоди, ДніпроОДА та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підписали додатковий договір, де встановили нову орендну плату. Наразі «Арселор» платить за ділянку 7 млн грн на рік (або 590 тис грн на місяць). Тобто в перший рік оренди підприємство платило за землю взагалі “сльози”, далі орендна плата відчутно зросла, але порахована вона все одно за дуже економною ставкою –  0,75% від грошової оцінки ділянки. 

 

В ОДА відмовилися коментувати підстави передачі ділянки, наголосивши, що “адміністрація діяла в межах законодавства”.

Куди витратили кошти

За інформацією Міністерства оборони України, зі 119 млн грн благодійного внеску 33,3 млн грн віддали на будівництво танкодрому військової частини. На сьогодні, на четвертий рік після укладення Меморандуму та перерахунку коштів, танкодром досі не збудований. 

“Станом на травень 2021 року посадовими особами військової частини А3282 проводиться робота щодо “Нового будівництва навчального танкодрому” та коригування проектно-кошторисної документації у Центральному проектному інституті МОУ. Кошти в повному обсязі знаходяться на рахунку військової частини”, – йдеться у відповіді Міноборони на інформаційний запит. 

Найбільша сума коштів – 75,8 млн грн, розподілили на приєднання казарм поліпшеного планування до мереж енергопостачання. Гроші поділили між чотирма територіальними квартирно-експлуатаційними управліннями України. Якщо говорити про Дніпропетровську область, то з усієї суми на казарми області пішло 13,8 млн грн – за них відремонтували електропостачання дев’яти казарм. 

Ще 4,2 млн грн було витрачено на будівництво або придбання житла для військових. Втім, в Міноборони відмовилися повідомляти адресу житла та прізвища тих, хто його отримав. 

1,7 мільйонів гривень віддали на ІІ пусковий комплекс під час будівництва табірного містечка для розміщення бригади у польовому таборі військової частини А1890 у Миколаївській області.  Наразі по цьому будівництву відкрита кримінальна справа. Зокрема, за версією слідства, попри фактичне невиконання робіт з облаштування польового табору, посадовці ЗСУ все ж «посприяли» в перерахуванні коштів на рахунки компанії – ТОВ “Ріст”, яка займалася будівництвом польового містечка. “Будівництво в повному обсязі не закінчено, об’єкти для введення в експлуатацію не підготовлені та не здані, будівельні матеріали не відповідають якості (термо-панелі розвалюються та відклеюються від стін новозбудованих казарм)”, – йдеться у судовій ухвалі

Природоохоронна зона 

На громадських обговореннях щодо нового відвалу, мешканці прилеглих населених пунктів та громадські активісти виступили проти будівництва ще одного промислового об’єкту.  Юристка коаліцій громадських організацій “Досить труїти Кривий Ріг” Олена Шафранова, яка брала участь у заході, розповіла, що місцевість й так перевантажена подібними об’єктами – поруч розташовані й інші відвали, а фонові концентрації пилу вдвічі перевищують норму.  

“Українське законодавство забороняє будувати нові джерела забруднення при перевищенні гранично допустимих концентрацій. Проте підприємство посилається на подальше закриття нині діючих відвалів. А саме – припинять експлуатацію одного з відвалів. При цьому рекультивувати його не будуть, тому що це склад окислених руд. А їх за нормативами не можна рекультивувати. З цього об’єкту продовжить здійматися промисловий пил і розповсюджуватися по населеним пунктам. Наявні заходи не ефективні, нових – не передбачають. За таких умов цей склад окислених руд продовжить пилити на житлові масиви. В перспективі їх просто засипле пилом з відвалу. Осяде все це й на городину та плодові дерева приватного сектору і дач. До того ж збільшиться кількість промислового транспорту на ближніх дорогах”, – говорить Олена Шафранова.

(Діючий відвал під час вітру)

“Коли підіймається сильний вітер, весь пил рудий іде на мікрорайон. Дихати неможливо, в роті присмак металевий. Вранці відкриваєш вікно – на вечір підвіконня чорне. Постійні алергічні реакції. Уявіть, що буде, якщо тут з’явиться ще один відвал”, – говорить Світлана Сова, мешканка району Макулан, який розташований за 4 кілометри від промислового об’єкту.

Натомість в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» переконанують, що підприємство виконує усі екологічні зобов’язання, яких достатньо, аби мінімізувати негативний вплив на довкілля. 

“Ми поливаємо відповідну територію, аби не розносився пил. Графік поливу узгоджується з місцевими органами влади. Окрім того, впроваджуємо технологію використання бішофіту. Вже відбувалися експериментальні поливи”, – говорить представник підприємства Артем Філіп’єв.

Попри спротив активістів та містян, після громадських обговорень Міністерство екології 6 серпня 2019-го видало позитивний Висновок Оцінки впливу на довкілля, на основі якого ДАБІ дозволило старт будівельних робіт. Улітку 2020 року «Арселор» розпочав будівництво відвалу «Степовий-2». 

Екологічна мережа області

Окрім запилення повітря та навантаження місцевості промисловими об’єктами, на які жаліються мешканці Кривого Рогу, справа ще й в тім, що територія відвалу розташована в Балці зеленій. Це екологічна мережа регіону, яка затверджена Дніпропетровською обласною радою. Балка зелена – одна з найбільших балкових комплексів Дніпропетровщини, яка належить до особливого природоохоронного значення.

(Скріншот з документу ключових територій регіональної екомережі Дніпропетровщини. Зеленим кольором визначені межі території національного значення Балки зеленої. Червоним кольором позначені межі будівництва нового відвалу “Степовий-2”)

Окрім того, у 2019 році частина Балки зеленої увійшла до Смарагдової мережі Європи і тепер перебуває під наглядом Бернської Конвенції. Це означає, що місцева влада зобов’язана контролювати та зберігати в цих зонах дику флору та фауну, охороняти містину від будь-якої людського впливу, моніторити стан вразливих видів тварин та рослин, які знаходяться під загрозою зникнення.

Варто зазначити, що землі відвалу “Степовий-2” знаходяться поза межами Смарагдової мережі. Але промисловий об’єкт розташований впритул до неї.

(Скріншот з кадастрової карти України. Зеленим кольором визначені межі Смарагдової мережі Європи, жовтою шпилькою позначено місце будівництва відвалу) 

“В балці поширено близько двох десятків рідкісних рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України. Вони охороняються на рівні Держави. Також є рослини, які занесені до Червоної книги області – їх близько 40 видів. Доволі різноманітний тваринний світ – це 74 види тварин, які також занесені до Червоної книги України. Якщо порушиться заповідний режим на об’єктах Смарагдової мережі, Бернська Конвенція має право відкрити кримінальну справу. Нразі науковці Кривого Рогу пропонують надати цій балці статус регіонального ландшафтного парку” – розповіла екологиня, експертка із заповідних територій Криворіжжя Вікторія Тротнер. 

Червонокнижні рослини, про які розповідає експертка, росли й на території будівництва відвалу “Степовий-2”. Це підтверджують й на підприємстві. Створення промислового об’єкту передбачало зняття верхнього шару грунту, тобто “зрізання” чорнозему та рослинності, яка там розташовувалася. 

“Під час підготовчих робіт дійсно були виявлені рослини, які перебувають в Червоній книзі України. Це кілька видів горицвіту, ковели та інших. Вони були описані, ідентифіковані та перевезені в Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка. Там їх пересадили на ботаніко-географічну ділянку “Степи України”. У травні місяці цього року ми отримали фото, що ці рослини прижилися”, – повідомив Артем Філіп’єв. 

Проте кількість перевезених рослин на підприємстві повідомити не змогли. Нам також не вдалося отримати підтвердження передачі рослин від Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка – там двічі проігнорували запити на публічну інформацію. А у висновку останньої перевірки, яку провела Державна екологічна інспекція у травні за зверненням коаліції «Досить труїти Кривий Ріг, йдеться, що підприємство “погіршило середовище існування рослин, занесених до Червоної книги України”.

Незаконна відмова від ділянки за благодійний внесок, передача землі в оренду попри відкрите кримінальне провадження, низька орендна плата, замість мільйонів гривень у бюджет, позитивний висновок щодо впливу на довкілля попри природоохоронну зону поруч, – історія цього промислового об’єкту, вочевидь, містить відверті порушення закону. Разом з тим новий відвал вже перебуває на завершальному етапі будівництва, а промгігант – у процесі отримання нового дозволу на викиди для “Степового-2”.

Дар’я Твердохліб

Матеріал створено в рамках проєкту “Лабораторія викриттів 3.0”. Проект реалізується спільно Bihus.Info та Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.  

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Ми вплинули

      Морякам скасували іспити для підтвердження дипломів

      Володимир Зеленський підписав закон, яким суттєво спрощує процедуру поновлення документів для моряків. Раніше усі українські моряки, щоб поновити документи, мали проходити іспит кожні 5 років. Тепер його залишили тільки для тих, хто вперше отримує документи чи хоче підвищити кваліфікацію. Документи діючим морякам продовжуватимуть за наявності у них робочого стажу. 

      Новини

      Незаконна забудова від матері прокурорки: юрист проєкту “Свої Люди” допоміг журналістці отримати дані для розслідування

      Журналістка “Четвертої влади” Алла Максимчук та юрист проєкту “Свої Люди” Віталій Гусак добились розкриття інформації щодо плати за користування ділянкою матір’ю прокурорки. Отримати дані стосовно фігурантки скандальної забудови юристу і журналістці допомогло звернення до Омбудсмена. 

      Блоги

      Коментар VS інтерв’ю: в чому різниця і які правові ризики для журналістів

      Коментар та інтерв’ю – поширені форми спілкування з героями матеріалів як для розслідувачів, так і для журналістів з інших сфер. Та попри схожість за формою, з точки зору закону між цими поняттями є суттєва різниця. Юристки Bihus.Info Тетяна Дмитрюкова і Марія Музичка пояснюють правові нюанси і можливі наслідки для журналістів.