Важливо
Новини

Партнер Єрмака, після його призначення в ОП, почав активно входити в бізнес Столара-Медведчука

FacebookTwitterTelegram

Бізнес-партнер очільника Офісу Президента Андрія Єрмака Артем Колюбаєв з 2019 року почав активно входити співзасновником в компанії, пов’язані з обраним від “ОПЗЖ” нардепом Вадимом Столаром і підозрюваним у державній зраді ексдепутатом Віктором Медведчуком. Про це йдеться в розслідуванні Bihus.Info.

Колюбаєв – український кінопродюсер, якого з Андрієм Єрмаком пов’язують спільні фільми – наприклад, “Правило бою”, спільні компанії – у 2018-му Єрмак та Колюбаєв створили фірму “Ама Віжн”, яка одразу взялася за фільм “Щедрик” і чи не зі старту отримала майже 25 мільйонів гривень держпідтримки на його створення, і чимало спільних фотографій у соцмережах. 

З 2019 року, коли Володимир Зеленський виграв президентські вибори, а Андрій Єрмак потрапив в ОП, справи у Артем Колюбаєва доволі різко пішли вгору. З того часу кінокомпанії, до яких так чи інакше був причетний партнер Єрмака, отримали понад 60 мільйонів гривень держпідтримки, а сам Колюбаєв навесні 2021-го очолив Раду з державної підтримки кінематографії, яка, власне, і займається розподілом коштів, виділених на українське кіно.

Паралельно з кіносправами у Колюбаєва активно розвивався і непрофільний бізнес.

Так, у грудні 2019-го Колюбаєв став співвласником КУА “Ессет Файненшнл Груп”, яка надавала мільйонну фіндопомогу фірмам, що брали участь в будівництві житлових комплексів від девелоперської компанії ENSO у Києві. 

Компанію ЗМІ раніше приписували народному депутату, обраному від “Опозиційної платформи-За життя” Вадиму Столару. В попередні роки він встиг прославитися участю в київських будівельних схемах і, попри те, що офіційно в цій фірмі Столар представлений не був, журналісти знайшли його слід чи не в усіх структурах, які і забезпечували діяльність ENSO. 

У березні 2020-го Колюбаєв увійшов вже в фонд “Квантор Проджект”, який, в свою чергу, проводив фінансові операції з іншим фондом – “Стрім Інвест”. Бенефіціаром останнього в той момент був Сергій Турчінов – бізнес-партнер вже згаданого Столара. В жовтні 2020-го Артем Колюбаєв став власником фонду “Апеліот”, який, за даними Bihus.Info, також брав участь в справах ENSO, продаючи квартири в одному з житлових комплексів. В копії драфту договору купівлі-продажу однієї з квартир, який опинився в розпорядженні журналістів, сказано, що від імені фонду діяв Олександр Дев’ятко, який також був в наглядовій раді фонду “Стрім Інвестмент”. 

Останній належить дружині Вадима Столара Інні Майструк і активно інвестував кошти в будівництво всіх трьох ЖК від ENSO.

В момент, коли Артем Колюбаєв активно входив в пов’язані з будівництвами від ENSO компанії, до процесу також долучилося і оточення підозрюваного у держзраді екснардепа Віктора Медведчука. Так, на початку 2020-го ще один фонд, який вкладав кошти в будівництва – “Ево Інвест” – перейшов з рук оточення Вадима Столара в руки естонського бізнесмена Олексія Чулеця. Компанії Чулеця, за даними програми “Схеми”, у 2018-2020 роках доставляли бітум з російського “Новошахтинського заводу”, який тоді контролював Медведчук, в Україну. Дочірні ж структури фірм Чулеця в росії, за інформацією “Схем”, тісно перепліталися з компаніями близького до Медведчука білоруського олігарха Миколи Вороб’я. 

З осені 2020-го у фірми, які виступали замовниками усіх трьох ЖК від ENSO в якості співвласника “зайшов” фонд “Астера”, яким, в свою чергу, володіла типова кіпрська “матрьошка”. В кінці цього ланцюжка була фірма Limedell Limited, яка виявилася також пов’язаною з Медведчуком – в її аудиторському звіті вказано, що в травні 2020-го її дочірня структура – NewCoal Trading AG – почала працювати в Москві і саме через NewCoal Trading AG того ж року американський паливний гігант ExxonMobil купував для американського ринку російську нафту зі все того ж “Новошахтинського заводу”.

Відповідно, партнер Андрія Єрмака Артем Колюбаєв увійшов в бізнес, який контролювався оточення Вадима Столара та Віктора Медведчука. Цікаво, що ні дуже активний в соцмережах Колюбаєв, ні його дружина ніколи не згадували про участь кінопродюсера в будівництві. Окрім цього, за даними Bihus.Info, офіційні заробітки Колюбаєва станом на середину 2019 року не могли б дозволити йому самостійно інвестувати значні кошти в подібні компанії. Відтак, журналісти мають сумніви в тому, що Колюбаєв в названих вище структурах представляв самого себе. 

Разом з цим, справедливим буде зауважити, що вперше в прив’язці до близьких до ENSO компаній прізвище Колюбаєва згадувалося дещо раніше – навесні 2018 року, коли він став членом наглядової ради фонду “Скіллінг”. Очолював цю раду тоді Олександр Ковтун. Людина з таким же ім’ям в подальшому була директором згаданого вище фонду дружини Вадима Столара “Стрім Інвестмент”. Окрім цього, аналіз соціальних мереж дозволяє стверджувати, що Колюбаєв раніше вже був знайомий з родиною CEO компанії ENSO Раміля Мехтієва. Це знайомство і формальне представництво в одному з фондів, за думкою журналістів, не можуть пояснити той факт, що кінопродюсер почав активно “заходити” в інші юридичні особи вже в якості власника чи співвласника якраз в той період, коли Вадим Столар став народним депутатом, а Андрій Єрмак очолив Офіс Президента. 

Вадим Столар виїхав з України напередодні широкомасштабного вторгнення росіян і, за даними “Української правди”, перебував на Лазуровому узбережжі Франції, не відвідуючи парламент і продовжуючи зберігати мандат народного депутата України. У січні 2023-го Столар несподівано повернувся в Київ і, за інформацією “УП”, отримав гарантії збереження свого депутатського статусу до кінця каденції. 

В червні ЗМІ повідомляли про те, що Вадим Столар нібито вирішив вийти зі свого будівельного бізнесу взагалі. Bihus.Info не може ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію. Втім, на згаданих вище об’єктах ENSO відсутній будь-який рух, а нещодавно компанія заявила про нову паузу в будівництві. На цьому тлі Артем Колюбаєв вийшов з деяких пов’язаних компаній, але, натомість, створив нові вже самостійно. Так, наприклад, наприкінці листопада Колюбаєв став засновником фонду “Дістрікт”, який, поки що, ніде засвітитися не встиг. Директором “Дістрікту” вказано людину, яка раніше вже фігурувала в будівельних процесах оточення Вадима Столара, що натякає на те, що діяльність фонду все ж буде пов’язана з будівництвом.

Протягом чотирьох днів журналісти Bihus.Info намагалися отримати коментарі. Артем Колюбаєв, прочитавши повідомлення, їх проігнорував. Телефони ENSO вимкнені взагалі, а офіційному співвласнику компанії Андрію Руденку наші питання обіцяли передати, але на момент виходу сюжету з журналістами так ніхто і не вийшов на зв’язок.

 

За час воєнного стану Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв низку рішень про багатомільйонні виплати посадовцям, поновлення люстрованих та майже мільйонну виплату “судді Майдану”, а також скасував санкції щодо підприємства з “російським слідом”. Про це йдеться у розслідуванні Данила Мокрика для Bihus.Info.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Юридична допомога для журналістів: куди і як повідомляти про воєнні злочини окупантів та порушення чиновників

      Юридичний проект “Свої Люди” від Bihus.Info відновлює роботу. Журналісти та громадські активісти зі всіх регіонів України можуть звернутися по допомогу з написанням заяв та скарг, допублікаційною експертизою та правовими консультаціями, а також за супроводом у судових справах.

      Новини

      Касація скасувала рішення судів, які змушували журналістів спростовувати розслідування про Семочка

      14 грудня 2022 року Верховний суд (Касаційний цивільний суд) скасував усі рішення попередніх інстанцій по справі “Семочко проти журналістів”, якими телевізійне розслідування про Сергія Семочка було визнане недостовірним та підлягало спростуванню, і скерував справу на повторний розгляд в першу інстанцію, тобто “з нуля”.

      Новини

      “Аби вивезти друга, ми перевдягли його у священника”: розповідь залізничника, який пережив окупацію Херсона та виходив на проукраїнські мітинги

      Херсон пробув в окупації вісім місяців. Після того, як Збройні Сили України вибили росіян з міста, світ дізнався про чергові воєнні злочини окупантів. Гуманітарна криза, грабежі, залякування, зникнення або вбивства людей ─ це те, що пережили херсонці, які, попри присутність російських військових в місті, в перші тижні окупації масово виходили на проукраїнські мітинги ─ аж поки по них не відкрили вогонь. Як росіяни захоплювали місто, грабували його та залякували мешканців ─  у розповіді залізничника, який в окупації провів два місяці.