Партія Савченко отримала вдесятеро менше донатів після провалу на виборах

Після невдалих позачергових виборів до Верховної Ради 2019-го року фінансова підтримка від прихильників партії Надії Савченко суттєво скоротилась. Згідно поданих фінзвітів за 2020 рік, на партійні рахунки  «Громадсько-політичної платформи Надії Савченко» надійшло лише 76 тисяч гривень, тоді як за попередній рік сума донатів досягла майже 723 тисяч.

Відповідно до проаналізованих журналістами фінансових звітів, більш ніж половина пожертв «Громадсько-політичній платформі Надії Савченко» 2020-го року – а це 41 з половиною тисяча, надала Віра Савченко, сестра лідерки організації Надії Савченко. Ще 25 тисяч на партійні справи дав Єгор Бекендорф, який на той момент очолював телеканал «112 Україна». Наразі ж режисер-підприємець є одним зі співзасновників ТОВ «Медіахолдинг новини», бенефіціаром якого вказаний Нестор Шуфрич. 

Ще один донор 2020-го – підприємиця та політикиня Олена Венгер, яка закинула на рахунок партії понад 6 тисяч. В 2014 році Венгер балотувалася до Верховної Ради як самовисуванка, але вибори програла.

Разом з тим, загальна сума пожертв у 2019 році була вдесятеро більшою. З майже 723 тисяч гривень, про які відзвітувала партія, 51 тисячу закинула сестра Савченко, ще 262 з половиною тисячі – її помічниця Тетяна Проторченко. До речі, обидві того року балотувались до парламенту, але не набрали достатньо голосів.

Серед топових прихильників “Громадсько-політичної платформи Надії Савченко” у 2019-му був Микола Юзвінкевич, на той момент голова Зеленоярської сільської ради на Донеччині, який закинув на рахунок партії 97 тисяч (також балотувався на позачергових виборах до ВР).

Ще 80 тисяч гривень задонатив депутат Кегечівської районної ради, підприємець Євгеній Дармо. Майже 39 тисяч надійшло від Віталія Архіпова, власника ПП «Редакція газети «Київські ярмарки» та засновника Благодійної організації «Благодійний фонд «Фармація». Підприємець також спробував свої сили на виборах, але до парламенту не пройшов. 

Щодо майна, то у 2020-му у користуванні партійців був новенький Jeep Patriot помічниці Савченко Проторченко та квартира на Теодора Драйзера (відповідно до ухвали Шевченківського районного Києва від 2018-го року частина квартири на той момент перебувала під арештом), де прописана партія, як юридична особа. Власником квартири у звітах вказана сама Надія Савченко, хоча відповідно до даних реєстру речових прав на нерухоме майно її належить лише третина. 

Щодо витрат, то у 2020-му у звіті партії йдеться про два платежі на загальну суму 50 тисяч гривень за «проведення щорічного аудиту діяльності». Отримувачем коштів вказане ТОВ «Ейч Ел Бі Юкрейн» члена Ради Аудиторської палати України Валерія Бондара. 

Свої перші звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру партія Савченко почала подавати у 2018-му році. Однак там лише нулі. Жодних донатів і оплат, офісів та місцевих організацій, працівників апарату та грошей на рахунках партії. 

Гроші на рахунках, а заодно й майно, офіційно з’явились у «Громадсько-політичної платформи Надії Савченко» вже у 2019-му. Згідно зі звітом за перший квартал,  у розпорядженні партії був Volkswagen Polo 2012 року випуску, який належав вже згаданій помічниці Савченко Тетяні Проторченко. Зокрема, в декларації за 2019 рік Проторченко вказувала вартість цього автомобіля у розмірі 20 тисяч гривень, а от в партійному фінзвіті фігурує зовсім інша сума – 155 тисяч. 

У другому кварталі до звіту записали ще один Volkswagen Polo за чверть мільйона гривень. В той же час обидві машини з рядка “з власних транспортних засобів” записали до спонсорських внесків. До речі, власниця Volkswagen  – сестра Надії Савченко. 

Коли НАЗК отримало звіти за третій квартал, виявилось, що Віра Савченко надала для партійних справ не Volkswagen Polo, а Transporter. При тому ж вартість авто не чверть мільйона, а трохи більше 10 тисяч гривень. Разом з тим змінилась ціна Polo 2012-го року (зменшилась до 24 тисяч). У фінзвітах 2020-го обидва автомобілі відсутні.

Нагадаємо, що “Громадсько-політична платформа Надії Савченко” була зареєстрована Мін’юстом у липні 2017-го року, хоча сама партія, як юридична особа, існувала раніше. На партійному з’їзді у 2017-го року було змінено назву політсили з “НАСТУП” на “Громадсько-політична платформа Надії Савченко”, а сама Савченко замінила на посаді голову партії Василя Секелю.

Задекларована ідеологічна основа платформи – україноцентризм та відмова від співпраці з представниками «старої школи». У рік створення політсили Савченко повідомляла про намір балотуватись на пост президента на майбутніх виборах. Враховуючи, що на момент передвиборчих перегонів народна депутатка перебувала у СІЗО, зареєструватись як самовисуванка вона не змогла, тож її кандидатуру підтримав партійний з’їзд. Однак ЦВК розглянувши подані документи встановила їх невідповідність вимогам виборчого законодавства. Не втрачаючи час однопартійці Савченко приймають рішення, підтримавши іншу ініціативу лідерки – участь своїх кандидатів у позачергових виборах до Верховної Ради. Однак набрати достатню кількість голосів не вдалось жодному кандидату.  

На даний момент “Громадсько-політична платформа Надії Савченко” змінила назву на “Надія є”. 

Павло Лісниченко

Ця аналітика створена завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту, який реалізовується ГО «Канцелярська Сотня» за підтримки проєкту USAID «ВзаємоДія». Зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.