Пандемія Vs чесний суд: право журналістів на допуск до судових засідань в період COVID – 19

Чи мають журналісти право бути в залі судового засідання в період карантинних обмежень, проводити фото- і відеозйомку? Які законодавчі акти регулюють ці права, і чи варто зважати на рекомендації Ради суддів України? Правові аспекти обмежень в період карантину пояснив адвокат проєкту “Свої Люди” Віталій Матвєєв.
Зі старту карантину в березні цього року, деякі судді почали забороняти журналістам проводити зйомку, знаходитися під час розгляду справи у залі судового засідання. Судді аргументують це двома документами:
а) постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої коронавірусом SARS – СоV-2»,
б) а також рекомендаціями Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID – 19 (який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб).
Відповідно до Рекомендації Ради суддів України, було встановлено на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року особливий режим роботи судів України, одним з яких було обмежено допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками справи судових засідань.
Однак, попри те, що COVID – 19 віднесено до небезпечних інфекційних хвороб, така заборона є протиправною, оскільки:
– ч. 6 ст. 129 Конституції України та ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачають, що судовий розгляд та вирішення справи мають здійснюватись гласно й відкрито.
– ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» наділяє правом осіб, які присутні в залі судового засідання, представників засобів масової інформації проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.
– трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.
– якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.
– проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.
Чому наведені вище нормативні акти сильніші за Постанову Кабміну чи Рекомендації Ради суддів?
Відповідь проста: закон – це основне джерело права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплено в Конституції України.
– однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
– відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року N 17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
– вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Висновок: враховуючи вищу юридичну силу закону, права журналістів знаходитися в залі судового засідання навіть під час COVID – 19 регулюються статтею 129 Конституції України, статтею 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», процесуальними кодексами України, які прямо дозволяють бути присутніми під час судового засідання, а відмова у допуску на підставі COVID – 19 – є незаконною.
“Вважаю, що свобода ЗМІ у демократичній державі є невід’ємною та важливою складовою свободи вираження поглядів, має значення у сучасному суспільстві, яка базується на правових цінностях, а тому суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії щодо розгляду ними справ”, – зазначає адвокат проєкту “Свої Люди” Віталій Матвєєв.
Якщо ви журналіст/ка і вам перешкоджають у праві знаходитись в залі судового засідання – звертайтесь за допомогою до юристів (знайти свого юриста і отримати допомогу можна на платформі svoi.bihus.info).
І наостанок, дотримуйтесь елементарних правил захисту від COVID – 19, бережіть себе та оточуючих вас людей.
Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)
Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!
Маєш, що додати? Додай!
Хочеш закинути нам тему? Закинь!


Новини
Усі новиниBihus.Info дізнались першу версію цін ще одного постачальника продуктів армії
Редакція Bihus.Info отримала видаткові накладні і копію контракту, укладеного Міністерством оборони на постачання продуктів військовим у 2023 році із ТОВ “Гарна справа”.
Після сюжету Bihus.Info суд арештував активи підставної особи Козака-Медведчука
Личаківський районний суд Львова арештував активи, записані на кілька київських компаній, бенефіціаркою яких фіктивно, в інтересах екснардепів Віктора Медведчука і Тараса Козака, є Ольга Куць. Про це Bihus.Info дізналося з Держреєстру речових прав на нерухоме майно та текстів судових ухвал, з якими мали нагоду ознайомитися журналісти.
Журналісти знайшли, на кого Медведчук і Козак записали активи на сотні мільйонів
Журналісти Bihus.Info знайшли жінку, на яку оточення колишнього нардепа Віктора Медведчука записало частки в кількох київських компаніях з активами на сотні мільйонів гривень. У розмові з журналістами власниця визнала, що була і продовжує бути підставною особою. Про це йдеться в розслідуванні Максима Опанасенка для Bihus.Info.