Новини

Пандемія Vs чесний суд: право журналістів на допуск до судових засідань в період COVID – 19

FacebookTwitterTelegram

Чи мають журналісти право бути в залі судового засідання в період карантинних обмежень, проводити фото- і відеозйомку? Які законодавчі акти регулюють ці права, і чи варто зважати на рекомендації Ради суддів України? Правові аспекти обмежень в період карантину пояснив адвокат проєкту “Свої Люди” Віталій Матвєєв.

Зі старту карантину в березні цього року, деякі судді почали забороняти журналістам проводити зйомку, знаходитися під час розгляду справи у залі судового засідання. Судді аргументують це двома документами:
а) постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої коронавірусом SARS – СоV-2»,
б) а також рекомендаціями Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID – 19 (який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб).  

Відповідно до Рекомендації Ради суддів України, було встановлено на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року особливий режим роботи судів України, одним з яких було обмежено допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками справи судових засідань. 

Однак, попри те, що COVID – 19 віднесено до небезпечних інфекційних хвороб, така заборона є протиправною, оскільки:
– ч. 6 ст. 129 Конституції України та ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачають, що судовий розгляд та вирішення справи мають здійснюватись гласно й відкрито.
– ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» наділяє правом осіб, які присутні в залі судового засідання, представників засобів масової інформації проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.
– трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.
– якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.
– проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.

Чому наведені вище нормативні акти сильніші за Постанову Кабміну чи Рекомендації Ради суддів?


Відповідь проста: закон – це основне джерело права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплено в Конституції України.
– однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
– відповідно до Рішення Конституційного  Суду  України  від  17 жовтня  2002  року  N  17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради  України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
– вища юридична сила закону  полягає також у тому, що всі підзаконні  нормативно-правові  акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. 


Висновок: враховуючи вищу юридичну силу закону, права журналістів знаходитися в залі судового засідання навіть під час COVID – 19 регулюються статтею 129 Конституції України, статтею 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», процесуальними кодексами України, які прямо дозволяють бути присутніми під час судового засідання, а відмова у допуску на підставі COVID – 19 – є незаконною.  

“Вважаю, що свобода ЗМІ у демократичній державі є невід’ємною та важливою складовою свободи вираження поглядів, має значення у сучасному суспільстві, яка базується на правових цінностях, а тому суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії щодо розгляду ними справ”, – зазначає адвокат проєкту “Свої Люди” Віталій Матвєєв.

Якщо ви журналіст/ка і вам перешкоджають у праві знаходитись в залі судового засідання – звертайтесь за допомогою до юристів (знайти свого юриста і отримати допомогу можна на платформі svoi.bihus.info).

І наостанок, дотримуйтесь елементарних правил захисту від COVID – 19, бережіть себе та оточуючих вас людей.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Новини

У родини спійманого на хабарі СБУ-шника знайшлося нерухомості на майже 50 млн грн

Родина Романа Неговєлова, якого затримали на хабарі в 200 тис дол, володіє нерухомим і рухомим майном на загальну суму близько півтора мільйони доларів, що неспівмірно з офіційними доходами правоохоронця та членів його сім’ї. Про це повідомляє Bihus.Info.

Новини

Микитась за паркомісце “купив” чиновника МВС: нові підозри у справі квартир для Нацгвардії

НАБУ і САП повідомили про ще одну підозру екснардепу Максиму Микитасю в “квартирній справі” Нацгвардії. Цього разу - за надання неправомірної вигоди за висновок експертизи. Також підозру оголосили замдиректору Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (ДНДЕКЦ), який за “винагороду” занизив суму збитків Нацгвардії в 11 разів - з 81 млн до 7 млн грн.

Ми вплинули

Нацполіція розслідує політагітацію Савченка за бюджетний кошт – після заяви юристів Bihus.Info

За заявою юристів “Тисни” (Bihus.Info) суд зобов’язав Нацполіцію розслідувати факт витрати 600 тисяч з бюджету на агітацію ексочільника Миколаївської ОДА Олексія Савченка.