Нова Кропивницька міськрада: політичні впливи та фінансові інтереси новообраних депутатів

Кропивницька міська рада VIII скликання. Кількісно це 14 жінок, 29 – чоловіків. Із них представники бізнесу – 15 осіб, ФОПи – 11, освітяни – 6, чиновники – 4, медики – 3, безробітні – 2 та по одному з адвокатського та громадського сектору. Категорії умовні, адже деякі депутати згідно з сайтом ЦВК безробітні, проте продовжують значитись очільниками чи засновниками підприємств, а деякі вказані ФОПами, хоча паралельно володіють підприємствами.

Це в цифрах. А що за ними? У передвиборчий період кандидатів хвалили ледь не з кожної праски, розміщуючи проплачені позитивні матеріали та іміджеві ролики. Ми ж вирішили покопатися в біографіях новообраних депутатів і розібратися яким бізнесом вони володіють, у яких скандалах фігурували і яке майно приховують. Тож, хто тепер опікуватиметься життям міста?

«Слуга народу»

Головною інтригою місцевих виборів була як і скільки мандатів візьме пропрезидентська партія. В Кропивницькому у «Слуг» все непросто через банальне перетягування ковдри. Якщо коротко, то обласний осередок «слуг» спочатку очолював Олександр Дануца, що, загалом, виглядало логічним – у 19-му він обирався з Кіровоградщини як мажоритарник.

Незадовго до місцевих виборів керівника осередку несподівано змінили. Ним став нардеп Микита Потураєв. Ось тут і почалися «тьорки». Нардепи медійно обмінялись «люб’язностями». Якщо викинути непотрібні деталі, то суть їх зводиться до банального – у Дануци був свій список кандидатів на місцеві вибори, у Потураєва – свій.

Потураєв в цій нардепській битві схоже переміг. І хоч він заперечував продаж ¾ місць у списках латифундисту Сергію Тарасову, втім підтвердив спонсорство кампанії агробароном. Щоправда, назвавши це краудфандингом. Хоча в офіційному фінансовому звіті партії імені підприємця-благодійника ми не помітили.

Натомість люди, які працюють на його фірмах чи яких він публічно підтримав на виборах – пройшли до міської ради Кропивницького.

Окей, хто ж пройшов від «слуг»? Наприклад, ексочільник міліції громадської безпеки Сергій Коса, який нині значиться засновником підприємства приватної охорони «ЕГО». Фірма прописана за юридичною адресою групи компаній «Ай енд Ю Груп» Сергія Тарасова. Власне, останній був бенефіціаром підприємства до кінця 2019 року.

Ольга Ковальова-Алокілі. Хотіла стати «пані-мер» – стала депутаткою. До цього про її участь в житті міста м’яко кажучи було відомо…нічого. З офіційної біографії кандидатки відомо – працювала у фінустановах «Пpомінвестбaнк», «Paйфaйзен Бaнк Aвaль», «БМ Бaнк», «Сбеpбaнк», «Тaскомбaнк».

Відповідно до Держреєстру, 9 місяців тому кандидатка відкрила ФОП. Види діяльності: інформаційні, страхові, брокерські послуги, консультації з комерційних питань та сфери пенсійного забезпечення. Консультувала вона не лише з комерційних питань – була радницею голови Кіровоградської ОДА. Проте не дуже довго – допоки він не “погорів” на хабарі.

У власності депутатки, судячи з Кадастрової карти, дві земельні ділянки у селищі Соколівському, що за пів години їзди від Кропивницького. Там же, схоже, розташований і будинок. Принаймні у її агітаційному ролику є кадри помешкання, куди, зі слів тоді ще кандидатки, «приємно повертатись після роботи». Повертається на відпочинок, судячи з того ж ролику, Ольга Ковальова-Алокілі на авто Nissan.

Попри заявлену у соцмережах публічність, кандидатка в мери так і не оприлюднила свою декларацію перед виборами, пропонуючи голосувати за себе опираючись на агітаційні ролики та проплачені іміджеві статті. Агітації в неї було чимало. За нашими підрахунками, лише виборчі ролики, борди та Фейсбук-реклама могли вартувати не менше 400 тис. грн. Хто профінансував її кампанію також нічого конкретного – стверджує, що допомагали її друзі й однодумці. Водночас вищезгаданий Сергій Тарасов відкрито заявив, що на виборах у мери підтримує саме Ковальову-Алокілі та вірить у її перемогу.

Депутаткою стала і тимчасово непрацююча, за даними ЦВК, Людмила Згривець. Безробіття, щоправда для неї, схоже, не проблема. Згідно з Держреєстром, пані Людмила очолює та значиться власницею низки підприємств. А у ТОВок «Сервіс Агро Інвест» та «Агролідерплюс 1» депутатка є директором. Співвласник – Федір Згривець, її батько.

Він був депутатом облради, а також обирався до міської ради Кропивницького від БПП. Це відомий в області агропідприємець, а ще власник будівлі у центрі Кропивницького, яку, як писали «Наші гроші», мерія продала йому за заниженою ціною. Федір Згривець разом з Сергієм Тарасовим є співзасновником громадської баскетбольної організації. А син Згривця Руслан – партнер Тарасова по агробізнесу. Він же став членом виконкому Кропивницької міськради. Людмила Згривець на першому сесійному засіданні рішення про затвердження складу виконкому також підтримала.

З цікавого. Згідно з Реєстром судових рішень та порталу «Судова влада», Людмила Згривець є відповідачем у низці судових справ, у яких ідеться про махінації із землею сільськогосподарського призначення.

Як вказано в ухвалах Кіровоградського районного суду, у 2017 році головне управління Держгеокадастру передало у власність громадянам низку земельних ділянок площею 2 гектари кожна, що розташовані на території Аджамської сільради. Заявники на землю, як з’ясувало слідство, ділянки одразу продали Людмилі Згривець, а та передала їх в оренду фермерському господарству «Руслан». Фірма зареєстрована на матір Людмили й знаходиться в Аджамці. Вказані заявники, щоправда, землю отримати права не мали. Адже, як виявила прокуратура, вже оформили по 2 гектари безоплатно, але у Хмельницькій області. Це мав би перевірити обласний Держгеокадастр. Але чомусь не перевірив. Просто повірив написаному в заявах про те, що землю раніше заявники не отримували. В одній із таких справ заявник не зміг пояснити чому вдруге звернувся за отриманням ділянки, адже на момент позову прокуратури, помер. Втім, цю ділянку суд таки ухвалив повернути державі.

Ще дві ділянки по 2 гектари спочатку оформлювалися на учасників АТО. Вони також вже скористалися правом на безоплатну приватизацію ділянки і також на Хмельниччині. Землю вони продали Згривець за місяць після отримання документів у Держгеокадастрі. Один із цих заявників повідомив, що він не знав про передачу йому у власність земельних ділянок ні в Хмельницькій області, ні тим більше в Кіровоградській, та вчинення правочинів з ними. Він тільки оформив довіреність. Згідно з нею, він уповноважив якихось чотирьох людей «бути його представниками в усіх без винятку підприємствах, установах, організаціях з питань набуття у власність, оформлення та державної реєстрації права власності на будь-які земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території України».

Пані Згривець на суді доводила, що ні сном ні духом про те, як ці люди оформили землю і є лише законним набувачем нерухомості. Суд же постановив ділянки повернути державі. Збіг чи ні, але ми вже розповідали про подібну схему. Таким самим чином виділили землю у Новомиргородському районі на людей із підробленими посвідченнями учасника бойових дій. Ці ділянки заявники відразу передали вищезгаданому Сергію Тарасову.

Окей, з умовною «групою Тарасова» зрозуміло. Хто ще? Михайло Бєжан. Власне, місцевий депутат і сам хотів взяти участь у мерській гонці від «зелених», але обрали Ковальову-Алокілі. «Слуга» навіть заявляв – списки формувались ніби перетягування канатів різними групами впливу. І, схоже, він якраз перебуває в одній з них.  

Судіть самі – в міськраду попереднього скликання Бєжан пройшов від «УКРОПу» і переважно голосував в унісон з промерською більшістю. Нині за даними ЦВК він тимчасово не працює.

Проте згідно з Держреєстром значиться керівником ТОВ «Кіноклуб», яке опікується побудовою кінотеатру в Олександрії. Проєкт спонсорує Сергій Кузьменко, голова Кіровоградської ОДА часів Порошенка, а нині очільник Олександрії.

«Перспектива міста»

Політична партія кандидата у мери Кропивницького Артема Стрижакова у міськраді нового скликання представлена 5 депутатами. Це переважно новообрані депутати, члени команди Стрижакова. Із попередньої каденції до фракції доєднався товариш Артема Стрижакова, бізнесмен Рафаель Санасарян. Раніше він обирався до ради від “Радикальної партії” Ляшка.

Лідер «Перспективи» Артем Стрижаков був депутатом міської ради 6-го скликання від «Партії регіонів». Під час Революції Гідності «прославився» своїм виступом на так званому Антимайдані. У 2015 році спробував поборотися за крісло міського голови. Під час епопеї з перейменуванням обласного центру активно підтримував назву Єлисаветград. Після декомунізації подав позов про скасування зміни найменування міста. Позивачами разом із ним виступають партійці ОПЗЖ Сергій Ларін, Анна Ніжнікова та інші, а також лікар обласного онкоцентру, БПП-шник Костянтин Яриніч. Після невдалих виборів Стрижаков почав підготовку до нової виборчої кампанії, впроваджував різноманітні благодійні ініціативи.

Стрижакова у Кропивницькому знають як власника мережі магазинів «Цифротех». Власне, згідно з Держреєстром, він бенефіціар ТОВ «Цифромаркет», у якому також значиться директором.

У власності депутата чимало нерухомості. Варто додати, що за інформацією з Реєстру нерухомості, низка магазинів, перебувають в іпотеці. Понад 5,6 млн грн Стрижаков винен Андрію Анатолійовичу Ніколаєнку, який повний тезка особи, на котру записані фірми, що за кілька останніх років реалізували у Кропивницькому квартири в новобудовах на вулицях Чорновола та Волкова. Тобто нерухомість Стрижакова так би мовити «під заставою».

Якщо говорити про ймовірні політичні впливи, то про його підтримку заявляв вищезгаданий Сергій Тарасов. У своєму інтерв’ю він вказував, що підтримував Стрижакова у попередній кампанії.

ЄС

Першим номером ЄС став колишній нардеп Костянтин Яриніч. Балотуючись до парламенту він позиціонував себе як «доктор, який іде лікувати країну», а також обіцяв масштабну програму радіаційного захисту вартістю мільярд гривень. Проте за 5 років місто так і не отримало обіцяного мільярда.

Нещодавно він намагався зайняти посаду очільника Нацслужби охорони здоров’я. Деякі ЗМІ навіть почали публікувати прізвище Яриніча як ймовірного переможця конкурсу до його завершення. Загалом добір керівника супроводжувався скандалом.

Апогеєм став конфлікт Яриніча та ексочільниці МОЗ Уляни Супрун. У Фейсбуці Супрун написала, що її фотографував і переслідував невідомий чоловік, котрий згодом пересів у авто, де в цей момент була людина, схожа на Яриніча. Той у відповідь подав позов на Супрун за наклеп. Щоправда, у позовних вимогах вимагається спростувати не інформацію про його перебування в авто, а згадку про хабарництво в очолюваному ним онкодиспансері.

Чи був він авто – чіткої відповіді не дав. Активісти з’ясували, що авто найімовірніше з гаражу Суто Мамояна, депутата фракції ОПЗЖ. Власне, такий  “гелік” навіть внесений до його декларації. 

Ми поцікавились у Костянтина Яриніча про те, чи був він у вищезгаданій автівці і якщо так, то що його пов’язує із її власником. У коментарі, який ми отримали через пресслужбу, депутат не дав прямої відповіді чи перебував у авто. Лише повторив раніше озвучені тези, що хабаря він не отримував і це доведено через відповідні запити до правоохоронців.

«Доведення брехливості Супрун в частині отримання хабара автоматично говорить про неправдивість інформації , яку вона виклала в своєму пості, задля збереження впливу на МОЗ та НСЗУ», – йдеться у коментарі.

Сьогодні Яриніч критикує медреформу, скаржиться на недофінансування онкодиспансеру. Водночас нещодавно в медзакладі вирішили придбати собі нагороду «Зірка якості», заплативши 18 тисяч гривень. Ще 11 тисяч віддали за відзнаку конкурсу «Лідер галузі 2020», про перемогу в якому оголосили за три дні до виборів.

Доцільність таких витрат очільник онкодиспансеру пояснив необхідністю конкурувати на ринку медпослуг.

«Чим більше пацієнтів лікується в медичній установі, тим більше коштів отримує заклад, з’являється більше можливостей для розвитку, удосконалення методів лікування, підвищення кваліфікації медперсоналу і т.д. В сучасних умовах, на ринку медичних послуг, з’являється конкуренція між державними закладами, між державними і приватними установами. І в таких умовах для будь-якого закладу є важливим його позиціонування на ринку медичних послуг, тим більше якщо результати його діяльності є об’єктивними, а не сфабрикованими», – йдеться у коментарі.

У власності Яриніча та його родини будинок та ділянка біля нього. Ще 9 квартир записані на дружину. Він пояснював, що приміщення використовуються для діяльності приватної стоматлікарні «Медіна» його дружини. Згідно з Реєстром нерухомості, адреса низки квартир дійсно збігається з адресою стоматлікарні. Водночас за адресою провулок Бута, 3 (колишня назва Будьонного – авт.), клініки «Медіна» немає і в останні роки точно не було.

У Реєстрі нерухомості вказано, що у будинку №3 по провулку Бута у червні 2020 року на дружину Яриніча проведено держреєстрацію нежитлового приміщення, а саме аптеки площею 77 квадрати. У цьому будинку є лише одна аптека, розташована на першому поверсі. Вивіска на ній свідчить про те, що це заклад мережі «ЯМТ».

Сьогодні аптека зачинена і згідно з оголошенням на дверях, продається. Ми зателефонували за вказаним у оголошенні номером. Він належить Володимиру Цеюкову, котрий значиться власником ТОВ «Аптека Нова», а ще є членом Організації роботодавців у галузі фармацевтики та медицини Кіровоградської області. Разом з ним до об’єднання входять Костянтин Яриніч та ще низка медиків області. Ми розповіли, що перевіряємо відомості з Реєстру нерухомості, у якому вказано, що на дружину Костянтина Яриніча оформлено право власності на аптеку. Цеюков заявив, що це приміщення належить саме йому.

Костянтин Яриніч через пресслужбу повідомив, що нічого про це не знає.

«Я не знаю якими реєстрами Ви користуєтеся. Протягом 10 років журналісти ретельно вивчали мою причетність до аптечного бізнесу, якого насправді не існує. Теж саме стосується і Вашої інформації, щодо наявності в мене приміщення аптеки за вказаною адресою. Якщо Ви маєте на увазі квартиру по вулиці Будьоного, 3, так як вона вказана в документах право на власність, то ця квартира є в моїй декларації», – сказано у відповіді.

У Державному реєстрі іпотек вказано, що на Костянтина Яриніча у 2007 році було оформлено іпотеку на квартиру по провулку Будьонного, 3 (нинішня назва Бута – авт.). 

Згодом у Реєстрі нерухомості з’явився запис, що квартира з таким же номером за цією адресою згідно договору дарування у 2011 році перейшла у власність дружини Костянтина Яриніча. 

 

Сьогодні за реєстраційним номером цієї квартири відомостей у Реєстрі нерухомості немає. Він згідно з законодавством має індивідуальний номер і присвоюється кожному об’єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об’єкта. Реєстраційний номер може бути закритий якщо нерухомість знищена, поділена чи проводиться держреєстрація права власності на новостворений об’єкт.

Натомість у витягу на нерухомість дружини пана Яриніча є новий реєстраційний номер, який присвоєний нежитловому приміщенню аптеки по провулку Бута, 3.

НАШ КРАЙ

Одна з найчисельніших фракцій міськради попереднього скликання у новому складі представлена лише трьома депутатами.

Це, наприклад, Вадим Дрига, який очолював фракцію у попередні роки. Нині він перебуває під слідством – правоохоронці звинуватили його у хабарництві. Мовляв вимагав тисячу доларів за вирішення земельного питання. Наразі обвинувальний акт у справі переданий до суду.

Журналістам у коментарі він сказав, що вину не визнає, а докази слідства розсипаються. Мовляв, доведе невинуватість у суді.

Лідер же «Нашого краю» Андрій Табалов – фігурант низки журналістських розслідувань про закупівлю харчів для навчальних закладів міста. Щороку міське управління освіти партіями закуповує харчі у фірм, які пов’язані з Табаловим. 

«Батьківщина»

Фракція нараховує 5 депутатів. Троє з них набрали найменшу кількість голосів серед усіх обраних до міської ради депутатів. «Витягнув» список «Батьківщини» депутат попереднього скликання Дмитро Терзов. Він набрав найбільшу кількість голосів серед новообраних депутатів.

Троє депутатів – Олександр Цертій, Дмитро Терзов та Роман Колісніченко працювали у міськраді попереднього скликання.

Якщо говорити про сфери впливу, то у міськраді нового скликання з’явилося безпосереднє представництво вже колишнього голови Кіровоградської ОДА «батьківщинівця» Олександра Чорноіваненка. Двоє депутатів-новачків Ірина Романескул та Сергій Щербина значаться його радниками. Також вони влаштувались на роботу до Кіровоградської облради.

Зокрема, Щербина отримав посаду у Патронатній службі облради, яку очолює ще один радник Чорноіваненка, депутат Кіровоградської облради з «Батьківщини» Валерій Кальченко.

У 2019 році Щербина отримав 221 450 грн. зарплатні, тобто понад 18 тисячі гривень на місяць. Також він задекларував низку земельних ділянок, із яких 9 площею понад 60 гектарів здає в оренду фермерському господарству «Вікторія Нова». При чому, в його декларації вказано, що за оренду від цього підприємства він отримав трохи більше 37 тисяч гривень. Схоже, землю він здає чи не за безцінь – 600 гривень з гектара. Дохід від передачі в оренду ділянок площею 11 гектарів фермерському господарству «ЕДЕМ» взагалі не вказаний.

Ірина Романескул працює у Відділі інформаційно-аналітичної роботи, керівницею якого значиться Лариса Здір, котра також має партквиток «Батьківщини». Зарплата наймолодшої депутатки міськради Ірини Романескул за 2019 рік, згідно з декларацією, становила 275 961 грн., тобто майже 23 тисячі на місяць.

«Рідне місто»

Партійці «Рідного міста» наче буквально сприйняли назву своєї політсили і рідним зробили для себе місто. Точніше міський бюджет. Наприклад, Катерина Шамардіна стала активно постачати комунальним підприємствам технічні товари. З початку року її підприємство освоїло майже 10 мільйонів на підрядах теплопостачального підприємства. Тривалий час тепловики сиділи без світла і зарплат через борги, але при цьому керівництво купувало у Шамардіної господарське мило за майже 20 гривень брусок.

Її чоловік, Олександр Шамардін, очільник фракції та голова земельної депутатської комісії, за час роботи в міськраді, встиг облаштувати ринок на своєму мікрорайоні. Землю, де звели ринок, мерія у 2010 році виділила безоплатно у власність якомусь ноунейму, той продав ділянку батькові Шамардіна. Вже у 2016 році міськрада змінила цільове призначення ділянки під будівництво об’єктів торгівлі, а також наштампувала 18 дозволів на МАФи. 

Дмитро Овчінніков має багатий політичний досвід. У 2014 році був довіреною особою кандидата в нардепи від «Свободи». За рік спробував обратися до Кіровоградської міськради від БПП. Згодом очолив обласну організацію «Самопомочі».

Ще він запам’ятався відстоюванням зведення МАФів на парковці АТБ по вулиці Попова, переконував, що прості АТОвці зможуть таким чином там розпочати бізнес. І це не перша його МАФова історія.

За час роботи міськради попереднього скликання, фірми, до яких дотичний Овчінніков, наоформляли майже півтора десятки земельних ділянок комунальної землі під торгівлю. Схема проста – оформляєш в оренду за найнижчою відсотковою ставкою комунальну землю, а потім здаєш в оренду під МАФи з відповідною маржою.

Наприклад, чотири земельні ділянки загальною площею майже 3 тисячі квадратних метрів під торгівлю отримала в оренду через аукціон фірма «Роксолана ЛТД», у якій він значиться директором, а власники – брат і дружина депутата міськради 7 скликання Андрія Кролевця.

Формально – за землю мають змагатися на аукціоні. Але проблема у тому, що на деяких ділянках уже стояли МАФи. Наприклад ті, біля АТБ на Попова, які так відстоював Овчінніков. Який підприємець йтиме на аукціон, платитиме внесок, аби потім мати головний біль з уже встановленими кіосками?

Ще одна фірма «Кіровоград-Трейдінг-Буд», де Овчінніков значиться співзасновником, отримала в оренду під МАФи 160 квадратів біля ринку на вулиці Полтавській. Раніше власником цієї фірми був вищезгаданий Андрій Кролевець, адреса реєстрації фірми збігається з адресами інших його підприємств. Ще однією співзасновницею «Трейдінгу» значиться очільниця іншої фірми Кролевця Ірина Федішова.

Як голосував Кролевець за надання дозволу віддати цю ділянку в оренду Кролевець певно пояснювати не треба.   

Ще 300 квадратів «Трейдінг» отримав через аукціон у самісінькому центрі Кропивницького біля ринку у 2018 році. Знову ж таки, при розгляді питання міськрадою про надання дозволу віддати ділянку, Кролевець голосував «за». Формально – нібито конфлікту ж інтересів нема, адже хто зна, як пройде аукціон. Але цікава деталь – заявником, тобто ініціатором виділення цієї землі, була ще одна фірма Кролевця «Кіровоград-Буд-Дизайн». Про це свідчить відповідь управління архітектури.

Щодо «Кіровоград-Буд-Дизайну», то ця фірма отримала ще мінімум 7 ділянок комунальної землі в оренду під торгівлю.

ОПЗЖ

Склад фракції ОПЗЖ у міськраді скоротився і практично не оновився. Новим депутатом у фракції є Олександр Корнюша, давній функціонер біло-синіх – був засновником однієї з районних організацій Партії регіонів. Також він очолював обласне відділення Держінспекції сільського господарства, обласне відділення Антимонопольного комітету, департамент інфраструктури Кіровоградської ОДА. Після того, як посаду голови ОДА зайняв Андрій Балонь, був звільнений. Але без роботи не залишився, згодилось спортивне минуле – очолив дитячу спортшколу №3.

Перевіряючи декларації посадовця, ми помітили одну прогалину. Його дружина, Тетяна Миколаївна Корнюша, працює у департаменті екології Кіровоградської ОДА.

Водночас, особа з такими ж прізвищем та ініціалами, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана бенефіціарним власником ПП «Будмакс». Їй належить 50% корпоративних прав підприємства. Адреса прописки засновниці фірми збігається з адресою реєстрації Олександра Корнюші.

Ні він, ні дружина жодних згадок про «Будмакс» у своїх деклараціях не вказували.

Натомість є відомості про нерухомість. У Кропивницькому на Тетяну Корнюшу записано дві земельні ділянки площею 1 тис. метрів квадратних кожна. Земля, згідно з Кадастровою картою, знаходиться в Лісопарковій зоні, біля так званих Солдатських ставків. Попри те, що звуть Лісопаркову «легенями міста», частину землі там роздерибанили свого часу під будівництво. Зараз на карті ці ділянки мають вигляд лісу. За документами ж – там відведено місце під індивідуальне садівництво й будівництво будинку. Сусідить з пані Тетяною Віктор Олександрович Луценко, який з Олександром Корнюшею був засновником місцевої організації Партії регіонів, а зараз працює керівником комунального підприємства «Благоустрій».

Пропозиція

Промерська партія у міськраді нараховує найбільше число депутатів. Так, четверо з них є працівниками бюджетних установ, або працюють заступниками міського голови. Депутатом став і Дмитро Бірець, який працює на мерському м’ясокомбінаті «Ятрань». Ще двоє депутатів – Сергій Калапа та Олександр Котляр працюють на підприємствах групи бізнесмена Павла Штутмана, голови Федерації роботодавців України. Свого часу він значився помічником нардепів від Партії регіонів Станіслава Березкіна та Сергія Ларіна, був депутатом Кіровоградської облради від ПР.

Депутаткою стала волонтерка, креативна директорка громадського простору Krop:Hub Катерина Колтунова. Депутатський мандат отримав і Віталій Вязовцев, який був членом виконкому міськради попереднього скликання. Він служив в АТО, є членом об’єднання «Бойове братство». 

Його будівельне підприємство «Експансія» з 2017 року почало заробляти на підрядах міськради. Щоправда, будівельні роботи були не завжди якісними. У вересні дев’ять поверхів під’їзду затопило у будинку на вулиці Юрія Коваленка під час зливи.

Анастасія Зубова

Матеріал створено в рамках проєкту “Лабораторія викриттів 2.0”. Проект реалізується спільно Bihus.Info та  Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.