Ні слова по справі: «Укроборонпром» ігнорує тему зі зливанням 93 мільйонів на «прокладку»

Прес-служба «Укроборонпрому» опублікувала зауваження до розслідування «Бронедрузі» програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом». Програма не може не відреагувати на ці зауваження (особливо на їхню беззмістовність), тож публікуємо відповідь на прес-реліз концерну – із зауваженнями зустрічними.

Прес-служба “детально” дослідила нашу програми і написала довжелезний відгук, в котрому переконує, що огріхи журналістів «зводять нанівець» увесь зміст сюжету. Але сам зміст, судячи з прес-релізу, пройшов повз. Тому почнемо з того, про що в «Укроборонпромі» вирішили не говорити зовсім.

Компанія «Оптимумспецдеталь» –  та сама «прокладка» з усіма ознаками фіктивності, на котру три оборонпромівські підприємства «злили» 93 млн грн. Цій оборудці півгодинна програма й була присвячена. Однак у прес-релізі Концерну відсутня будь-яка згадка про цю компанію, вже не кажучи про спробу спростувати, пояснити чи виправдати співпрацю оборонних заводів із нею.  Припустимо, що причина цьому проста: ні спростувати, ні пояснити, ні тим паче виправдати факти наведені в програмі – у концерні просто не в стані.

Далі по пунктам:

ДК “Укроборонпром” не фінансується бюджетом. Концерн, як і десятки інших підприємств, які не входять до “Укроборонпрому”, конкурують за виконання Державного оборонного замовлення яке формується та розподіляється міністерствами України.

Бронетанкові заводи не фінансуються напряму з бюджету (це ми і не говорили), а отримують гроші по замовленням Міністерства оборони (а от про це якраз говорили). Це синтаксично подовжене формулювання не спростовує той доконано короткий факт, що через контракти бронетанкових заводів  з «фіктарями» пиляються бюджетні кошти.

…щодо Андрія Бабича, який фігурує у сюжеті, як заступник керівника апарату. Справа в тому, що самого апарату вже не існує з 02.10.2017 року, а сам Андрій Бабич не є співробітником ДК “Укроборонпром” з 16.05.2017 року.

В сюжеті йде мова про те, як з 2014 р. керівні посади в Концерні отримали пов’язані з оточенням Президента люди. Зокрема таку посаду свого часу зайняв Андрій Бабич.

(Подальші два абзаци релізу про херсонців на Херсонщині не бачимо сенсу обговорювати. В «Укроборонпромі» більше часу витрачають на вивчення демографії цієї області, аніж Кримінального кодексу, а дарма).

Дорікання освітою.

Мова йшла про відсутність у конкретних чиновників досвіду в оборонній сфері на момент їхнього призначення на керівні посади.

Жорсткий контроль. Якщо “сенсацію” можливо зробити з маніпулювання фактами, то поставити новий двигун, якщо в тебе немає нового двигуна – неможливо. …

Наскільки жорстко на підприємствах «Укроборонпрому» здійснюється контроль – добре видно з багаторічних і багатомільйонних закупівель у фірми-”прокладки”. Однак звернемо увагу на твердження: «Поставити новий двигун, якщо в тебе немає нового двигуна – неможливо». Адже власне про це в програмі і йшлося.

У випадку із ланцюжком транзакцій КБТЗ – «РЕНАЛ» – «Оптимумспецдеталь»/«Интер Сталь» – «Промомаркетгруп»/т.д. слідством прокуратури було доведено фіктивність кінцевого «постачальника». У випадку прямих транзакцій заводів на «Оптимумспецдеталь» податківці окремо й неодноразово констатували фіктивність контрагентів останнього та розрив по товарному ланцюжку.

Простими словами: Вася купує помідори у Колі, котрий платить за них Вові. Але у Вови доведено помідорів немає. Тоді постають питання: чи отримав помідори Коля? чи отримав помідори Вася?

В перекладі на бронетанкову. Незрозумілим лишається: чи здійснюва��ася поставка деталей фізично взагалі, зважаючи на їхню відсутність у першопочаткового продавця? Якщо так (припустимо) то яке походження цих деталей? На якому етапі вони “матеріалізувались”? Хто отримав за них гроші таким кримінальним “обнальним” способом? За якою ціною?

Ці питання «Наші гроші» задавали КБТЗ – однак відповіді на запит про коментар директора досі не отримали. Ці ж питання ставили й екс-директору ЖБТЗ Олексію Бабічу – він запевнив, що поставка відбулася, але щодо походження деталей він не обізнаний.

Політика добропорядності. “Укроборонпром” не несе відповідальність за господарську діяльність контрагентів та комерційних структур, з якими вони співпрацюють.

«Укроборонпром» справді не несе відповідальності за дії своїх постачальників. А от за факт співпраці з “мутними” постачальниками – ще й як несе. Про це нам у відповіді на запит сказав сам «Укроборонпром»:

«Оскільки, підприємства-учасники Концерну є самостійними суб’єктами господарської діяльності, рішення щодо підбору та подальшої співпраці з постачальниками ТМЦ, робіт та послуг приймається керівником підприємства-учасника Концерну, який несе за це персональну відповідальність.»

Пояснимо. З 2013 р. в Концерні запроваджена кваліфікація контрагентів. Це значить офіційний і відкритий список постачальників зі статусом «благонадійних». Згідно з інформацією на офіційному сайті самого «Укроборонпрому» для проходження відбору фірма/підприємець повинні надати перелік документів та інформації, котрі по суті мають підтвердити реальність, спроможність і чисту репутацію: надати фінансову звітність, не мати боргу по податках, не фігурувати в кримінальних провадженнях, показати  виробничі цехи або склади, обладнання і транспорт, розкрити найбільших контрагентів, вказати реальних бенефіціарів. Звучить надійно. На практиці ні чорта не працює. Тому що кваліфікація присвоюється строком на 2 роки.

Попри очевидну фіктивність, та сама «Оптимумспецдеталь» мала статус кваліфікованого постачальника «Укроборонпрому». Цей статус компанія отримала до початку поставок, коли була формально “чистою”. Статус «чистої» зберігався навіть тоді, коли вона вже потопала у багні. Назбиравши під кінець 2017 р. цілу низку кримінальних проваджень і 640 тис грн.податкового боргу, фірма все одно лишалася у переліку кваліфікованих постачальників і продовжувала отримувати бюджетні (бо таки бюджетні) кошти. Цікаво, чи матимуть керівники БТЗ заявлену «персональну відповідальність» за цю «подальшу співпрацю»?

Документування. … Маємо зазначити, що про факт отримання таких вузлів та агрегатів свідчать: документи первинного бухгалтерського обліку, акти вхідного контролю та навіть відмітки в журналах в’їзду виїзду автотранспорту. А на всю отриману продукцію наявна товаросупровідна документація – сертифікати та паспорти, в якій виробником продукції визначався “Ренал”.

Ми не маємо сумніву, що документація в цій історії оформлена вздовж усього ланцюжка постачальників, починаючи з того, у якого цих деталей і не було.

з компаніями ТОВ “Мідленд Інвест”, ТОВ “Промомаркет”, ТОВ “Наполі груп”, ТОВ “Малаві”, підприємства “Укроборонпрому” взагалі ніколи не мали жодних договірних зносин.

Про прямі контракти з цими фіктивними фірмами мови й не було. Однак через посередників гроші оборонного замовлення пішли саме до них. Окрім того, прес-служба оминула увагою компанію “Оптимумспецдеталь”. Не менш фіктивну, що не завадило їй напряму отримати від заводів 93 мільйони гривень.

Прозорість. …всі закупівлі у ДК “Укроборонпром” проходять на конкурентних засадах у відповідності до законодавства України, в тому числі і через електронні торгові майданчики системи Prozzoro.

Даруємо торт тому, хто знайде на Prozzoro хоча б одну закупівлю бронетанкового заводу. (до 24.10.2017)

П.С. Єдина неточність в сюжеті – використання емблеми Укроборонпрому замість емблеми Міністерства оборони у графіці щодо обсягів фінансування оборонної сфери. Водночас це офіційні дані про виконання бюджету Міноборони. За технічний недогляд просимо вибачення у телеглядачів.

Окремо зазначимо, що програма «Наші Гроші» зверталася з запитами щодо коментарів і до «Укроборонпрому»,  і до «Київського бронетанкового заводу». Перший на запит відповів письмово. Відповіді від другого ми не отримали досі.