Новини

Незадекларований бізнес та мільярдні борги нардепа Дзензерського

1foto.png
FacebookTwitterTelegram

Народний депутат “Народного фронту” Денис Дзензерський не декларує свій бізнес та накопичив мільярдні борги, йдеться у розслідуванні Мар'яни Мотрунич “Депутатсько-кредиторська заборгованість” для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

Дзензерський – непублічний нардеп, кількість його виступів в парламенті з 2014 року по сьогодні – нульова, та й відвідав депутат менше половини засідань Верховної Ради. Не часто бачать його і в профільному комітеті з питань фінансової політики, де Дзензерський є заступником голови.

Депутатська дружба

Однак в день, коли його другу по партії необхідна була допомога, Денис Дзензерський прийшов в залу засідань. 11 липня парламент розглядав зняття депутатської недоторканності з нарфронтівця Євгена Дейдея. За даними слідства, він з дружиною за гроші незрозумілого походження накупив майна на 6 млн грн.

Дейдей з Дзензерським у 2015 році, згідно із ЗМІ, чотири рази літали закордон приватним літаком: Берлін, Париж, Будапешт. Дружина та батько Дейдея – записані помічниками Дзензерського.

“Я знаю особисто його дружину. Знаю особисто його батька, тобто нормальні люди. Не можна назвати, що це офіційно якась праця, ну це на загальних засадах”, – Денис Дзензерський.

Дружба нардепа Дейдея і Дзензерського підкріплена ще й кредитами. Гроші на нові квартири та авто, як пояснив Дейдей, йому надав помічник Дзензерського Ігор Лінчевський.

А сам Лінчевський пов’язаний з групою компаній “Веста”. Основним бізнесом родини Дзензерського. Бізнеса, який позичив вже не мільйони, а мільярди.

«Брали (кредити), ми розвивалися, побудували дуже велике підприємство, працювало 2,5 тис працівників, це на рівному місці, де нічого не було. Це були великі інвестиції», – Денис Дзензерський.

Компанії ПАТ «Веста-Дніпро”, ПАТ “Веста індастріал”, ТОВ «Рекуперація свинцю» та ТОВ “Технокомплект”, які входять до групи “Веста” не повернули кредити низки банків.

“ВТБ-банк” заявляє до групи “Веста” борг в 300 млн дол., поручителем за які виступив особисто народний депутат. “На сегодняшний день там несколько компаний, в том числе и господин Денис Викторович Дзензерский у нас поручитель”, – говорить представник “ВТБ-банку” Олександр Кунець.

Водночас, у деклараціях нардепа з 2011 по 2016 роки нема згадки про фінансові зобов’язання перед банками, а сам Дзензерський переконує, що документи про поруку сфальшовані.

Банку «Кредит Дніпро» компанії заборгували 327 млн грн. Нині “Кредит Дніпро” через суд зтягує з Дзензерського, як з поручителя, 20% депутатської зарплатні.

108 млн грн “Веста” заборгувала банку “Форум”. Банку «ВАБ» підприємства «Вести» не повернули 648 млн грн. Казахському банку «БТА» – заборгували 514 млн грн.

Ще понад 2,5 мільярди компанії винні державному Укрексімбанку, вже державний Приват чекає на 90 млн грн.

Частину цих кредитів розслідує Національна поліція у справах про шахрайство. Зокрема встановлено, що ТОВ “Рекуперація Свинцю” відкрила кредитну лінію на майже 24 мільйони євро у банку “ВТБ”.

Як свідчить ухвала Печерського райсуду під заставу компанія зобов’язалась виготовити та передати банку 7,5 тис. тон свинцю. Проте продукцію так і не виготовили.

Однак розслідування Нацполіції не має продовження. Водночас сам Дзензерський з 2014 року входить до складу колегії МВС.

Сам Дзензерський припускає, що це може і конфлікт інтересів, та він вболіває за розслідування:

– Я знаю, що Нацполіція веде кримінальну справу по групі компаній “Веста” чи це не є конфліктом інтересів, що ви входите в колегію?

– Ви знаєте, я навіть не знаю. Можливо. Можливо. Я тільки за те, щоб все нормально розслідувалося і щоб все вийшло. Якщо є якийсь склад злочину, то треба розслідувати безумовно.

Нині ціла низка компаній з групи, на яких висять неповернуті кредити – знаходяться у стані ліквідації.

Призупинені біржові торги і в польській компанії групи. Компанія WESTA ISIC S.A., що торгувалась на Варшавській фондовій біржі заборгувала інвесторам 47 млн доларів.

Заяву щодо компанії опублікувала польська служба фінансового розслідування (PFSA). Під час залучення інвестицій власники холдингу заявляли про намір направити кошти на погашення боргів і розвиток виробництва. Замість цього гроші були виведені в офшорні структури.

На офіційному сайті Варшавської фондової біржі зазначено, що від 20 квітня обіг акцій остаточно припинено.

Нині нардеп Дзензерський офіційно не має жодного стосунку до групи компаній “Веста”. І навіть заперечує дані з реєстру Мін’юсту про наявність бізнесу (ім’я депутата у засновниках компанії). За його словами він вийшов звідти ще у 2012 році, коли вперше обирався до парламенту.

Водночас, його помічники народного депутата – вихідці з компаній, що входять до групи. Окрім цього знімальна група програми зафіксувала біля приймальної нардепа Мерседес С500, оформлений на компанію, засновниця якої записана також співвласницею “МНПК-Веста”.

Під час підготовки матеріалу було використано систему моніторингу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Ми вплинули

80 мільйонів для держави: з фігуранта розслідування Bihus.Info Микитася стягнули в бюджет 80 млн застави

Вищий антикорупційний суд стягнув у дохід держави 80 млн грн застави, яка була внесена колишнім народним депутатом і експрезидентом "Укрбуду" Максимом Микитасем.

Ми вплинули

Юристи Bihus.Info добились штрафу для тітки і племінника, що розпиляли 1,7 млн на тендері «Львіввугілля»

Львівський АМКУ за заявою юристів “Тисни” (Bihus.Info) оштрафував 2 пов’язані компанії на 136 тис грн за узгоджені дії на тендері. Йдеться про тендер на закупівлю електродвигунів від ДП «Львіввугілля» вартістю 1,7 млн грн.

Новини

Компанії Вавриша-Ісаєнка у 2019-му отримали більше дозволів на будівництво, ніж за два попередні роки разом узяті.

У 2019 році компанії з орбіт двох партнерів - ексчиновника та девелопера Андрія Вавриша і також ексчиновника, а зараз нардепа від “ОПЗЖ” Дмитра Ісаєнка - отримали дев’ять дозволів на нові будівництва. Це більше, ніж за два попередні роки разом узяті.