Новини

Монополія в Одеському порту: “хіба метеорит впаде”

1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Адміністрація морських портів України недоотримує десятки мільйонів гривень через монополію приватної компанії на електронний документообіг в морських портах.

Адміністрація морських портів України недоотримує десятки мільйонів гривень через монополію приватної компанії на електронний документообіг в морських портах, йдеться у розслідованні Надії Бурдєй для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”. Про втрати повідомив в доповідній записці заступника міністра інфраструктури вже колишній очільник адміністрації морпортів Юрій Наконечний.

Інформаційна система портового співтовариства  (ІСПС) впроваджена в Одеському торговельному порту, як “пілотний проект” в 2013 році. Мета проекту – створити “Єдине вікно”, в яке підприємці для оформлення вантажу будуть подавати документи для контролюючих органів  в електронному вигляді. На початковому етапі розробники планували зробити систему такою, щоб взагалі уникнути контакту підприємців і контролерів.

Та нині митники називають систему –  “електронною чергою”, оскільки після перегляду документів контролюючими органами –  підприємцям все одно необхідно їхати із тими самими документами, які вони завантажували до ІСПС, щоб контролери проставили печатки і підписи. Втім, платять підприємці не за передачу документу, а за кожен контейнер вказаний у цьому документі.

…платять підприємці не за передачу документу, а за кожен контейнер, вказаний у цьому документі…

Ініціатором розробки ІСПС у 2013 році виступив “Український національний комітет Міжнародної торгової палати”. Віце-президент цього комітету – Олег Платонов.  Розробила і впровадила ІСПС  – ТОВ “ППЛ 33-35”. Співзасновниками компанії є той самий Олег Платонов та його дружина Людмила.

Нині ІСПС функціонує в морських торговельних портах – “Одеському”, “Південному” та порті “Чорноморець”. Та монополізація ринку електронного документообігу почалась ще декілька років тому,  у 2013 році. Відразу після впровадження ІСПС – адміністрація Одеського морського порту розіслала підприємцям лист з вимогою укласти договір із приватною фірмою “ППЛ 33-35”. У листі очільник Одеського порту повідомив, що у разі відсутності договорів – порт документи приймати не буде.

Укласти договір із приватною фірмою – обов’язкова вимога, оскільки нині ІСПС прописана в “Типовій технологічній схемі пропуску через державний кордон”, затвердженій постановою Кабміну.  В схемі прописано, що після впровадження в морському порту ІСПС – обмін інформацією і документами в електронній формі здійснюється з використанням такої системи.

Договір із ТОВ “ППЛ-33-35” – обов’язкова вимога, та є два варіанти роботи із цією системою. Перший: укласти договір із приватною фірмою і платити гроші за кожен контейнер. Другий: підприємець може відмовитись платити приватній фірмі і самостійно передавати документи оператору адміністрації порту, а він зобов’язаний власноруч  внести інформацію щодо вантажу підприємця в ІСПС. У договорі між АМПУ та ТОВ “ППЛ 33-35” прописаний обов’язок адміністрації вносити до систему інформацію, яку надає підприємець. Також в договорі вказано, що адміністрація морпортів зобов’язана сприяти розвитку та впровадженню ІСПС, а також залучати до системи підприємців, що працюють в порту.

Крім того, експедитори, які оплачують послуги ІСПС переймаються, що системою володіє їх конкурент Олег Платонов, який також є співвласником експедиторської компанії “Пласке”.

Бізнесмени передають приватній компанії детальну інформацію про вантажі, зокрема, копії товаросупровідних документів, які містять детальні дані і про сам вантаж і про напрямок його переміщення.  В доповідній записці Юрій Наконечний повідомляє заступника МІУ, що  СБУ, Національна поліція, ДФС та ДПСУ приймають рішення щодо пропуску через державний кордон України на основі інформації, які міститься у адмініструванні приватної компанії.

Також , у  доповідній записці екс-директор адміністрації морпортів повідомляє, що прибуток від функціонування ІСПС отримує приватна компанія, натомість  обладнання робочих місць контролюючих органів, які приймають документи від підприємців –  здійснюються за рахунок грошей держпідприємства.  Зокрема, у 2016 році АМПУ витратило 2,4 млн грн на обладнання автоматизованих робочих місць для працівників контролюючих органів, яку працюють у пункті пропуску через державний кордон.

У лютому 2017 року АМПУ оголосило тендер на закупівлю “Системного програмного забезпечення для центру обробки даних”. Згідно договору, укладеного між АМПУ і ТОВ “ППЛ 33-35”,  приватна фірма і є Центром обробки даних.

Договір між ППЛ 33-35 та АМПУ підписав тодішній очільник адміністрації морпортів Юрій Васьков. В інтерв’ю журналістам чоловік повідомив, що не вбачає проблеми у монопольному положенні ІСПС, оскільки, за його словами, будь-яка інша компанія може створити схожу інформаційну систему  і працювати в портах. Натомість, в інтерв’ю журналістам НГ заступник генерального директора повідомив, що ІСПС вже запатентована та є об’єктом авторського права. Нагадаємо, саме ІСПС прописана в “Типовій технологічній схемі пропуску через державний кордон”, затвердженій постановою Кабміну. Відтак, пропуск здійснюється виключно через цю систему.

У грудні 2016 року Антимонопольним комітетом України розпочато дослідження за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Про це повідомила уповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Новини

АМКУ перевіряє тендер на будівництво сміттєзвалища за 60 млн на Донеччині – “Свої Люди”

Юристи проєкту “Свої люди” (Bihus.Info) спільно з активістами ГО “Ініціативний рух “Громадський патруль” добились перевірки тендеру на будівництво сміттєзвалища на Донеччині. За даними активістів, всі 4 компанії-учасника закупівлі ймовірно узгодили свої дії на торгах. Після звернення активістів Антимонопольний комітет розпочав перевірку закупівлі.

Новини

Навіть у Кличка на боротьбу з COVID-19 віддали більше, ніж у Степанова

Київська міська держадміністрація на боротьбу з COVID-19 витратила вдвічі більше грошей, ніж профільне Міністерство охорони здоров’я. Зокрема, понад 394,7 млн грн КМДА та його підрозділи віддали на закупівлю усього необхідного - від обладнання для лікарень до індивідуальних засобів захисту для лікарів. Тоді як МОЗ з початку епідемії коронавірусу скупився лише на 169,3 млн.

Новини

Денис Бігус: Мішені Дубинського — не тільки громадські організації, а передусім донори

Журналіст-розслідувач розповів «Детектору медіа» про свої компанії, облігації і про політиків із різних таборів, які ведуть цілеспрямовану кампанію з дискредитації організацій, які мають іноземне фінансування.