НАБУ відкрило справу за розслідуванням Bihus.Info про завищення RAB-тарифу на користь олігархів

Юристи Bihus.Info домоглись відкриття провадження щодо необґрунтованого завищення розміру тарифу на модернізацію мереж після сюжету Анни Калюжної “RABовласники”. Справу розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України.

Про це повідомляють юристи проєкту “Тисни” (Bihus.Info) з посиланням на ухвалу Вищого антикорупційного суду і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Нагадаємо, раніше журналістка Bihus.Info Анна Калюжна з’ясувала, що з 1 січня 2021 року український бізнес та держсектор (а відповідно – і пересічні українці, які користуються їхніми товарами і послугами) почали сплачувати так званий RAB-тариф – кошти, які щорічно будуть доплачувати власникам обленерго на модернізацію мереж. Але, за даними журналістів, вираховували тариф зі штучно і дуже суттєво “роздутої” вартості обленерго.

Журналісти з’ясували, що суми оціночної вартості обленерго, власниками більшості з яких є структури олігархів Ріната Ахметова, братів Ігоря та Григорія Суркісів, Ігоря Коломойського, Костянтина Григоришина та компанія з російським корінням VS Energy, рахувалися у Фонді державного майна на основі методології 2016 року. Вона була змінена тодішнім головою комісії з енергетики НКРЕКП  Дмитром Вовком, відомим за впровадження формули Роттердам+, яка теж призвела до здорожчання електроенергії, і була вигідна власникам теплоелектростанцій, зокрема структурам Ріната Ахметова.

З цією інформацією команда Bihus.Info звернулась до НАБУ, однак спершу отримали відмову. Тоді юрист Андрій Сербін спільно з журналісткою Анною Калюжною пішли до Вищого антикорупційного суду, який зобов’язав детективів розпочати розслідування. Справу відкрито за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (“зловживання владою або службовим становищем”).

Такі незаконні дії караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.