Важливо
Новини

На Херсонщині росіяни викрадають та катують українців аби ті на них працювали

FacebookTwitterTelegram

Майже з перших днів війни Херсонщина опинилась в окупації російських воєнних. Після захоплення регіону вони намагалися створити картинку свята звільненого та щасливого населення, але сценарій у Херсонській області провалився. Тому ворог змінив тактику: вони блокують евакуацію та гуманітарну допомогу, викрадають активістів, журналістів, представників місцевих рад. Хочуть зламати, залякати та примусити працювати на себе вільних українців. 

Політичний оглядач, голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Бєлий написав на своїй сторінці у Facebook, що мирні громадяни виявляються беззахисними перед грубою силою російських військових. 

«На тимчасово окупованих територіях Херсонщині, російські окупанти викрадають мирних жителів, б’ють, проводять тортури. Їм не надають адвокатської допомоги, судового захисту, ігнорують їх базові людські права та свободи. Окупанти утримують викрадених людей у ​​тюремних камерах у Херсоні», – йдеться в дописі.

За його словами, доля багатьох мирних громадян невідома вже багато днів.

В Херсонській обласній прокуратурі на запит журналістки Bihus.info відповіли, що з моменту російської агресії правоохоронці зафіксували 141 факт викрадення або зникнення людей. Відкрили 71 провадження за ознаками порушень законів і звичаїв війни. За їхніми даними, з початку російської агресії на Херсонщіні були викрадені мери, сільські голови, старости, секретарі та депутати місцевих рад, поліцейські, журналісти і навіть два священика.

Станом на 8 квітня (дата відповіді на запит) 54 цивільних були звільнені з полону.

Журналіст із Каховки Олег Батурін 8 днів провів у застінках російських військових. За його словами, одна з цілей окупантів – знищення незалежної журналістики в Україні.

«Росіяни методично знищують пресу та свободу слова. У Генічеську, який потрапив під їхній контроль і де муніципальна влада пішла у відставку, місцеві інтернет-газети були негайно закриті. З початком війни припинили виходити й багато газет по всій Херсонській області», – каже Олег.

Олег Батурін отримав перелом 4 ребер від “визволителів”, але не скорився

 

Його вразила ненависть, з якою росіяни ставляться до людей, яких вони викрадають, і жорстокість, з якою вони їх катують. 

«Я досі згадую цей перший вечір, першу добу перебування в полоні. Я не хочу про це більше згадувати, але воно постійно в моїй пам’яті», – каже чоловік. 

Під час допиту йому погрожували катуванням та вбивством.

«Вони детально розписували, як вони будуть ножем зрізати всю мою шкіру – щоб я повільно просто вмирав у муках, як вони будуть виколювати мені очі, відрізати вуха, різати кінцівки, якщо захочуть, то вони мене розстріляють, але вони хочуть, аби я дуже мучився. Казали, що можуть судити мене по закону воєнного часу «Вот просто тут тройкой соберемся и приговорим к расстрєлу», – згадує Олег Батурін. 

Після того допиту його з іншими полоненими кинули в автозак. 

«Там інших полонених били, і мене там били. Били під час затримання, під час перевезення з Каховки до Нової Каховки і під час перебування у будівлі поліції Нової Каховки. І під час першого допиту в Херсоні теж били» – каже він. 

Допити й тортури тривали хвилин 30-40. Після того вони перевели полоненого в інше приміщення де прикували наручниками до батареї і тримали так 13 годин з 20:00 до 9-ї години наступного ранку. Без їжі, в дуже холодному приміщенні. 

«Умови були жахливі – було дуже холодно оскільки тоді були дуже морозні, холодні дні і особливо ночі. Був кран, але не було мила, щоб помити руки. Кожного ранку я промивав контактні лінзи просто брудними руками. Інакше я б просто не міг би розплющити очі. Був туалет – дірка в підлозі, але не було туалетного паперу. Подушкою, ковдрою або матрацом мені слугувала моя куртка», – згадує Олег.

До речі, скористатись туалетом він зміг лише наступного дня після викрадення – коли його з Нової Каховки перевезли до Херсону.

Зараз Олегу вдалось виїхати з міста, він з родиною в відносній небезпеці.

«Після пережитого, намагаюся відновити як свій фізичний стан – адже після полону в мене діагностували перелом чотирьох ребер, так і психологічний», – каже він.

З численними травмами з полону повернувся й голова Бехтерської сільської ради Михайл Бурак. 

Як зазначили в Асоціації міст України він активно забезпечував громаду продовольством, допомагав фермерам в організації посівної кампанії, не зрадив своїй патріотичній позиції. За що окупанти, ймовірно, йому і помстилися. 

Помстились російські воєнні й журналісту Сергію Цигипко. Його викрали 12 березня й досі до рідних він не повернувася.

Сергій Цигипа більше місяця знаходиться в полоні

 

«О 9-й ранку він вийшов з дому зі своїм собакою Айсом, поніс ліки та харчі для моєї мами. Але туди не дійшов, не повернувся додому, телефон у нього двічі включався на якісь хвилинки та все. Лише голосові повідомлення я мала змогу відправляти, більше нічого», – розповіла журналістам дружина Сергія Олена.

За її словами, після оголошення  в соцмережах про зникнення чоловіка, до неї почала надходити інформація від людей, які його бачили. Виявилось, що Сергія затримали на блокпості. 

«На кожну людину витрачалося 2-5 хвилин. Але сказали, що чомусь Сергія тримали дуже довго», – розповіла жінка. 

Більше чоловіка ніхто не бачив.

«Я двічі зверталась до російських поліціянтів, що в нас зараз панують, там кажуть що в них його не має. Я звернулась до ставленика російських військових, що розмістився в міськраді, він відповів, що Сергій у Херсоні і не треба хвилюватись – його не катують», – каже Олена. 

Але жінка цьому не вірить і продовжує шукати, писати, розповідати про викрадення чоловіка, в надії що його повернуть. 

«Сергію 60 років, до того ж є проблеми з серцем, а лікарів, як я чула до полонених не пускають», – каже вона.

Про те, що до затриманих не пускають лікарів, розповів й Олег Батурін. За словами чоловіка, в слідчому ізоляторі Херсона був хворий іноземець й росіяни лікували його невідомими ліками.

«Хворому намагалися вколоти якийсь антибіотик. Жодних лікарів ні до кого не допускали. Комусь валідола з водою з-під крану, комусь укол незрозумілий», – каже він.

Не дивлячись на те, що Сергій Цигипа більше місяця в полоні, рідні не втрачають надію на його визволення.

«Це все дуже боляче переживати, але знаємо, що він сильний і все витримає. Чекаємо. Молимося. Любимо», – каже донька Дарья.

Викрадають окупанти не тільки чоловіків, їхними полонянками стають й жінки. За словами голови Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендера Барієва, 6 квітня російські воєнні незаконно затримали Венеру Куртбедінову, що мешкала в селі Новоолексіївка.

«Окупанти незаконно проникли у житло (проводили «обшук») Венери Куртбедінової. Після “обшуку” Венеру відвезли у невідомому напрямку, повідомивши дітям, що через 1 годину їхня мати повернеться», – написав він.

Проте Венеру Куртбедінову утримували біля 2 діб. Дома її чекали шестеро дітей, з яких четверо неповнолітні. 

Поки невідомо в якому стані зараз Венера.

Олеся Ланцман

Russians kidnap and torture Ukrainians in Kherson Oblast to enforce collaboration

Almost from the first days of the war, the Kherson Oblast found itself under the occupation of the Russian military. After capturing the region, they tried to create a picture of a liberated and happy population, but this scenario failed in the Kherson Oblast. Therefore, the enemy has changed tactics: they block evacuations and humanitarian aid, kidnap activists, journalists, and representatives of local councils. They want to break, intimidate, and force free Ukrainians to collaborate.

Dementiy Bielyi, a political observer and chairman of the Kherson Oblast Organization of the Committee of Voters of Ukraine, wrote that civilians find themselves defenseless against the brute force of the Russian military.

“In the temporarily occupied territories of the Kherson Oblast, Russian invaders kidnap civilians, beat them up, torture them. The civilians are denied legal assistance and judicial protection and their basic human rights and freedoms are ignored. The occupiers hold kidnapped people in prison cells in Kherson,” he said.

According to Bielyi, the fate of many civilians has remained unknown for many days.

At the request of a journalist of Bihus.info, the Kherson Oblast Prosecutor’s Office replied that since the start of the full-scale Russian invasion, law enforcement authorities have recorded 141 instances of kidnapping and disappearance of people. They have opened 71 proceedings for violations of laws and customs of war. According to their data, since the beginning of the Russian aggression in the Kherson Oblast, mayors, village heads, starostas, secretaries and deputies of local councils, police officers, journalists, and even two priests have been kidnapped.

As of April 8 (the date of the response to the request), 54 civilians had been released from captivity.

Oleh Baturin, a journalist from Kakhovka, spent 8 days in captivity of the Russian military. According to him, one of the goals of the invaders is to destroy independent journalism in Ukraine.

“The Russians are methodically destroying the press and freedom of speech. In Russia-occupied Henichesk, where the municipal authorities had resigned, local online media were immediately shut down. With the onset of the war, many newspapers throughout the Kherson region stopped being published as well,” said Oleh.

Oleh Baturin got 4 of his ribs broken by the “liberators”, but didn’t submit

He was struck by the hatred with which the Russians treat the people they kidnap and the cruelty of their torture.

“I still remember that first night, the first twenty-four hours in captivity. I don’t want to mention it anymore, but it’s constantly in my mind,” the man said.

During the interrogation, he was threatened with torture and murder.

“They described in detail how they would cut off all my skin with a knife so that I would slowly just die in agony, how they would gouge out my eyes, cut off my ears, cut my limbs, if they wanted, they would shoot me, but they wanted me to suffer a lot. They said that they could judge me according to the wartime law: “Right here we’ll gather a troika and sentence you to a firing squad,” recalled Oleh Baturin.

After the interrogation, they threw him and the other prisoners into a police truck.

“Other prisoners received beatings there, and I was beaten there as well. They beat me during detention, during transportation from Kakhovka to Nova Kakhovka, and during my detention at the Nova Kakhovka police station. And they also beat me during my first interrogation in Kherson,” he said.

The interrogation and torture lasted about 30-40 minutes. After that, they moved the prisoner to another room where he was handcuffed to a radiator and kept like that for 13 hours from 8 p.m. to 9 a.m. Without food, in a very cold room.

“The conditions were horrible. It was very cold because the weather those days was very frosty and cold, especially the nights. There was a tap, but there was no soap to wash my hands. Every morning I washed my contact lenses with just dirty hands. Otherwise, I just couldn’t open my eyes. There was a toilet, a hole in the floor, but there was no toilet paper. My jacket served as my pillow, blanket, and mattress,” Oleh recalled.

By the way, he was only able to use the toilet the day after his kidnapping, when he was transported from Nova Kakhovka to Kherson.

Now Oleh managed to escape from the city, he and his family are in relative safety.

“After surviving, I am trying to recover both my physical condition, because after the captivity I was diagnosed with four broken ribs, and my psychological one,” he said.

Mykhailo Burak, chairman of the Bekhtery village council, also returned from captivity with numerous injuries.

As noted in the Association of Cities of Ukraine, he actively provided the community with food, helped farmers in the organization of the sowing campaign, and did not betray his patriotic views. For which the invaders probably took their revenge.

The Russian military also took revenge on the journalist Serhiy Tsyhypa. He was kidnapped on March 12 and still has not returned to his family.

Serhiy Tsyhypa has been in captivity for more than a month

“At 9 am., he left the house with his dog Ice, carrying medicine and food for my mother. But he did not make it there, did not return home, his phone turned on twice for a minute and that was it. I could only send voice messages, nothing else,” Serhiy’s wife Olena told the reporters.

According to her, after the announcement of Serhiy’s disappearance on social media, she began receiving information from people who had seen him. It turned out that Serhiy had been detained at a checkpoint.

“It took two to five minutes for each person. But they told me that for some reason, they held Serhiy for a very long time,” the woman said.

No one has seen Serhiy since then.

“I twice appealed to the Russian police officers that rule here now, they said that they do not have it. I turned to the Russian military’s puppet in the city council, and he replied that Serhiy was in Kherson and there was no need to worry as he was not being tortured”, said Olena.

But the woman does not believe this and continues to look, write, and tell about the kidnapping of her husband in the hope that he will be returned.

“Serhiy is 60 years old, moreover, he has heart problems, and doctors, as I have heard, are not allowed to visit the prisoners,” she said.

Oleh Baturin said that doctors are not allowed to see the detainees. According to him, there was a sick foreigner in the detention center in Kherson and the Russians treated him with unidentified medicine.

“They tried to inject the sick man with some antibiotic. No doctors were allowed to see anyone. Someone was given Validol with tap water, others got some vague injections,” he said.

Despite the fact that Sergei Tsyhypko has been in captivity for more than a month, his relatives have not lost hope for his release.

“It’s all very painful to go through, but we know he’s strong and will endure everything. We wait. We pray. We love him,” said his daughter Darya.

It’s not just men who are kidnapped by the invaders, women also become their prisoners. According to the head of the Crimean Tatar Resource Center Eskender Bariyev, on April 6, the Russian military illegally detained Venera Kurtbedinova, who lived in the village of Novooleksiivka.

“The invaders illegally entered the house (they were carrying out a “search”) of Venera Kurtbedinova. After the “search”, Venera was taken away to an unknown destination, and her children were told that their mother would return in 1 hour”, he wrote.

However, Venera Kurtbedinova was kept for about 2 days. Six children, of whom four were minors, were waiting for her at home.

The condition of Venera is unknown at this time.

Olesia Lantsman

Впродовж березня 2022 року Чернігів перебував під майже щоденним артилерійськими обстрілами з боку військових Російської Федерації. Лише за один тиждень - з 11 по 17 березня - внаслідок цих обстрілів загинуло щонайменше 32 цивільних. Такі дані Bihus.Info надала Чернігівська обласна прокуратура.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Ми вплинули

      Верховний суд остаточно вирішив стягнути “жомовий мільйон” Киви в дохід держави

      Рішенням Касаційного цивільного суду ВС активи Киви визнали “незаконно набутими”, а отже такими, що мають бути стягнені в дохід держави. Це – перше подібне рішення КЦС ВС у справах конфіскації необгрунтованих активів в історії України.

      Новини

      ВРАЖА ТЕХНІКА #6: як розпізнати окупантські ППО і АРТУ

      За ці два місяці ми звикли говорити “ППО” в позитивному ключі. Наше ППО збило російський літак. Наше ППО захистило місто від російських ракет. Але російської армії теж є ППО - і це загроза для наших літаків і перешкода для наших ракет. А тому ворожі комплекси протиповітряної оборони мають бути знайдені і знешкоджені, так само як танки, бтри/, РЗСО та решта техніки окупанта.