Мінрегіон і Національну спілку архітекторів перевіряють після розслідування Bihus.Info

Антимонопольний комітет України перевіряє архітектурну монополію, схвалену Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за зверненням юристів проекту “Тисни” (Bihus.Info).

Про це повідомила державний уповноважений АМКУ Агія Загребельська.

Як раніше з’ясували журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” (Bihus.Info), всіх архітекторів України направляють підвищувати кваліфікацію в одну приватну фірму. Таку монополію створило і затвердило Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. А кінцевим бенефіціаром фірми-монополіста є голова Національної спілки архітекторів Володимир Гусаков.

Про це йдеться в сюжеті Надії Бурдєй “Архітектура монополії”.

Створена система змушує понад 29 тис. архітекторів, інженерів, проектувальників та експертів у будівельній галузі, архітекторів підвищувати кваліфікацію лише в певних приватних фірмах. Водночас, без цієї сертифіката тестації вони не можуть працювати.

Для архітекторів таким “атестатом” визначили Національну спілку архітекторів України. Того ж року на сайті спілки з’явилась вимога президента спілки Володимира Гусакова  проходити підготовку до атестації та саму атестацію тільки в його організації – ТОВ «Навчально-експертний центр НСАУ». Її співзасновником є сама Спілка архітекторів, а кінцевим бенефіціарним власником”, – Володимир Гусаков.

При спробі пройти подібні курси у профільних вишах виявилось, що Спілка просто не приймає свідоцтво про їх закінчення. Водночас курси, які проводить створена громадською організацією компанія – організовані у приміщенні того самого вишу, а викладають на них ті самі викладачі. От тільки організовані ГО вони стають втричі дорожчими: вартість триденного курсу сягає 10 тисяч гривень.

При чисельності атестованих спеціалістів у 29 тисяч осіб, загальний виторг монополістів сягатиме понад 200 мільйонів за 5 років.

В інтерв’ю журналістам Володимир Гусаков визнає, що підвищення кваліфікації могли б проводити й профільні  вищі навчальні заклади, але тільки у тому випадку, якщо їм дозволить спілка. Але спілка не дозволяє.