Новини

Міністр розвитку економіки Милованов не зміг назвати фінпоказники компанії, яку відправив на приватизацію

yurchenko-a1.jpg
FacebookTwitterTelegram

“Не знаю”, - відповів міністр на питання, який чистий прибуток продемонструвала “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” за минулий рік. На початку жовтня Тимофій Милованов передав її в Фонд держмайна на приватизацію.

Про це йдеться у програмі “Он воно як” (Bihus.Info).

Аналогічну відповідь Милованов дав на питання про те, скільки за неї можна виручити зараз. “Не знаю, ринок покаже,” – сказав міністр.

На уточнююче питання: “Тобто ви виставляєте на продаж прибуткову держкомпанію, навіть не маючи розуміння, за скільки її можна зараз продати, правильно?” – міністр відповів: “Правильно”.

Він також пояснює необхідність приватизації ОГХК кримінальними справами, що веде НАБУ: “Компанія могла б бути більше прибуткова, якби на ній не крали”.

Нагадаємо, ці справи стосуються діяльності її попереднього керівника Руслана Журила у 2014-2016 рр. – тоді компанія укладала тендерні та експортні контракти з оточенням Журила.

У 2019 р. ОГХК очікує чистий прибуток на рівні 244 млн грн. У 2018 р. її чистий прибуток склав близько 115 млн грн. За 2017 р. компанія сплатила державі дивіденди в розмірі 333 млн грн, за 2016 рік – 322 млн грн.

При цьому міністр так описав критерії, за якими має прийматися рішення про приватизацію: “Є три критерії, на які ми дивимся. Перше – прибутковість, хто краще – державний власник чи приватний, друге – сервісна функція, і третє – стратегічна”.

Повна версія інтерв’ю – за посиланням.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      “Я ще не готова побачити цю братню могилу під тим, що було моїм будинком”: історія мешканок Ізюма, які вибралися з пекла

      “24 лютого, коли почали стріляти, ми були у Харкові. Вранці почалися вибухи, потім нам сказали, що на роботу не потрібно йти до окремого розпорядження. Ми вагалися - їхати в Ізюм чи залишатися в Харкові. Потім вирішили поїхати в Ізюм. По-перше, там своя квартира. По-друге, там батьки наші. Ми думали, що там нас омине. Ця квартира в Ізюмі… Це була наша віддушина. Ми жили цією квартирою, в нас там такий чудовий краєвид, хотіли в ній на пенсії жити”, - розповідає Анна (на її прохання ми змінили ім’я). Жінка каже, що ввечері 24 лютого в Ізюмі було набагато тихіше, ніж у Харкові. Тож родина вирішила залишитися тут, а Анна навіть почала кликати до себе колег. Але на початку березня ситуація різко змінилася.

      Новини

      “На службі пропаганди”: як церковники з Харківщини допомагали окупантам

      На початку вересня Збройні сили України звільнили майже всю Харківську область, частина якої півроку перебувала під російською окупацією. З моменту звільнення пройшло декілька тижнів, але досі чи не кожен день українці дізнаються про нові подробиці звірств окупантів. Окремі населені пункти Харківщини зараз знищені майже повністю. Серед них і Ізюм, де після деокупації було знайдено масові поховання вбитих росіянами цивільних. Ворог також "лишив в спадок" місту розбиті мости і будинки, де немає світла, газу і зв'язку. Росіяни старанно приховували злочини всі місяці окупації, прикриваючись пропагандистськими роликами про "визволителів" і створюючи ілюзію турботи про місцевих. 

      Новини

      Журналісти Стремоусова, прихильниця Шарія та учасник “Безсмертного полку”: хто з Енергодару підіграє пропагандистам, звинувачуючи ЗСУ в ударах по ЗАЕС

      Запорізька атомна електростанція, розташована в тимчасово окупованому Енергодарі, за півроку пережила дуже багато. Тут росіяни катували та вбивали працівників, розміщували свою техніку прямо в машинній залі, а ракетні комплекси - на території. Але найстрашнішим є той факт, що окупанти перетворили станцію на центр ядерного шантажу чи не усього світу, регулярно б’ючи по АЕС і звинувачуючи при цьому ЗСУ.