Блоги

Мільярд на вітер: після офіційного завершення очистки у Калуші залишився гексахлорбензол, люди масово вмирають від раку

639151.jpg
FacebookTwitterTelegram

10 мільйонів жителів України та Молдови ризикують отруїтися водою із Дністра, куди можуть потрапити смертельнонебезпечні відходи гексахлорбензолу із Калуша.

З 2011-го по 2013 рік ізраїльська компанія «СІ Груп Консорт ЛТД» виграла серію тендерів на суму понад 1 мільярд гривень, щоб очистити від небезпечних відходів полігон біля Карпат у Західній Україні. 

Урядовий проект був призначений для безпечного видалення хімічних речовин, що спричиняють ракові захворювання, та зберігаються поруч із 67-тисячним містом Калуш, що біля річки Лімниця, притоки Дністра.

Хімікати були побічним продуктом калійного видобутку у регіоні, та накопичувалися протягом майже 30 років. За словами екологів, в число небезпечних сумішей входить відомий канцероген гексахлорбензол (ГХБ). 

Компанія «СІ Груп Консорт ЛТД» заявила, що територія забруднення була успішно очищена, і це підтвердили у Міністерстві екології та природних ресурсів. Тим не менше, результати міністерських лабораторних тестів зразків ґрунту із заявленої очищеної території так і не були опубліковані.

Однак незалежні випробування кінця 2014-го року, що були оплачені Центром по дослідженню корупції і організованої злочинності (OCCRP) показали, що рівень забруднення ГХБ в кілька тисяч разів перевищує норму. І тому виникло питання, що, власне, зробила компанія «СІ Груп Консорт ЛТД», щоб очистити від небезпечних відходів територію біля Калуша. 

Починаючи із 1976 року, великі об’єми відходів із ГХБ (точна їх кількість є предметом дискусій) зберігалися на так званому «полігоні», масивній ямі, яку вирили спеціально для безпечного зберігання токсичних матеріалів. Саме за видалення цих відходів держава заплатила ізраїльській фірмі, і тепер представники компанії заявляють, що робота була виконана якісно.

Екологи, однак, кажуть, що робота була виконана недостатньо добре, оскільки деяка кількість хімічних речовин не була вивезена за межі України, а, отже, може потрапити в ґрунтові води і притоки Дністра, піддаючи небезпеці водопостачання, яким користуються близько 10-ти мільйонів людей на Західній Україні та у Молдові. 

Ізраїльські очищувачі

Компанія «СІ Груп Консорт Лтд» була заснована 5 жовтня 2008 року ізраїльським бізнесменом Йехіамом Джеком Авіссаром, який сьогодні є директором компанії. Але саме ізраїльтянин Ілля Марчевський в даний час володіє 77,5% акцій компанії; частка Авіссара складає 15%; ще 7,5% належать  ізраїльському адвокатові Ассафу Коену.

У січні 2011 року суд Тель-Авіва визнав Іллю Марчевського винним в ухиленні від сплати податків і засудив його до семи місяців в’язниці, який пізніше був скорочений до трьох місяців громадських робіт у Верховним судом Ізраїлю.

Ілля Марчевський

Ухилення від сплати податків відбулося у 2002-2003-х роках, коли Марчевський разом з Володимиром Лібманом був власником і директором ізраїльської компанії Yavits Finance International Ltd, яка займалася імпортом пиломатеріалів. Компанія збанкрутувала і Марчевський пішов з неї, але не зміг надати державі необхідні податкові звіти або сплатити свої борги в податкові органи. Про це повідомив юридичний відділ ізраїльського податкового органу, який займався цією справою.

«Підсудний вибрав відректися від своїх зобов’язань в якості директора компанії… він залишив компанію, яка загрузла в боргах і (ухилився) від відповідальності за це» -, йдеться  у вироку.

У січні і лютому 2012 року Марчевський неодноразово намагався призупинити виконання вироку у Верховному суді, на тій підставі, що він був потрібен для виконання контракту для видалення відходів в Україні. Але суд відхилив його прохання.

У вересні 2013 року МВС України порушило кримінальну справу проти «СІ Буд Сістем» (компанії, яка була субпідрядником «СІ Груп Консорт ЛТД»), звинувачуючи її у завищенні вартості її послуг.

У міліції підозрювали, що український субпідрядник «фальсифікував документи на транспортуванням відходів», і дав «неправдиву» інформацію про фактичний обсяг транспортованих відходів.

Відходи, які начебто були вивезені

На початку 2014-го року Міністерство екології повідомило, що 33,5 тисяч тон грунту було зібрано та експортовано із Калуша протягом 2010-2013 рр. Як повідомлялося, частка ГХБ складала 50%.

У січні 2014-го року Мінекології повідомило, що очистка Калуша була успішною, та зазначило, що 14 проб ґрунту було відправлено на експертизу до Інституту геохімії навколишнього середовища України, щоб перевірити вміст ГХБ у цьому ґрунті.

Міністерство екології пообіцяло оголосити результати цих досліджень через місяць, але так і не зробило цього.

У серпні 2014 року, журналіст для OCCRP віддав два зразки ґрунту із калуського полігону до Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів та природокористування України для аналізу. 

Рівень ГХБ у першій пробі ґрунту у 1856 разів перевищив норму, а у другій пробі перевищення склало 3200 разів. Зразки – один кілограм ґрунту в кожному конкретному випадку – були взяті на глибині 30 см на тій частині полігону, яка не була покрита травою або водою. Чиновники із Міністерства екології відмовилися коментувати результати, отримані OCCRP. 

Галина Балан, фахівець Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя каже, що такі показники є неприйнятними. 

«Якщо (гекса)хлорбензол потрапляє в організм з водою, це може призвести до захворювань крові та стимулювати розвиток злоякісних пухлин»,- каже вона. 

У той час як Г.Балан скептично поставилася до результатів аналізів OCCRP, в інституті, де вона працює, також відмовилися перевірити грунт із Калуша на вміст ГХБ і не захотіли під диктофонний запис пояснювати причину своєї відмови. 

У публічних документах не зрозуміло, які саме роботи проводилися на полігоні у Калуші. Звіти показують, що «СІ Груп Консорт ЛТД» отримала кошти від держави, але компанія жодного разу не пояснила державній фінансовій інспекції Івано-Франківської області, на що саме було потрачено 97% грошей.

Інші незалежні органи влади, які вивчали відходи, виявили, що «СІ Груп Консорт ЛТД», схоже, спотворило природу матеріалу, що був вивезений із території захоронення токсичних речовин. 

«СІ Груп Консорт ЛТД» відправило більшу частину відходів за кордон. Чиновники очікували,що земля була надзвичайно сильно забруднена, але це не завжди було так. Перевірка Британського агентства навколишнього середовища, яке відповідає за регулювання галузі відходів та екології у Великобританії, показала, що вміст ГХБ в ґрунті із Калуша, який експортувався «СІ Груп Консорт ЛТД», складає не 50%, як очікувалося за результатами попередніх випробувань, а в середньому лише 14%.

Концентрація ГХБ в ґрунті, який був відправлений на утилізацію до Польщі була ще нижчою. Головний інспектор з охорони навколишнього середовища Польщі документально зазначив, що вміст ГХБ складає 1,6%, або майже у 31 раз нижче, ніж очікувалося. 

В той же час Ілля Марчевський, основний акціонер «СІ Груп Консорт ЛТД», заперечив будь-які порушення, і не захотів коментувати результати тестів, отриманих OCCRP. 

«Ми можемо довести кожен крок документами, і це насправді дозволило «СІ Груп Консорт ЛТД» успішно вирішувати всі питання з правоохоронними органами», – сказав він. 

При цьому Марчевський не надає жодних додаткових документів журналістам.

Погані сліди 

Зараз на полігоні є кислотні озера 10-30 метрів завдовжки, а також порожні іржаві бочки, у яких раніше зберігалися смертельнонебезпечні хімікати. 

Місцеві жителі, як і раніше, збирають гриби та ягоди в лісі неподалік. Вони не розуміють, що, проникаючи в організм через повітря або контакт зі шкірою, гексахлорбензол поширюється по всіх тканинах і залишається в організмі протягом багатьох років. 

Багато хто говорить про страшну чуму регіону – рак.  Люди кажуть, що ніхто із можновладців ніколи не говорив їм, що ГХБ може викликати рак.     

«У кожній четвертій хаті хтось помер від раку,- розповідає Василь Шапко із села Сівка Калуська, що знаходиться в декількох кілометрах від полігону. – Моя мати померла шість днів тому від раку мозку. Мій двоюрідний брат помер від раку кісток»,-  на очах чоловіка з’являються сльози. 

У той час як Івано-Франківська область, у якій знаходиться Калуш, може похвалитися одними з найнижчих рівнів захворюваності раку в Україні (223-244 випадки на 100 тисяч чоловік), у Калуші та у його найближчих околицях, показники чи не найгірші – 293 випадків на 100 тисяч населення.

Лікарі із центральної поліклініки міста Калуш кажуть, що багато жителів також страждають на захворювання дихальних шляхів. 

Лідія Харкевич, терапевт калуської поліклініки, бачить зв’язок між хімічними відходами та проблемами із дихальними шляхами. «Кожен другий калушанин страждає від респіраторних захворювань: астми, бронхіту, інфекцій»,- каже вона, і додає, що переконала «це пов’язано з захороненими хімічними відходами».

Біда в тому, що довести, що хімічні відходи викликають проблеми зі здоров’ям, дуже складно; процес доведення вимагає проведення обширних епідеміологічних випробувань, які можуть зайняти багато років. Але планів проводити такі тести у Калуші у місцевої влади немає.

За прогнозами екологів, отрута із полігону потрапить у ґрунтові води річок Лімниця і Сівка, які впадають у Дністер, а потім і в Чорне море. 

«Екологічні проблеми Калуша перетворяться у транскордонну катастрофу», –  каже еколог із Калуша Михайло Довбенчук. 

«Влада Молдови глибоко стурбована ситуацією … (оскільки) 80 відсотків жителів країни користуються водою з річки Дністер. Забруднення річок загрожує втратою водних ресурсів і знищення виноградників. Якщо це станеться, то Молдова судитиметься з українською владою на мільйони доларів, але Міністерство екології, здається, цього не усвідомлює», – додає Довбенчук. 

Бізнес на відходах 

У 2014 році Державна фінансова інспекція Івано-Франківської області зазначала, що «СІ Груп Консорт» не мала кваліфікації для збору та експорту токсичних відходів з Калуша, оскільки у неї не було належної ліцензії для управління небезпечними відходами; таким чином, компанія не повинна була виграти тендери.

Компанія ж заявила, що така ліцензія не потрібна в Ізраїлі, де вона зареєстрована.

У відповіді на запит OCCRP ізраїльське міністерство охорони навколишнього середовища оскаржило цю заяву, і повідомило, що всі сторони, що беруть участь у поводженні із небезпечними відходами повинні мати спеціальний дозвіл (Poisons Permit) і спеціальний дозвіл міністерства, якщо компанія передає небезпечні речовини на очисні споруди за межами країни.

Цікаво, що у 2011-му році тендерний комітет Сумського державного обласного управління охорони навколишнього середовища не прийняв пропозицію ізраїльської компанії, оскільки вона не змогла довести, що має обладнання, співробітників, а також досвід роботи в сфері обігу з небезпечними відходами в Україні.

Але, незважаючи на це, «СІ Груп Консорт ЛТД» продовжила вигравати тендери. Та деякі цифри не збігаються.

У 2011 році держава заплатила «СІ Груп Консорт ЛТД» 331 мільйонів гривень на збір та видалення 9500 тонн землі забрудненої ГХБ. Ці відходи були експортовані у Польщу. 

Привезені з України відходи лежать просто на березі Балтійського моря

Відповідно до контракту, усі відходи повинні були бути знищені протягом 365-ти днів. Але «СІ Груп Консорт ЛТД» відправила відходи у піч для спалювання у Гданську, яка може обробляти тільки 1000 тонн відходів на рік. В результаті, тонни отруйних відходів все ще зберігаються в безпосередній близькості від заводу, що призвело до звинувачень пред’явлених Кшиштофу Пужу (Krzysztof Pusz), польському чиновнику, який несе відповідальність за роботу сміттєспалювальних заводів у Гданську.

Через рік після підписання договору із ізраїльською компанією, питання почали задавати і українські політики. 

У лютому 2012 року народний депутат України Юрій Кармазін попросив генпрокуратуру розібратися, що відбувається з «СІ Груп Консорт ЛТД» та як відбувається очищення Калуша від небезпечних відходів. Тодішній заступник генпрокурора Віктор Занфіров відповів, що розслідування по цій справі рухається повільно, так як компанія продовжує вигравати контракти. 

 

21 лютого 2013 року регіональне відділення головного управління Міністерства внутрішніх справ у Калуші порушило кримінальну справу про розкраданнях бюджетних коштів посадовими особами Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА, зокрема, під час очищення в районі Калуша від відходів ГХБ.

Влітку віце-прем’єр-міністр України Юрій Бойко наказав державним відомствам побудувати в Україні завод для знищення небезпечних відходів, аби в результаті, держава не витрачала сотні мільйонів гривень на утилізацію токсичних речовин за кордоном. 

У липні 2013 року центральні органи виконавчої влади Івано-Франківської міської державної адміністрації провели засідання, щоб обговорити екологічну ситуацію в Калуші. Сидячи за одним  столом із акціонером «СІ Груп Консорт ЛТД» Іллею Марчевським, який на той час уже фігурував у двох кримінальних справах, українські чиновники відкинули ідею будівництва заводу і попросили  у держави більше грошей для переробки відходів ГХБ.

Із невідомих причин Бойко дав задній хід. Протягом місяця він доручив відповідним міністерствам, знайти додаткові кошти для видалення, транспортування та утилізацію небезпечних відходів з калуського регіону.

А у листопаді 2013 року «СІ Груп Консорт ЛТД» виграла ще один тендер на суму 172 млн. гривень. 

Інші контракти, інша отрута 

Не лише мешканці та держчиновники Івано-Франківської області критикують роботу «СІ Груп Консорт ЛТД». У 2012 році у Вінницькій області компанія виграла тендер на суму 35 млн. гривень на видалення та знищення близько 1024 тон отруйних речовин із найбільшого хімічного звалища Європи на полігоні поблизу села Джурин. 

Місцева влада каже, що ізраїльська фірма вивезла лише близько 30% відходів. 

Анатолій Іщенко, спеціаліст Департаменту екології та природних ресурсів Вінницьої ОДА, пояснює, що фактичний обсяг відходів виявився набагато більшим, ніж було передбачено договором.

Голова сільської ради села Джурин Сергій Гончарук згадує, як «СІ Груп Консорт ЛТД» залишила яму із відходами розритою, і через кілька місяців місцевим чиновникам довелося за власні кошти засипати отрутомогильник. 

У вересні 2014 року OCCRP віддала зразки ґрунту із поля, що знаходиться поруч із отрутомогильником, до Київського міського лабораторного центру. Спеціалісти виявили, що концентрація ДДТ у землі в три рази перевищує норму. 

У той час як чимало жителів стурбовані тим, що вони можуть постраждати від токсинів у навколишньому середовищі, офіційних даних про екологічну ситуацію у регіоні катма. «У нас не було проведено жодного дослідження про вплив хімічних речовин на здоров’я місцевих жителів»,- констатує Олександр Нагорний, головний лікар джуринської лікарні. 

Але мешканці сіл, які живуть неподалік від полігонів із отрутою, не сумніваються в тому, що хімічні захоронення є причиною їх хвороб. «Люди втрачають волосся і вмирають від раку; худоба помирає від лейкемії»,- говорить Марія, яка не хоче називати своє прізвище. Вона живе у селі Русава (населення 1200 чоловік), розташованому в декількох кілометрах від Джуринського отрутомогильника.  

За словами голови Товариства токсикологів України Миколи Проданчука, заборонений у більшості країн світу пестицид ДДТ може призвести до пошкодження імунної системи і викликати рак.

Та не зважаючи на це, принаймні, один фермер продовжує вирощувати малину і пшеницю в 50-ти метрах від Джуринського могильника. Йому байдуже до державних вимог про існування захисної зони у радіусі не менше трьох кілометрів навколо місця захоронення небезпечних відходів. Єдиний спосіб дізнатися, чи містить ДДТ малина і пшениця – провести лабораторні досліджень. Тим не менше, фермер Микола Куба, який є власником цього поля, каже, що на т��кі нісенітниці у нього не має часу.

Перший заступник голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Олександр Кравчук каже, що в цьому випадку відповідальність за незаконне вирощування пшениці та малини в санітарній зоні лежить на фермерові, позаяк існує мораторій на перевірку підприємців регулюючими органами. 

«Юридично ми не маємо права піти і подивитися, чи вирощується малина в санітарній зоні,-  говорить Кравчук. – Вся відповідальність лежить на фермерові. Але будь-який громадянин може звернутися в міліцію та подати в суд на фермера».

Проте місцеві жителі кажуть, що не мають жодних планів подавати до суду на сусіда, тому що вони не купують продукти з його ферми, і не хочуть псувати із ним стосунки.

Відходи повертаються?

Компанія «СІ Груп Консорт ЛТД» фігурувала у трьох кримінальних справах про розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах посадовими особами Департаменту будівництва і архітектури Івано-Франківської ОДА. У той час як кримінальні справи розслідуються, Марчевський вільно подорожує з України до Ізраїлю і назад.

Крім того, його компанія вимагає 294 млн. гривень як компенсацію боргу, який держава нібито має перед «СІ Груп Консорт ЛТД».

Марчевський попередив, що якщо борг не буде сплачено, він найближчим часом може повернути більше 8000 тонн небезпечних відходів назад до України.

Тим не менш, у Міністерстві екології кажуть, що не збираються віддавати гроші.

Незважаючи на це, 7 липня Вищий господарський суд України постановив, що місцеві органи влади в Івано-Франківську повинні сплатити компанії 294 мільйони гривень. 

Ізраїльська компанія продовжувала експортувати відходи до кінця 2014 року. 

У Київській міській державній адміністрації зазначають, що протягом 2013-2014-х років компанія експортувала близько 300 тонн небезпечних відходів з території київського заводу «Радикал».

Текст: Любов Величко (Україна), Йосі Мельман (Ізраїль) 

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Про наслідки розслідувань, головне поза кадром і добрі новини!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Ми вплинули

      Після сюжету Bihus.Info нардеп Юрчишин звернувся до Мінекономіки з проханням доповнити список “розкішних” авто

      Народний депутат Ярослав Юрчишин подав депутатське звернення щодо оновлення списку дорогих авто, які підлягають оподаткуванню. Йдеться про список, опублікований Мінекономіки, прогалини в якому дозволяють частині власників коштовних автомобілів уникнути сплату транспортного податку. Про це у своєму розслідуванні розповіли журналісти Bihus.Info.

      Ми вплинули

      НАЗК розпочало моніторинг способу життя нардепів Качного та Кісільова після сюжету Bihus.Info

      Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало моніторинг способу життя народних депутатів Ігора Кісільова та Олександра Качного. Йдеться про користування майном, яке важко пояснити офіційними доходами. Про це майно раніше розповіли в сюжеті журналісти Bihus.Info Наталія Лазарович, Ольга Матвєєва та Вадим Коршенко.

      Ми вплинули

      “Піраміда дронів”: затримано підозрюваних, які ошукали українців на 45 млн під приводом продажу дронів для ЗСУ

      У кримінальному провадженні, яке розслідується за злочинною схемою із  “закупівлі” БПЛА для ЗСУ, фігурантам справи були оголошені підозри. Інтереси постраждалих волонтерів в даному провадженні представляє адвокат проєкту “Свої Люди” (Bihus.Info) Юрій Мельник.