Новини

Майже дві сотні відхилених кандидатів йдуть у Верховний суд знову

FacebookTwitterTelegram

189 кандидатів у Верховний Суд, які не пройшли в першій хвилі конкурсу, намагаються потрапити туди знову. Серед них - судді, про яких розповідали журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” у минулих матеріалах.

З серпня 2018 року триває друга хвиля конкурсу на останні 78 посад у новому Верховному Суді (118 суддів комісія обрала раніше).

Знову подається на конкурс суддя Жовтневого райсуду Кривого Рогу Олексій Пустовіт. Минулого разу служитель Феміди не пройшов конкурс ще на етапі анонімного тестування, бо переплутав варіант завдання.

Раніше журналісти розповідали про те, як суддя Пустовіт своїм рішенням у 2014-му році “виписав” людей з квартири, потім отримав і приватизував це житло в рамках “поліпшення житлових умов”, а через рік продав його. За словами судді, він не знав, що ухвалював рішення про зняття з реєстрації мешканців саме цього житла: “До моменту прописки в мене не було інформації, що я приймав рішення. Я вже це узнав після того, коли мені надали і я побачив…з’ясувалося, що я приймав рішення”, – сказав він у коментарі журналістам.

Суддя ВГСУ Мальвіна Данилова теж має намір поборотися за місце у Верховному суді вдруге.  Вона стала відома через повідомлення про крадіжку грошей із заміського будинку чоловіка, з яким вона була у стосунках.

У 2016-му році суддя коментувала інцидент журналістам програми “ТСН”, стверджуючи, що грабіжники полювали в будинку саме за її сумкою, а невдовзі виявилося, що нерухомість, з якої зникли кошти, не була відображена в її декларації.

“Його дружина може пред’явити мені як судді – вона теж юрист – якісь претензії в плані того, що я його буду вписувати як свій будинок …якщо я його вписую, через пару років я можу встановити, що це моя власність…”, – так тепер пояснює недекларування житла суддя. При цьому, у декларації за 2017 рік вона його таки вказала.

Попри невдачу на конкурсі до Верховного Суду минулого року, Мальвіна Данилова подається на конкурс знову. При цьому служителька Феміди скасувала свій негативний висновок від Громадської ради доброчесності у суді.

Суддя Одеського апеляційного адмінсуду Олександр Кравець минулого року не пройшов співбесіду з Вищою кваліфкомісією суддів. У 2013-му році суддя в апеляції не скасував рішення Одеського окружного адмінсуду про заборону проведення мирних зібрань. На думку членів ВККС, цю інформацію Кравець мав би внести до декларації доброчесності, однак він цього не зробив. Зараз суддя виправив помилку: “В мене був тільки один недолік – це невірне заповнення декларації, яке було дійсно помилковим. Я його виправив зараз. В мене немає жодного обгрунтованого недоліку, який би перешкоджав участі у конкурсі”, – сказав він.

Суддя Верховного суду України у відставці Іван Шицький минулого року не пройшов до новоствореного Верховного суду за загальними балами. У негативному висновку Громадської ради щодо нього – незрозуміле походження надбаного майна. У 2011-му у власності родини судді з’явився будинок на майже 460 м2, при тому що дружина судді Валентина Шицька – держслужбовиця із скромним доходом.

За словами Шицького, на будинок родина витратила близько 150 тисяч доларів. “Ми змогли разом назбирати. Ви забуваєте, що я працював на посаді, яка не є низькооплачуваною”, – сказав суддя у коментарі журналістам. Окрім цього, родина володіє ще й двома квартирами площею 182,1 та 259,5 квадратів у Києві.

Суддя ВГСУ – Інна Алєєва – теж подалася на конкурс до Верховного Суду вдруге. Ім’я Алєєвої пов’язують з кримінальним провадженням про втручання в Автосистему розподілу справ екс-керівниками Вищого господарського суду Віктором Татьковим та Артуром Ємельяновим. За матеріалами слідства, вони втручалися в незалежний розподіл справ на суддів, намагаючись розподілити важливі, на їхню думку, справи на “потрібних” суддів. Серед тих, хто отримував в той час найбільше справ – і суддя Інна Алєєва. Журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” дізналися, що в розпал скандалу Алєєва, разом з іншими працівниками суду, які брали участь у схемі з авторозподілом, отримала державну квартиру.

Із п’яти згаданих суддів, які подалися на конкурс до Верховного Суду вдруге після невдачі на першому конкурсі, Інна Алєєва – єдина, хто не пройшов перший етап – тестування. Решта продовжують участь у конкурсі.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Комунальні “Харківські тепломережі” віддали 150 млн оточенню свого ж директора

      150 млн грн за півроку. Саме на таку суму отримала підрядів від комунального підприємства “Харківські теплові мережі” новенька фірма, яка пов’язана з керівником цього підприємства Василем Скопенко.

      Новини

      “Фінансова опора”: у 2020-му “Голос” спонсорували співробітники мережі дитячих мовних курсів 

      У 2020-му році на рахунок партії «Голос» надійшло понад 500 тисяч гривень. Така сума вказана у двох останніх звітах політсили – за перший та другий квартали 2020 року. Серед донорів – жителі Києва, Харкова, Запоріжжя та Кам’янця-Подільського. Дехто з них «закинув» партії 31 гривню, а дехто – майже 200 тисяч. Найбільш «мажорними» донорами виявилися співробітники мережі дитячої мовної школи Green Country, які «підтримали» політсилу на понад півмільйона гривень. Серед співзасновників закладу – Наталя Лотоцька, дружина екскандидата від “Голосу”, одного з засновників мережі «Опора» та члена Центральної виборчої комісії Андрія Гевка.

      Новини

      Як викладачі Київського національного університету культури і мистецтв Поплавського у 2020-му спонсорували партію Поплавського

      Понад один мільйон гривень – саме стільки у 2020 році “Аграрна партія” офіційно отримала від своїх донорів. Прихильники політсили перераховували від 450 гривень до 200 тисяч. Найбільш щедрими та активними прихильниками партії стали викладачі та співробітники Київського національного університету культури і мистецтв, президентом якого є Михайло Поплавський. Можливо, це пов’язано з тим, що у тому ж році головою “Аграрної партії” став… Михайло Поплавський.