Важливо
Новини

Квартири для своїх: хто в Рівному отримав підтриману з бюджету пільгову іпотеку

FacebookTwitterTelegram

Уявімо собі пару до 35 років, яка тільки що одружилася. Власного житла молодята не мають, а з батьками жити не хочеться. Здавалося б – все просто, потрібно купувати квартиру. І зазвичай на цій тезі все і закінчується, бо кошти на таке придбання є далеко не у всіх. Ну а якщо бути зовсім реалістами – майже ні в кого.

Що робити? Той рідкісний момент, коли держава подумала про такі родини. Подумала і вигадала для кожного міста програму молодіжного кредитування. Така є і у Рівному – з 2015-го вона фінансується з місцевого бюджету. Суть програми дуже проста – ти отримуєш кредит на купівлю житла за дуже лояльними умовами. Але для цього ти повинен відповідати певним критеріям.

Ми вирішили дізнатися, хто отримав кредити на житло за цією програмою у Рівному протягом останніх років. Для цього запросили дані за 2015-2019 роки і…і аналіз цих даних переріс у кількамісячний детектив з чиновниками, приховуванням інформації і заявою в поліцію. В результаті – імена щасливих і оквартирених за рахунок пільгових кредитів ми отримали. 

Спойлер – все погано. 

Що це за програма

Ну але почнемо ми з самої програми кредитування. В чому її цінність? Пояснює адвокат проєкту “Свої.Люди” від Bihus.Info Віталій Гусак. 

“Найперше – це термін, на який можуть видати іпотеку. Повертати гроші за квартиру можна до 30 років, але не більше ніж до досягнення старшим з подружжя  пенсійного  віку  (55  років  для  жінок,  60  років для чоловіків)”- каже юрист.

Другою перевагою, за думкою юриста, є відсоткова ставка: “Молоді сім’ї, які не мають дітей, сплачують кредит з відсотковою ставкою у розмірі три відсотки річних від суми заборгованості по кредиту”.

Цей відсоток і взагалі можна не платити, якщо в подружжя є одна дитина. Якщо дітей двоє, то родині ще й погашається 25% від суми кредиту. А якщо дітей троє і більше – погашається 50%. 

В принципі, подати заявку на участь у програмі можуть всі українці віком до 35 років, якщо в їхньому регіоні така програма працює.  

Постанова Кабміну №584 від 2001 року визначає коло людей, які повинні отримати кредит за міською програмою найпершими. Для цього вони повинні мати якусь із наступних переваг: 

  • особи, або подружжя, які мають першочергове, або позачергове право на житло;
  • сім’ї, в яких один із подружжя досягає 35 років в поточному році; 
  • вчені;
  • спортсмени, які   мають   найвищі   досягнення  на офіційних національних та міжнародних змаганнях і які включені  до складу збірних команд України;
  • особи, або подружжя, які перебувають на обліку отримання житла 3 і більше років. 

Відповідність критеріям, збір документів, плюс гроші на перший внесок – і ось він, кредит, профінансований з місцевого бюджету. У Рівному у 2015-2019 роках таких людей було 35. Це ми знаємо вже. Але за це знання нам довелося добряче поборотися.

Дізнатися у Рівненського управління Держмолодьжитла, яке і завідує молодіжно-кредитними справами, про отримувачів кредитів на квартири у обласному центрі виявилось непросто. Імена нам просто відмовилися надавати. Втім – скарга в офіс Уповноваженої з прав людини і заява в поліцію через перешкоджання журналістській діяльності цю відмову зламали.

Тож, ось вони – імена 35-ти отримувачів кредитів у 2015-2019 роках у Рівному (із сумами із відповідей на запити):

Лесько Роман Богданович 727 159 2015
Новосад Марія Василівна 356 025 2015
Куцеля Анастасія Степанівна 292 141 2015
Мітнович Анатолій Юрійович 457 921 2015
Чабан Олександр Анатолійович 643 966 2016
Дундюк Віра Олександрівна 616 826 2016
Таргоній Сергій Георгійович 522 444 2016
Середюк Андрій Анатолійович 585 179 2016
Опанасюк Марина Вікторівна 318 836 2016
Костюкович Ігор Степанович 536 774 2016
Бернацький Андрій Миколайович 599 435 2016
Куницький Василь Валерійович 316 431 2016
Сливка Олександр Васильович 553 724 2016
Мастєров Дмитро Анатолійович 500 450 2016
Боровець Микола Федорович 523 858 2016
Васюта Олена Віталіївна 718 414 2016
Наумець Михайло Миколайович 715 785 2017
Скиданчук Володимир Миколайович 746 172 2017
Пінчук Олег Леонідович 744 778 2017
Левчук Олена Василівна 381 136 2017
Шепелюк Олександр Васильович 791 147 2017
Лапюк Софія Петрівна 591 917 2017
Лібус Людмила Юріївна 811 406 2017
Зіневич Олександр Володимирович 649 126 2017
Подолюк Олександра Анатоліївна 394 611 2017
Бернацька Марина Миколаївна 407 067 2017
Борейчук Петро Степанович 854 319 2018
Мялюк Сергій Юрійович 865 704 2018
Шульга Катерина Анатоліївна 124 935, 77 2018
Бережнюк Віта Вячеславівна 838 496,24 2018
Карпюк Катерина Леонідівна 837 540 2019
Дзецько Наталія Вікторівна 448 529 2019
Заєць Ірина Дмитрівна 678 262 2019
Басич Олександр Іванович 760 310 2019
Синюк Ольга Володимирівна 856 604 2019

 

Хто всі ці люди

Окей, імена іменами, але хто всі ці люди? З 35 нам вдалося ідентифікувати 29 отримувачів кредитів. Серед них ми визначили одного спортсмена, який був у складі національної збірної, двох кандидатів наук і одного військового. Тобто, серед 29 людей тільки 5 ймовірно могли мати описані в законі переваги в отриманні кредиту. А інші… Інші виявилися підозріло близькими до чиновницьких кабінетів. 

21 людина із 29 мають зв’язки з обласною і міською радами, їхніми комунальними підприємствами, іншими державними структурами або ж політичними партіями.

6 осіб безпосередньо працюють у міській раді, її департаментах чи комунальних підприємствах. Що наштовхує на думку про те, що “іпотека для тих, хто потребує” якось трансформувалася в “іпотеку для своїх”.

Ми вибрали кілька найцікавіших історій. Які самі по собі красномовніші, ніж будь-які наші пояснення і доводи.

Лесько Роман Богданович – найперший зі списку отримувачів кредитів. Відповідно до наданих нам документів позику Лесько отримав у 2015-му. Він – настоятель Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Рівненської Єпархії, але у рік, коли отримав кредит – балотувався у обласну раду.  Цікаво, що довгий час регіональне управління Держмолодьжитла (нагадаємо, це вони завідують цими кредитами) очолював Сергій Пандрак, який також вказаний  серед засновників парафії, де служить Роман Лесько. Ніяких натяків – лише факт.

Але дізнався про програму Роман Лесько нібито від якихось знайомих, які вже були її учасниками. Чоловік розповідає, що стояв на черзі і виконав всі умови програми, більше того – має багатодітну сім’ю. Кредит, а за даними Держмолодьжитла це було трохи більше 727 тисяч гривень. 

Ймовірну участь Сергія Пандрака у видачі кредиту Лесько спростовує: “Коли ми оформляли кредит, Пандрака вже не було. Був його заступник, навіть не знаю, як його прізвище”.

Бернацький Андрій Миколайович – чоловік з серйозною посадою. Працював заступником начальника відділу з фінансово-економічної безпеки у Рівненській і Волинській областях Західного дивізіонального управління департаменту розвитку середнього та малого бізнесу “Аграрного фонду”. Судячи з його сторінки на Фейсбуці, працював також і в СБУ. Нині, за словами самого Бернацького, він безробітній. 

За даними від Держмолодьжитла чоловік отримав майже 600 тисяч гривень позики – на трикімнатну квартиру у майже 95 квадратів на Соборній. Нині каже – дізнався про програму з реклами: “Така програма була, я нею скористався і я дуже задоволений. Бо є житло, на яке б я ніколи не назбирав і не купив, буду відвертим. Бо маючи хорошу зарплату, я сумніваюсь, що назбирав би”.

Ці слова трохи…дивують. Бо у декларації Бернацького за 2016-й рік – рік отримання кредиту – 65 тисяч доларів і 78 тисяч євро збережень. За рівненськими цінами на житло, він міг купити в той час як мінімум 5 квартир. На це в чоловіка теж є своє пояснення: “Збереження – це таке. Бувають ситуації в житті, коли збереження мають бути, – каже позичальник”

Цікаво, що у декларації чоловіка за 2017-й раптово з’являється дружина – Олена Турович. Дружина і її  будинок на 241 квадратний метр у Рівному. Наявність житла могла б стати причиною відмови у отриманні пільги, але за словами Бернацького вони з дружиною на момент отримання кредиту разом нібито не жили. 

Бернацький додає –  зміг отримати іпотеку, бо має 3-х дітей і був в зоні проведення АТО. Тобто, за умовами програми йому не нарахують відсотків, а половину отриманої суми повертати не потрібно. 

Цікаво, що окрім самого Бернацького, кредит отримала ще і його сестра Марина. Вона працює спеціалісткою Управління праці і соцзахисту Рівненської міської ради. 

Попри те, що жінка не мала жодних законних переваг для отримання кредиту, їй виділили 407 тисяч гривень на квартиру площею 40,8 квадратів “На щасливому”. Гроші Бернацька має повернути до 2039-го року, сплачуючи 3% річних. Сама Бернацька каже, що просто захотіла переїхати від батьків. Місце роботи своєю “перевагою” жінка не вважає.

Лапюк Софія Петрівна – найімовірніше є невісткою заступника начальника міського УЖКГ Володимира Лапюка. Їй вдалось отримати майже 592 тисячі гривень позики на квартиру. 

Згідно з майновим реєстром, квартиру у 61.5 квадрати вона придбала також  “На Щасливому”. Іпотеку зобов’язалася виплачувати до 2039 року. Розпитати саму Лапюк про процес отримання позики нам не вдалося, але ми поговорили з її чоловіком Анатолієм. Той каже –  дізнались про програму в інтернеті. При цьому ніяких переваг дружини, необхідних для отримання позики, чоловік назвати не зміг. Говорити про посаду і можливу “допомогу” батька Лапюк молодший відмовився. 

Шульга Катерина Анатоліївна –  21-річна племінниця начальника управління бюджету та фінансів Віктора Шульги. Дівчина і сама працює в міському ЦНАПі – структурному підрозділі міської ради. 

Шульга отримала позику в 436 тисяч гривень на 41-метрову квартиру у ЖК “Сонячне містечко”.

Нічого пояснювати Катерина не захотіла. Заявила – інформація є особистою і цікавити журналістів не повинна. 

Бережнюк Віта Вячеславівна працює суддею Господарського суду області. Вона ж є цивільною дружиною депутата Рівнеради Романа Яворського

До 2017-го суддя декларувала квартиру Романа Яворського у 44 квадрати і квартиру матері депутата Людмили Яворської у 70 квадратних метрів. Найімовірніше, в останній вона і жила.

Далі – магія. Яворський з декларації вже за 2018-й зник. І того ж року суддя отримала позику на квартиру у 103 квадрати на Пекарського. В декларації вказано, що вартість житла більше мільйона гривень. Держмолодьжитлу Бережнюк має повернути 857 тисяч – до 2043 року. 

Суддя каже, що про програму кредитів дізналася з інтернету і паралельно – від своїх знайомих, які таку позику вже отримували. За словами судді, на час, коли вона подавала документи і отримувала кредит, з депутатом Рівнеради вона разом не жила, а сам він не міг вплинути на отримання нею іпотеки. Власного житла у неї не було, тому і вирішила спробувати. 

Дзецько Наталія Вікторівна є рідною сестрою депутата міськради і одночасно директора обласного архіву “скажіть моє прізвище усім підлеглим…”  Олега Дзецька

Сестра депутата отримала більше 448 тисяч гривень на квартиру у 47 квадратних метрів. Гроші має повернути до 2044-го року. Говорити з журналістами Дзецько відмовилася, бо…дзвонити на особистий номер права ми не маємо.

У цій таблиці можна переглянути інформацію і про інших отримувачів кредитів. Тут не вказані люди, яких ми не змогли ідентифікувати та сімка тих, про кого вже розповіли.

Ну і замість підсумку. Ці люди – справжні щасливчики. Бо у рейтингу на сайті Держмолодьжитла у Рівненській області у відборі позичальника бере участь 200 анкет. Дехто чекає погодження кредиту з 2004 року. А взагалі з 2005-го на програму реєстрували півтори тисячі охочих отримати кредит. 

Чому саме ці люди 

З таким питанням ми звернулися до головного донора програми – міської ради та головного вершителя кредитування для молоді – Держмолодьжитла. 

І виявилося, що… не зважаючи на те, що на програму виділяються гроші з міського бюджету, міськрада про отримувачів кредитів нічого не знає. 

Чому серед позичальників є чимало працівників міської ради, їх друзів та родичів – начальниця відділу обліку і розподілу житла Рівного Наталія Марщівська пояснити не змогла: “Ми не маємо відношення до видачі кредитів. Ми не є фінансовою установою. В нас є програма, яка керуючись постановою, передбачає кошти і все. Далі – весь порядок вам може розказати молодіжний фонд. Звертайтесь, будь ласка, в молодіжний фонд”.

У Рівненському регіональному управлінні Держмолодьжитла у відповіді на запит про підтвердження переваг для кожного позичальника нам відповіли, що оскільки  програма забезпечення молоді житлом з 2015-го не має державного фінансування, а має лише місцеве, то звертати увагу на рейтинг кандидатів тут не мусять. Як і знати чи мають позичальники законні переваги на позики. Ще й посилаються, на Інструкцію, яка їм дозволяє це робити. 

Але при цьому керівник управління Сергій Логвинчук в розмові з журналістами каже зовсім інше. Якщо коротко – всіма вимогами таки керуються.

Як все відбувається насправді? Один з отримувачів кредиту, який попросив не називати ім’я, розповів, що за позику можна домовлятися з міською радою. Нібито неофіційно гроші виділяють під кожного позичальника. Як саме це вирішити і якою є ціна питання – невідомо.

Який механізм далі? З міськради має прийти лист на Держмолодьжитло. В листі – прохання видати кредити конкретним особам. Все просто. Власне, Логвинчук під час розмови частково підтверджує цю тезу: “Без клопотання ми не видамо. Коли є виділені кошти, тоді согласовується ця людина, яка відповідає вимогам”.

Наталія Марщівська на запитання про клопотання не відповіла. 

P.S. Вже після публікації ми отримали дивний лист-відповідь на запит про переваги, які нібито мали отримувачі кредитів. В документ вписали критерії для 30 з 35 отримувачів кредитів. Що, загалом, ніяк не відміняє факту наближеності окремих отримувачів до чиновницьких кабінетів. В цьому ж листі заявляють про те. що помилково вписали трьох осіб з 35 в перелік тих, хто отримував кредит. Це Бережнюк Віта, Бернацький Андрій і Шульга Катерина. Це дивує в першу чергу через те, що ми спілкувалися з ним і в розмовах з журналістами вони підтверджували отримання кредитів. В телефонній розмові Сергій Логвинчук ніяких додаткових пояснень тому як ці особи могли потрапити в загальний перелік з вказанням дат і сум отриманих кредитів “помилково” не надав. Інформацію ще про двох з 35 осіб в цьому листі просто загубили. Можна припустити, що це спроба підтасовки і намагання “загнати” свої попередні дії під хоч якесь пояснення. Втім, в разі, якщо бажання надати додаткові пояснення раптово з’являться – ми готові додати цю позицію також.

Алла Максимчук

Матеріал підготовлений в рамках спільного з Bihus.Info проєкту “Лабораторія викриттів 2.0”

Роками коксовий завод у Харкові забруднює повітря. А місцева влада та правоохоронні органи закривають очі на протиправну діяльність заводу. Всі кримінальні провадження та приписи ігноруються. Ані мітинги, ані позови до суду, ані перекриття дороги – нічого не змогло змінити ситуацію протягом десяти років. Про роботу заводу без документів, - в розслідуванні інтерна "Лабораторія Викриттів 2.0" Павла Новика

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Ми вплинули

Нацполіція розслідує політагітацію Савченка за бюджетний кошт – після заяви юристів Bihus.Info

За заявою юристів “Тисни” (Bihus.Info) суд зобов’язав Нацполіцію розслідувати факт витрати 600 тисяч з бюджету на агітацію ексочільника Миколаївської ОДА Олексія Савченка.

Блоги

Спростувати неможливе: розбір рішення суду по Семочку і арешт як тиск на редакцію

В жовтні 2020-го журналісти Bihus.Info отримали рішення суду у справі проти ексзаступника голови служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. У рішенні суддя став на бік ексчиновника, який, щоб викрутитись, відрікся від родичів. Суддя за одне засідання задовольнив абсолютно абсурдні вимоги Семочка щодо спростування, а на додачу - допоміг заарештувати рахунки телеканалу "24" та журналістів Bihus.Info, порушивши їхнє право на апеляційне оскарження.