«Конярство України» – 40 тис га землі і кримінальних проваджень

Понад 40 тисяч гектар землі у віданні держпідприємства «Конярство України», але це тільки формально, бо ДП впродовж 6 років досі не оформило собі ці землі.

Понад 40 тисяч гектар землі у віданні держпідприємства «Конярство України», але це тільки формально, бо ДП впродовж 6 років досі не оформило собі ці землі. Згідно з Реєстром судових справ саме земля стала предметом кримінальних проваджень і укладання сумнівних договорів, йдеться у репортажі Мар”яни Мотрунич для програми “Наші гроші з денисом Бігусом”.

ДП «Конярство України» створили 2010 року після реорганізації конярства урядом Азарова. Планували розвивати кінну галузь і популяризувати місцеві породи коней. Щоправда, коней у профільного ДП набагато менше, ніж землі, всього лиш трохи більше 1500 голів. Згідно з розпорядженням Кабміну від 1 грудня 2010 року до новоствореного ДП приєднали 18 держпідприємств, перетворивши їх на філії конярства. Але тільки цього року «Конярство України» оформило врешті у користування землю лише трьох філій – в Луганській та Полтавській областях. Інші 11 – неоформлені.

Поки питання права власності вирішується – земля не пустує. Реєстр судових справ повний проваджень щодо сумнівних земельних угод конярів. Нинішня керівниця держпідприємства Неллі Кудрявська вважає, що кожен такий договір треба переглядати окремо і дуже уважно:«Справа в тому, що філії повинні відповідно до статуту погоджувати з керівництвом державного підприємства… Я бачила багато договорів, де погодження не на належному рівні. Можливо, це десь через вину керівника філій, десь через вину керівництва ДП «Конярства України».

Неллі Кудрявська очолює конярство з початку жовтня цього року. Нині, говорить, ДП навіть не знає точно, які договори укладають філії, з ким і на яких умовах. Неллі Кудрявську призначили замість Дениса Птушка, відстороненого через хабар. У вересні цього року Птушко зажадав 35 тис дол за подовження договору з Одеським іподромом в приватної фірми. Першу частину хабара – 10 тисяч – йому передали на території Володимирського собору. Та під час отримання другої частини – директора затримали. Після історії із затриманням пан Птушко тільки раз з’являвся на роботі. А поки що по цій справі слідчі дії тривають.

Сьогодні Денис Птушко заклопотаний судовими провадженнями, бо за рік директорства назбирав їх кілька. До переходу влітку 2015 року в ДП з 40 тисячами гектарів, нинішній підозрюваний керував рядом компаній, які прямо чи опосередковано належать агробізнесмену Юрію Косюку, власнику відомої марки «Наша ряба».

Денис Птушко очолив підприємство  конярів, коли вже сам був власником сільськогосподарських фірм.  2013 року він став власником і керівником Фермерського господарства «Єлисей», ТОВ «Єлісей» та співзасновником з 2012 року компанії «Зерно Полісся». Саме через «Зерно Полісся» пов’язаний з ТОВ «Управляюча компанія «Зерно України», фірмою «Агротех» та з приватним підприємством «Журавка».  Комісія, яка обрала його на цю посаду не помітила ніякого конфлікту інтересів.

За словами юриста Анатолія Рибака-Сікорського, тут був очевидний конфлікт інтересів: «Мав би бути конфлікт інтересів. І поміж іншим відповідно до чинного законодавства заборонено сумісництво для керівників державних підприємств, тому така особа не може бути керівником в іншому підприємстві і так само існують обмеження на здійснення підприємницької діяльності як такої».

Втім, за рік роботи в держпідприємстві в родини Дениса Птушка з’явився новий будинок. Котеджний будиночок на 155 кв.м. в селі Гатне під Києвом придбала мати Птушка в серпні цього. Ремонти ще тривають як і в сусідньому будиночку Владислава Земцова, помічника нардепів-радикалів Олега Ляшка й Олексія Ленського. Будиночок із таким же метражам в Гатному коштує близько 100 тис дол.

В липні 2016 року Генпрокуратура порушила провадження за розтрату доглядачами коней бюджетних коштів в особливо великих розмірах, що призвело до банкрутства. Вирощену на землях ДП сільгосппродукцію продавали дешевше за її собівартість. Усе необхідне для коней купували навпаки – по завищеним цінам. Збитки по цьому епізоду – 6,5 млн грн. А загальні борги такого перспективного підприємства 146 млн грн. Денис Птушко минулого року заявляв, що єдиний вихід для ДП – приватизація. Нині на ДП висить безліч проваджень: від – недорахування кукурудзи до сумнівних земельних договорів і хабарів.