Київпастранс планує витратити 460 млн грн на компостери для транспорту

Попри відсутність концепції з впровадження системи “єдиного е-квитка”, Київпастранс планує витратити 460 мільйонів гривень на валідатори, які без системи працюють як звичайні компостери. Окрім цього, очікувана вартість завищена на 150 млн грн, а технічні умови обмежили коло потенційних учасників торгів, йдеться в сюжеті Мар”яни Мотрунич “Півмільярда на компост” для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

Система єдиного електронного квитка – єдина система розрахунку за проїзд в громадському транспорті. Для того, щоб така система запрацювала необхідно нове обладнання для транспорту, яке б зчитувало інформацію з однієї картки чи смартфона, сама універсальна картка, а також налагоджена система обміну даними та серверний центр для їхнього опрацювання.

В Києві і раніше запускали окремі пілотні проекти по е-квитку, без створення єдиної системи. У 2013 році столиця придбала валідаторів – систем електронного зчитування з карток – на майже 3 млн грн. Однак донині, за відсутності підключення до серверу, ці системи роблять те саме, що звичайний механічний компостер – пробивають паперові квитки. Окрім того, частина валідаторів просто вийшли з ладу, і на “експериментальних маршрутах” працюють кондуктори, які вручну компостують квитки. Попри це, голова міста Віталій Кличко впевнений, що система працює як слід. “Це неправда, знаєте що, багато спекуляцій, тобто ми щось закуповуємо, а як це використовувати ми не знаємо, тобто Ваше звинувачення в цьому напрямку”, – відкоментував новий тендер програмі мер столиці.

Цього разу КП “Київпастранс” оголосив тендер для закупівлі комплектів обладнання для наземного транспорту на 460 млн грн. Така очікувана вартість вразила навіть першого заступника голови Київської міської адміністрації Геннадія Пліса: “Я не знаю як сприймати цей тендер і чому там така цифра, однак більше 300 млн воно не буде коштувать. Бюджет, який ми собі плануємо на рівні фінансового департаменту це 300 млн”.

Спочатку технічні вимоги були виписані надзвичайно детально. Київпастранс забажав валідатори 30*16*10 см, з 4 кнопками і температурним режимом + 60;- 20.

Згодом технічні вимоги дещо розширили, але на асортимент пропозицій це вже мало вплинуло: чотири з п”яти учасників запропонували пристрої виробництва естонської компанії “Ріданго”.

Характерно, що керівник ІТ Департаменту КМДА Юрій Назаров із своїм першим заступником і представником Київпастрансу у травні цього року відвідали Таллінн для перемовин саме з цією компанією.

Визначити переможця і підписати угоду планують в кінці жовтня, першу партію у кілька сотень пристроїв поставити до Києва вже у грудні. Втім, Назаров переконує, що за місяць можна виготовити й тисячу комплектів обладнання.

В Києві про впровадження е-квитка говорять вже десять років. Остання спроба впровадити е-квиток була 2013 року. Тоді київська влада підписала договір з компанією “Альфа Пей Термінал”, яку пов”язують з мером Харкова Геннадієм Кернесом. Фірма мала вкласти у проект понад 117 млн грн і за це отримувати 8,4%  від вартості проїзду, а 2014 – умови змінили і фірма погодилася на – 4,5%. 

В 2015 році договір з інвестором договір розірвали. Компанія навіть безуспішно намагається відсудити у міста 573 млн грн, з яких 475 млн грн “втраченої вигоди”.