Важливо
Новини

Інвестори в зарядки для електромобілів ELECTROUA заявляють про проблеми з поверненням коштів

FacebookTwitterTelegram
Інвестори групи ELECTROUA заявляють про проблеми з поверненням коштів, тимчасово вкладених в зарядні станції для електромобілів. У компанії пояснюють проблеми карантином, хоча у деяких вкладників невиплати почалися за кілька місяців до введення карантину в березні 2020 року. Про це йдеться в матеріалі Bihus.Info.

ELECTROUA – група компаній, яка займається продажем та орендою електрокарів, будівництвом сонячних електростанцій та будівництвом “екологічного” житлового комплексу. В групи є проект із залучення грошей українців у зарядні станції для електрокарів.

Рекламують таку модель заробітку: купуєте в ELECTROUA зарядну станцію (від $3 тис), здаєте її в оренду цій же компанії, а вона платить вам на час оренди відсотки, які юридично оформлюються як орендна плата. По завершенню строку договору, за його умовами, компанія має повернути клієнту стартову суму інвестиції, а він їй – станцію.

У 2020-му році інвестори в зарядки ELECTROUA (формально вони – покупці та орендодавці) зіштовхнулися з невиплатами і “відсотків”, і стартових інвестицій. Про це йдеться у випуску #Неведись від Bihus.Info, доступному за посиланням.

Загалом журналісти проаналізували близько 20 договорів постраждалих інвесторів, укладених у 2018-2020 рр. (як правило, договори укладалися на рік). Усі вони скаржаться на те, що у 2020 році з ними почали розраховуватися неповністю.

За словами почесного президента групи компаній ELECTROUA Анатолія Кравцова, проблема з невиплатами почалася через карантинні обмеження, введені в Україні навесні минулого року. Мовляв, через них на електрозаправках почали менше заряджатися, тому компанія менше заробляє на продажі електроенергії.

Більшість опитаних інвесторів справді мають більш “свіжі” договори і зіткнулися з невиплатами вже після карантину, однак є приклади, які суперечать поясненням почесного президента групи ELECTROUA.

Клієнт компанії Володимир Халімон в інтерв’ю Bihus.Info розповів, що його договір закінчився ще за два місяці до карантину, у січні 2020 року, і вже тоді йому відмовляли у виплатах стартової інвестиції.

Також інвестори виявили, що компанія продала їм однакові зарядні станції, хоча це суперечить умовам договору. Родіон Драгун та Віктор Богатир придбали одну й ту ж зарядну станцію (в їхніх договорах вказані однакові номери та адреси станції) і дізналися про це випадково через рік. Згодом виявили, що цією зарядною станцією володіє ще й третій клієнт.

На подібні випадки скаржаться й інші інвестори. У кожному з договорів компанія зазначала, що ця станція нікому більше не продана і не передана, а почесний президент, попри наявні докази у вигляді договорів, говорить, що таких випадків немає.

Детальніше дивіться за посиланням.

14 мільярдів гривень із загального 81-мільярдного Фонду боротьби з COVID-19 так і не змогли вчасно витратити. Іронічно, що найбільше грошей не освоїли Міністерство соціальної політики та Міністерство охорони здоров'я. Витрати та залишки актиковідного фонду, звіт про які знаходиться на сайті Мінфіну, проаналізували журналісти Bihus.Info.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      «Пекло у раю»: Як окупанти знищували Кінбурнську косу, вбиваючи природу і тероризуючи місцевих

      Одне з найулюбленіших місць українських тревел-блогерів, фанатів «дикого відпочинку» і бердвотчерів зараз більше схоже на локацію для зйомок постапокаліптичного фільму, ніж на туристичну принаду. Кінбурнська коса або ж “українські Мальдіви”, як називали це місце раніше, з самого початку російського вторгнення стала для окупантів плацдармом для артилерійських атак півдня Миколаївщини. 

      Новини

      “Місто під час окупації повернулося у середньовіччя”: історія працівниці онкодиспансеру, яка п’ять місяців прожила у захопленому Херсоні

      Черги за продуктами та готівкою, “віджим” бізнесу, схиляння до “співпраці” і постійний пошук проукраїнсько налаштованих громадян. Все це — “атрибути” восьми місяців окупації Херсону — першого і єдиного з 24 лютого обласного центру, який вдалося захопити росіянам. Олені Грушці, працівниці місцевого онкодиспансеру, вдалося протриматися в окупованому місті майже п’ять місяців. Нині жінка мешкає в Одесі, каже, що “клімат тут схожий на херсонський, та й близько до дому”, і чекає на можливість повернутися у вже звільнене Збройними силами, але ще дуже вразливе місто.

      Новини

      Оточення керівника ОП проігнорувало запитання про те, як потрапило в наглядову раду “Укрнафти”

      Після примусового відчуження акцій п’яти підприємств в управління Міноборони, в наглядовій раді щонайменше одного з них — ПАТ “Укрнафта” — з’явились представники команди керівника ОП Андрія Єрмака. Редакція Bihus.Info запитала їх, як відбулися ці призначення.