Блоги

Інтерв’ю Дениса Бігуса для порталу “Наш Київ”

bihusjpg1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Я в Киеве НК: Когда вы в последний раз купались […]

Я в Киеве

НК: Когда вы в последний раз купались в Днепре?

Лет 12 тому, да и то случайно.

НК: На какой улице Киева вам в последний раз было стыдно?

На Андреевском спуске, проехал его насквозь под кирпич. Центр перекрыт, а это ближайший объезд.

НК: Вы пользуетесь киевским метро?

Да.

НК: В каком киевском ресторане любите завтракать?

Завтракать в ресторане… Богатая жизнь, она другая, чо…

НК: Какую самую крупную сумму вы потратили в последнее время в Киеве? На что?

ТО автомобилю проводил. Хотя это если Бортничи считать Киевом.

НК: Что вы считаете в Киеве неоправданно дорогим?

Воду и взятки.

НК: Когда в Киеве лучше всего?

Когда нет никого.

 

НК: У вас есть какие-нибудь городские фобии?

Нет. А это как вообще?

НК: Какой городской звук вас раздражает больше всего?

Музыка мятых бамперов.

НК: С какой киевской достопримечательностью или с каким зданием вы бы расстались без сожаления?

Арка дружбы народов, например.

НК: Если бы была возможность – памятник кому вы бы поставили в Киеве?

Квадратному метру.

НК: Чему вас научил Киев?

Есть шаурму и фразе «нет паркомата – нет денег».

НК: Чего вам не хватает в Киеве?

Шаурмы и паркоматов?

НК: Вы можете отличить киевлянина от жителя другого города?

Нет.

НК: В каком районе вы живете?

Да я вообще зпидкыивский …

НК: Вы считаете Киев европейским городом?

Нет.

НК: Где вам комфортнее всего напиваться вдрызг?

Мне комфортнее не напиваться.

Киев во мне

Я приехал в Киев в 15, так что в этом городе у меня было все. От шока «он такой большой, а я такой маленький», до осознания того, что это мой город. Вряд ли можно сказать, что я Киев знаю, но я в него вживлен и им привит.

“Наш Киев”
 

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Росіяни цілеспрямовано обстріляли колону мирних мешканців поблизу Давидового Броду: розповідь свідка

      З початку повномасштабної війни Росії проти українців, окупанти на Херсонщині не пропускали українських волонтерів з гуманітарною допомогою, а грабували гуманітарні вантажі. Не випускали людей з області, а розстрілювали їх. Розстрілювали навіть тих, хто намагався повернутись на Херсонщину, бо розмовляють без поваги.

      Новини

      “П’яна солдатня ходила купою на неї дивитися”: історія вчительки з Балаклії, чия родина пройшла крізь окупацію і тюрму

      “23 лютого у нас був захід для 6-го класу “Україна – це моя Батьківщина”, проводили патріотичні уроки. Після цього я пішла додому готуватися до занять на наступний день. А вранці прокинулися від сирени”, - пригадує початок повномасштабного вторгнення Вікторія Щербак, вчителька з Балаклії. Разом з іншими населеними пунктами Харківщини, українські збройні сили звільнили її від ворога на початку вересня. Нині тут працюють правоохоронці, ледь не щодня знаходячи свідчення масових злочинів росіян, вчинених за півроку окупації. Вже відомо і про сотні загиблих з ознаками знущань та насильницької смерті, і про існування спеціально облаштованих катівень, де людей утримували в жахливих умовах.