Важливо
Новини

Харків: окупанти знищують один із найстарших університетів Східної Європи

FacebookTwitterTelegram

Місто Харків, друге за кількістю населення після Києва, зазнало колосальних руйнувань через повномасштабне вторгнення росії. Крім тисяч житлових будинків, постраждали лікарні, школи, садочки та інші цивільні об’єкти. Мішенню варварських обстрілів став і один з найстарших університетів Східної Європи — Харківський національний університет імені Каразіна.

Харківський університет імені Василя Каразіна — це 20 факультетів і 115 спеціальностей та спеціалізацій. Це —  один із символів студентського Харкова.

Тут навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії: фізик Лев Ландау, біолог Ілля Мечников, економіст Семен Кузнець. Серед почесних докторів університету — перший президент України Михайло Грушевський і сучасний класик та рупор епохи Сергій Жадан.

У день російського вторгнення Каразінський університет об’єднував понад 28 тисяч харків’ян. Студентів, викладачів, персоналу.

За долі цих людей, а також численних будівель університету, лабораторій, обладнання, бібліотечного фонду зі старовинними книгами відчуває персональну відповідальність ректорка університету Тетяна Кагановська.

Я живу недалеко від кордону і відразу це все почула. У мене навіть на хвилину не було сумніву, що це саме те, про що ми думали, але у що не вірили. Що почалась повномасштабна війна, — пригадує Тетяна Кагановська у розмові з Bihus.Info. — І друга думка: у мене 22 тисячі студентів. І велика кількість з них проживає в гуртожитках… Що мені робити?

Джерело: Тетяна Кагановська для Bihus.Info

У день вторгнення навчальний процес призупинили, а керівництво з’їхалося на нараду.

24 лютого ми ще навіть зібралися ректоратом в університеті. Ми не допускали думки, що Харків будуть так обстрілювати, чесно,” — каже керівниця Каразінського.

А вже наступного дня, 25 лютого, у будівлю університету “прилетіло”. Російський снаряд влучив у корпус фізико-технічного факультету на околиці міста ​​(просп. Курчатова). Згоріли кілька кабінетів, вибило вікна, пошкоджено фасад.

Джерело: Facebook: Karazin.University

Зранку 1 березня російські окупанти завдали ракетного удару по центру Харкова — в Майдан Свободи та будівлю Харківської облдержадміністрації. Потужна ударна хвиля зачепила два головні корпуси університету на Майдані Свободи. 

Джерело: ​​Facebook: t.kaganovskaya, Karazin.University

Від вибуху постраждали вікна, вибило скло. Здається, це тільки вікна, але… У березні був великий мінус. Після цього в нас розмерзлись мережі, прорвало труби і заповнило водою наші підвали, — пригадує ректорка. — Зник струм, інтернет, ми залишились без зв’язку. І це ми відновлювали”.

Ввечері 1 березня ударна хвиля від російських ракетних обстрілів вдарила по студентському гуртожитку каразінців по вулиці Отакара Яроша.

Джерело: Facebook: Karazin.University

А наступного дня, 2 березня, російська ракета влучила безпосередньо в університетський корпус — загорілася будівля Каразінського на вул. Мироносицькій. Там розташовані економічний факультет та Каразінська школа бізнесу. Корпус зруйнований і більше не придатний для навчання.

Джерело: Facebook: t.kaganovskaya, Karazin.University, ВВС

У серці щемить від болю дивитися на те, що роблять з Харковом та університетом, зі всієї Україною, чому і за що ми так страждаємо, адже єдине, чого прагнемо жити у своїй, вільній і незалежній державі, будувати своє життя та свій добробут, написала того дня Тетяна Кагановська.

Порятунок під обстрілами

Ректорка Каразінського пригадує, як важко було організувати роботу і допомогу у перші дні наступу на Харків.

“Були ситуації, коли ми не могли змінити наших охоронців, і вони залишалися жити в корпусах, тому що тоді не було пального. Коли було потрапляння поруч із нашим гуртожитком, а ми не знали, чи були там у той момент діти. Коли ми викладача з батьками вивозили, викликаючи швидку, інакше ніхто не хотів їхати у “гарячу точку”, — ділиться Тетяна Кагановська. —  Я дуже вдячна кожному з наших співробітників”.

На момент російського вторгнення в Україну в гуртожитках університету проживали майже 4 тисячі студентів. Більшість вдалося відправити до батьків протягом першого тижня повномасштабної війни.

Станом на 21 квітня 2022 р. у гуртожитку Каразінського мешкає 56 студентів. Усіх поселили в одному приміщенні, з бомбосховищем, і забезпечують гуманітарною допомогою.

Частина викладачів також виїхала з міста.

Відсотків 30 викладачів лишились у Харкові. Студентів, звісно, трошки менше,” — підраховує ректорка.

Ганна, аспірантка університету останнього року навчання, виїхала з Харкова з трьома дітьми у перший день нападу росіян.

Я зі своїми трьома доньками жила на Північній Салтівці (це район Харкова, зруйнований російськими обстрілами, ми писали про нього окремий матеріал ред). На власні очі ми бачили перший приліт, як воно загорілось, — пригадує аспірантка Каразінського. — Раніше я багато читала, як жили під окупацією в Донецьку. Я знала, що відбувається насильство і сексуальні злочини. Тому я зібрала всіх за три години. І все, більше я не бачила свого дому. Усі ці три години молодша донька лежала на підлозі в коридорі і вголос молилася”. 

Зараз у харківській квартирі Анни немає скла, води, електрики, не працює каналізація. У будинок з квартирою її родичів, розташований поруч, влучила ракета: житло випалено. Загалом район, де вона мешкала, повністю зруйнований росіянами.

Восени 2022 року Ганна мала б захищати дисертацію. Захист через війну відтермінований, але її дисертація не втратить актуальність.

Вона присвячена культурній війні між Росією і Україною. Я писала про сучасну українську культуру в стані постколоніальності. Тобто власне про те, що відбувається: як російська культура підтримує російську військову агресію. Я показувала нашу постколоніальну травму, як нас калічить цей російський спадок”,  розповідає Ганна.

Вона помітила, що ще кілька років тому її робота викликала критику в українській науковій спільноті. А буквально напередодні російського нападу вона пройшла перший етап перед захистом, і отримала лише схвальні відгуки.

Коли в мене був семінар у лютому, було дуже багато сказано щодо актуальності моєї дисертації. Речі, про які я казала 6 років тому на конференціях, що російська культура токсична для нас, що вона нам наносить шкоду, сприяє імперському ресентименту і подальшим гарячим фазам війни, викликали певну агресію, певний спротив у науковій спільноті. Мене тоді не розуміли. А зараз усі кажуть, що Пушкін має йти услід за російським військовим кораблем”.

Жодного уцілілого корпусу

2 березня внаслідок обстрілу російськими загарбниками площі Конституції і міськради, постраждала Центральна наукова бібліотека Каразінського університету. Її будівля поруч, на вул. Університетській. Це одна з найстаріших будівель університету.

Заснована на початку 19 ст., бібліотека зберігає унікальні видання. Загальний фонд 3,5 млн примірників. Серед них — 50 тисяч унікальних робіт. Це 17 інкунабул, більше тисячі рукописів, 300 палеотипів, прижиттєві видання класиків світової літератури, науки та культури.

Джерело: Facebook: Karazin.University

Через російський ракетний удар у бібліотеці вибило вікна. Університету довелося шукати безпечне приміщення, щоб сховати бібліотечний фонд. Зараз бібліотека потребує спеціальних боксів для зберігання унікальних видань.

Ще через кілька днів, 5 березня, росіяни поцілили в інший цивільний об’єкт —  спорткомплекс Каразінського університету на вулиці Отакара Яроша. “Він повністю знищений,” — підсумовує ректорка ВНЗ. 

Джерело: Анна Черненко, Суспільне Харків

11 березня російські окупанти вдруге влучили у фізико-технічний факультет, обстріляний вперше 25 лютого. Навчатися у цьому корпусі більше неможливо: зруйновано частину будівлі, стіну в лабораторії йонних процесів, дах у спортзалі та кілька аудиторій.

Джерело: Facebook: Karazin.University

18 березня від чергового обстрілу пошкоджень зазнали будівля “Інституту державного управління” (Московський проспект) і університетська клініка.

Джерело: Facebook: Karazin.University

Між цими обстрілами постраждали ще гуртожитки і університетський Музей природи.

У нас зовсім зруйновано два гуртожитки, в інших пошкоджено вікна, двері,” — розповідає Тетяна Кагановська.

Загалом за перші два місяці російського вторгнення в Каразінського університету не лишилося жодного не пошкодженого корпусу, руйнувань зазнали майже всі будівлі університету.


Джерело: Facebook: Karazin.University

Загиблі каразінці

Крім будівель, університет втрачає людей. Викладачі, студенти і випускники Каразінського гинуть на мирних вулицях міста — через ворожі російські обстріли. І на фронті, захищаючи країну.

Вийшов на вулицю із бомбосховища і загинув від обстрілу росіянами житлового кварталу у Харкові професор Інституту державного управління Олег Амосов.

Так само, внаслідок обстрілу Харкова, загинули доцент фізичного факультету Костянтин Мягкохліб і викладач хімічного факультету Олександр Корсун.

Під час спроби евакуації з міста Ізюм, під Харковом, росіяни розстріляли студента 3 курсу Вадима Павленка і його батька.

Під час ракетного обстрілу росією вбита випускниця біологічного факультету Інна (Гемма) Кулик.

У боях за Харків загинули доцент кафедри регіонального управління та місцевого самоврядування Олександр Безуглий, випускник Каразінського університету Артем Комар, студент 5 курсу Олег Янковський.

За Україну в лавах ЗСУ віддали життя випускники університету Микита Ситник, Валерій Музика, Юрій Красовський і Сергій Заїковський. Колишній вихованець університету Валерій Ходунов поранений.

І університет зараз навряд знає вичерпний перелік убитих і постраждалих.

Гуманітарний штаб і навчання

Разом з тим каразінці організували свій гуманітарний штаб, з гарячою лінією. Допомагають студентам та викладачам, які лишились у місті. Там є ліки, їжа і теплі речі. Допомагають також з евакуацією і розшуком людей.

Джерело: Facebook: Karazin.University

Навчальний процес університет відновив 28 березня. Але через війну — тільки онлайн. Студентам дозволили проходити матеріал у зручний для них час, “в асинхронному режимі”.

Спершу ми були розгублені. А потім швидко зрозуміли: кожен повинен робити свою справу. І цим допомагати нашій країні перемогти. Викладачі повинні викладати, а студенти вчитися. Я мама двох студентів нашого університету, і розуміла, що діти повинні бути чимось зайняті,  — говорить Тетяна Кагановська. — І знаєте, зараз у нас до занять приєднується онлайн більший відсоток студентів, ніж під час пандемії. Всі хочуть вчитися, вчити, всі хочуть щось робити”.

Попри війну, що триває, університет уже живе думкою про відбудову.

Джерело: ідея проєкту Ivan Ogienko, публікація Karazin.University

Але зараз навіть оцінити завдані збитки неможливо. У Харкові тривають російські обстріли, і гинуть люди.

Текст: Bihus.Info

Kharkiv: Invaders Destroy One of Eastern Europe’s Oldest Universities

The city of Kharkiv, the second most populous Ukrainian city after Kyiv, suffered colossal destruction due to the full-scale Russian invasion. In addition to thousands of residential buildings, the city suffered damage to hospitals, schools, kindergartens, and other civilian facilities. One of the oldest universities in Eastern Europe, the Karazin Kharkiv National University, was also the target of barbaric shelling.

The Karazin Kharkiv National University has 20 departments and 115 areas of study and specialization. It is one of the symbols Kharkiv for students.

Three Nobel Prize winners studied and worked here: physicist Lev Landau, biologist Ilya Mechnikov, economist Simon Kuznets. Among the honorary doctors of the university are the first president of Ukraine Mykhailo Hrushevskyi and the contemporary Ukrainian literature classic Serhiy Zhadan.

On the day of the Russian invasion, the Karazin University united more than 28,000 Kharkiv residents. Students, teachers, and staff.

The university rector Tetiana Kahanovska feels personally responsible for the fate of these people, as well as the numerous university buildings, laboratories, equipment, and the library collection with antique books.

“I live not far the border and heard it all immediately. I did not doubt for even a minute that this was what we thought would happen, but did not believe in. That a full-scale war had begun.” Tetiana Kahanovska recalls in a conversation with Bihus.Info. “And the second thought was: I have 22 thousand students. And a large number of them live in dormitories … What should I do?”

Source: Tetiana Kahanovska for Bihus.Info

On the day of the invasion, the classes were suspended, and the administration gathered for a meeting.

“On February 24, we even gathered the rectorate at the university. We did not imagine that Kharkiv would be shelled like that, honestly,” says the head of the Karazin University.

And the very next day, on February 25, the university building was hit. A Russian shell hit the building of the Department of Physics and Technology on the outskirts of the city (Kurchatov Avenue). Several rooms were burned, windows were broken and the facade was damaged.


Source
: Facebook: Karazin.University

On the morning of March 1, Russian invaders launched a missile attack on the center of Kharkiv, the Freedom Square, and the building of the Kharkiv Oblast State Administration. A powerful shockwave hit the two main university buildings on the Freedom Square.

Source: ​​Facebook: t.kaganovskaya, Karazin.University

“The explosion damaged the windows, broke the glass. It seems that it was only the windows, but… In March there was a major drop in temperature. After that, our pipes thawed, burst and filled our basements with water,” recalls the rector. “There was no electricity, no Internet, we were left without communication. And we had to rebuild it.”

On the evening of March 1, the shockwave from a Russian missile attack hit the Karazin students’ dormitory on Otakara Yarosha Street.

Source: Facebook: Karazin.University

And the next day, on March 2, a Russian missile landed directly on the university building, the Karazin University building on Mironositskaya Street caught fire. The Department of Economics and the Karazin Business School are located there. The building was destroyed and is no longer suitable for studies.

Source: Facebook: t.kaganovskaya, Karazin.University, ВВС

“My heart aches to see what is being done to Kharkiv and the university, to all of Ukraine, why do we have to suffer so much, when the only thing we want is to live in our own, independent country, to live a good life,” Tetiana Kahanovska wrote that day.

Rescue under fire

The Karazin University rector recalls how difficult it was to organize work and help during the first days of the assault on Kharkiv.

“There were situations when we couldn’t change our guards and they had to live in the university buildings because there was no fuel at the time. When there was a strike next to our dormitory, and we didn’t know if the students were there at the time. When we were evacuating a teacher and his parents by calling an ambulance, because no one else wanted to go to a hot spot,” Tetiana Kahanovska shares. “I am very grateful to each of our staff members.”

At the time of the Russian invasion of Ukraine, there were about 4,000 students living in university dormitories. Most of them managed to return to their parents during the first week of the full-scale war.

As of April 21, 2022, there were 56 students living in the Karazin University dormitory. All of them were placed in the same room, with a bomb shelter, and are provided with humanitarian aid.

Some of the professors have also left the city.

“About 30 percent of professors have remained in Kharkiv. Of course, far fewer students reamined,” estimates the rector.

Hanna, a graduate student in her final year at the university, left Kharkiv with her three children on the first day of the Russian attack.

“I lived with my three daughters in Northern Saltivka (this is a neighborhood of Kharkiv that has been destroyed by Russian shelling, we wrote a separate piece about it – editor). Actually, we saw the first strike, how the fire started,” recalls the graduate student. “I used to read a lot about living under occupation in Donetsk. I knew that violence and sexual crimes were being committed. So I gathered everyone in three hours. I haven’t seen my house since. All these three hours, my youngest daughter was lying on the floor in the hallway and praying out loud.”

Now Hanna’s apartment in Kharkiv has no windows, no water, no electricity, and the sewage system doesn’t work. A missile hit the house with her relatives’ apartment next door: the dwelling is scorched out. Overall, the neighborhood where she lived is completely destroyed by the Russians.

In the fall of 2022, Hanna has to defend her thesis. The defense is postponed because of the war, but her thesis will not lose relevance.

“It is about the culture war between Russia and Ukraine. I wrote about the postcolonial state of contemporary Ukrainian culture. In fact, it’s about what is currently going on: how Russian culture supports Russian military aggression. I showed our postcolonial trauma, how we are being crippled by this Russian heritage,” says Hanna.

She noted that a few years ago her work drew criticism in the Ukrainian academic community. And literally on the eve of the Russian attack, she passed the first pre-defence stage and received positive feedback.

“When I had my seminar in February, a lot was said about the relevance of my thesis. The things I said six years ago at conferences, that Russian culture was toxic to us, that it was detrimental to us, contributed to imperial resentment and the subsequent hot phases of war, caused a certain aggression, a certain resistance in the academic community. I was not understood then. And now everyone says that Pushkin should follow the Russian warship.”

Not a single university building survived

On March 2, as a result of the shelling of Constitution Square and the city council by Russian invaders, the Central Scientific Library of Karazin University was damaged. Its building is nearby, on Universytetska Street. It is one of the oldest buildings of the university.

Founded in the early 19th century, the library has some unique books. Its general fund consists of 3.5 million books. Among them are 50,000 unique works. They include 17 incunabula, over a thousand manuscripts, 300 palaeotypes, classical, science, and culture literature issues published during the authors’ lifetimes.

Source: Facebook: Karazin.University

The Russian missile strike shattered the windows in the library. The university had to find a safe room to hide the library collection. Now, the library needs special boxes to store unique books.

In several days, on March 5, the Russians hit another civilian facility, the Karazin University sports complex on Otakara Yarosha Street. “It is completely destroyed,” the university’s rector summed up the situation.

Source: Anna Chernenko, Suspilne Kharkiv

On March 11, Russian invaders hit the Department of Physics and Engineering for the second time, which was shelled for the first time on February 25. It is no longer possible to study in this building: part of the building, the wall in the laboratory of ionic processes, the roof in the gym and several classrooms were destroyed.

Source: Facebook: Karazin.University

On March 18, another shelling damaged the buildings of the Institute for Public Administration (Moskovskyi Avenue) and the university clinic.

Source: Facebook: Karazin.University

In between these attacks, the dormitories and the university’s Museum of Nature were also hit.

“Two dormitories were completely destroyed, windows and doors were damaged in others,” Tetiana Kahanovska says.

Overall, during the first two months of the Russian, nearly all facilities of the university have suffered damage.


Source: Facebook: Karazin.University

Casualties of Karazin University

Besides the buildings, the university is losing people. Professors, students, and graduates of the Karazin University die on the peaceful streets of the city due to the hostile Russian shelling. as well as on the frontline, defending the country.

Professor Oleh Amosov of the Institute for Public Administration came out of the bomb shelter and was killed by the Russians’ shelling of a residential area in Kharkiv.

Similarly, associate professor of the Physics Department Kostiantyn Myahkokhlib  and chemistry department head Oleksandr Korsun were killed during a Russian shelling of Kharkiv.

During an evacuation attempt from the city of Izium near Kharkiv, the Russians shot and killed third-year student Vadym Pavlenko and his father.

A Russian missile attack resulted in the death of a Biology Department graduate Inna (Hemma) Kulyk.

Oleksandr Bezuhlyi, associate professor at the Department of Regional Administration and Local Self-Government, Artem Komar, a graduate of Karazin University, and Oleh Yankovsky, a fifth-year student, were killed in the battles for Kharkiv.

Graduates of the university Mykyta Sytnyk, Valeriy Muzyka, Yuriy Krasovskyi, and Serhiy Zayikovskyi have given their lives for Ukraine as members of the Ukrainian Armed Forces. Valeriy Khodunov, a former student of the university, was injured during the hostilities.

The university is unlikely to be aware of all of the deceased and injured among its staff and students.

Humanitarian headquarters and training

At the same time, the people of the Karazin University organized their own humanitarian headquarters, complete with a hotline. They help students and teachers who stayed in the city. The facility provides medicines, food, and warm clothes. They also help with the evacuation and search for missing people.

Source: Facebook: Karazin.University

The university resumed classes on March 28. Remotely, due to the war. Students were allowed to study “asynchronously”, depending on the time available to them.

“At first we were confused. But then, we quickly realized that everyone has to do his own thing. And with that, to help our country win. Professors should teach and students should learn. I am a mother of two students at our university, and I understood that my children need to have something to do,” Tetiana Kahanovska says. “And you know, now we have a higher percentage of students joining classes online than during the pandemic. Everyone wants to learn, everyone wants to teach, everyone wants to do something.”

While war continues, the university is already preparing to rebuild.

Source: project idea Ivan Ogienko, publication by Karazin.University

However, at the moment, there is no way yet to assess the damages. Kharkiv is still being shelled by the Russians, and people are still being killed.

Bihus.Info

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      У Верховній Раді намагалися приховати, що платили нардепам Ковальову і Козаку після втечі

      На запити Bihus.Info щодо бюджетних виплат народним депутатам у 2022 році у  Апараті Верховної Ради надали дві кардинально різні відповіді щодо колишнього “слуги народу” Олексія Ковальова, який перейшов на бік ворога та соратника Віктора Медведчука Тараса Козака, який втік з України ще на початку 2021-го. Є підозра, що в парламенті намагалися приховати інформацію про те, що ці нардепи отримували гроші після початку повномасштабного вторгнення росіян.

      Новини

      “They Thought They Would Take Ukraine in Eight Days”: The Story of an Odesa Chaplain Who Survived 70 Days of Captivity

      In late February, Odesa chaplain Vasyl Vyrozub, together with the crew of the tug Sapfir traveled to Snake Island to retrieve the bodies of Ukrainian border guards believed dead. They were detained by the Russians near the island. After this, Vyrozub was held captive for two months, interrogated daily, tortured, and pressured to confess to cooperating with the Ukrainian Security Service.

      Новини

      “Я ще не готова побачити цю братню могилу під тим, що було моїм будинком”: історія мешканок Ізюма, які вибралися з пекла

      “24 лютого, коли почали стріляти, ми були у Харкові. Вранці почалися вибухи, потім нам сказали, що на роботу не потрібно йти до окремого розпорядження. Ми вагалися - їхати в Ізюм чи залишатися в Харкові. Потім вирішили поїхати в Ізюм. По-перше, там своя квартира. По-друге, там батьки наші. Ми думали, що там нас омине. Ця квартира в Ізюмі… Це була наша віддушина. Ми жили цією квартирою, в нас там такий чудовий краєвид, хотіли в ній на пенсії жити”, - розповідає Анна (на її прохання ми змінили ім’я). Жінка каже, що ввечері 24 лютого в Ізюмі було набагато тихіше, ніж у Харкові. Тож родина вирішила залишитися тут, а Анна навіть почала кликати до себе колег. Але на початку березня ситуація різко змінилася.