Новини

Готівка “під подушкою” та статусні речі: як змінюються депутатські заощадження

FacebookTwitterTelegram

Близько 30% народних депутатів тримають усі свої заощадження в готівці й не поспішають класти гроші на рахунки. Якщо в парламентарів з’являється більше грошей, вони купують картини, годинники та інші предмети розкоші.

У 51 рік їхні заощадження досягають свого “максимуму”. А якщо депутат(ка) одружується/виходить заміж, то в рік одруження заощадження зменшуються на 8,4 млн грн.

Декларації можуть розповісти не тільки про те, що в кого є, а і про те, як депутати схильні розпоряджатися своїм майном за різних обставин. Оскільки народні обранці подавали декларації вже двічі, ми проаналізували, що відбувалося з їхніми статками із 2015-го по 2016 рік. Ми відшукали, що може впливати на приріст грошей у народного депутата (готівка + рахунки). Ось деякі факти, які вдалося знайти.

Готівка чи депозит?

Коли депутати тільки починали подавати свої декларації, багато хто був вражений кількістю готівки, що мають народні обранці.

Готівкові кошти більш ліквідні   їх швидко можна перевести у будь-який інший актив. Депозити мають іншу перевагу — вони знижують грошові втрати вкладника від інфляції та забезпечують економіку грошима для кредитування.

На думку деяких експертів, зберігання грошей у готівковій формі може бути гарною альтернативоюінвестицій у акції. Проте, така форма заощаджень (звісно, якщо вони зроблені у національній валюті) не надто добре працює в Україні, де гривня має досвід істотної втрати своєї вартості.

Незважаючи на це, 30% українських парламентарів зберігають усі задекларовані гроші у готівковій формі.А в середньому частка готівки в активах депутатів становить приблизно ¾.

Годинники краще, ніж автівки

Ми намагалися визначити, які активи в депутатів зростають паралельно з їхніми грошима, а які ні. Як виявилося, прямого зв’язку з коштами народних обранців не мають ані земля, ані нерухомість, ані транспортні засоби. Водночас паралельно зі зростанням грошових активів збільшується кількість предметів розкоші у їх власності.

Це може бути пов’язано з тим, що при досягненні певного рівня доходу люди хочуть показати свій статус і купують для цього предмети розкоші. Водночас, предмети розкоші  менш помітні активи для загальної публіки, ніж автівки, будинки чи земельні ділянки. Про них дізнаються з декларацій, а нерухомість і транспортні засоби видно неозброєним оком.

У 51 рік депутати досягають “максимуму” заощаджень

Змоделювавши динаміку грошових коштів народного депутата за його віком (у 2015-2016 рр.), ми побачили, що до 51-річного віку розмір заощаджень (готівка та депозити) нардепа зростає, а після цього віку  зменшується. Це означає, що з 51 року парламентарі зазвичай починають витрачати більше, ніж заощаджувати. Така поведінка за віком є доволі логічною, оскільки в першій половині життя люди відкладають на майбутнє, а в другій користуються накопиченнями. Народні депутати тут не виняток.

“З милим рай і в шалаші”

Існує негативна залежність між сімейним статусом та кількістю грошових активів у народних обранців. Модель показує, що якщо депутат(ка) одружується/виходить заміж, то його (її) грошові активи знижуються на 8,4 млн грн. Цікаво, що в середньому неодружені нардепи мають у 1,5-2 рази більше грошових активів, ніж одружені. Частка готівки та кількість транспортних засобів у “сімейних” депутатів також менші у порівнянні з тими, хто не має чоловіка чи дружини. Це може бути пов’язано з тим, що частина статків переходить до “другої половини”.

У динаміці цікаво те, що за рік у парламентарів, які перебувають у шлюбі, значно зросли доходи, а в самотніх вони не зазнали суттєвих змін.

До речі, у середньому депутати мають більше заощаджень, ніж їхні дружини та чоловіки, але у фракції партії “Батьківщина” картина протилежна: народні обранці цієї фракції мають заощадження приблизно на чверть менші, ніж їхні члени подружжя.

Хоча в кожного окремого парламентаря ситуація в декларації може різнитися, загалом простежуються чіткі зв’язки між грошовими активами, власністю депутатів, сімейним статусом, фракцією та віком.

За збігом чи ні, результати дослідження показують: депутати в середньому мають у 3 рази більше готівки, ніж депозитів, при цьому 30% парламентарів тримають у готівці всі заощадження, сімейний статус зменшує грошові активи, а вік  зрадливий друг: до 51 допомагає з примноженням добробуту, а після навпаки, зменшує заощадження.

Ми дякуємо за допомогу в написанні статті Дмитрові Остапчуку, Дмитрові Чаплинському та Вікторові Ханжину.

Громадський рух Чесно

* Для аналізу була використана fixed effect регресія, що дозволяє оцінити вплив зміни одних змінних на зміну інших у той самий період. У статті проаналізовано декларації лише тих народних депутатів, які мали мандат як у 2015, так і у 2016 роках. Суми, наведені в деклараціях в іноземній валюті, переведені в національну за курсом на 31 грудня року, за який подана декларація.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Ми вплинули

      Юристи проєкту “Свої Люди” добились від держпідприємства розкриття інформації для журналістського розслідування

      Через запит до Омбудсмена юристи проєкту “Свої Люди” (Bihus.Info) спільно з журналістками ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” (ГО «ЖАР») добились розкриття інформації від держпідприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг».

      Новини

      «Ковідна електроенергія»: чому бюджетники добровільно переплачують за світло

      Бюджетні установи безконтрольно закупились дорогою елетроенергією на понад 57 мільйонів грн. Скористались так званою «ковідною постановою» Кабміну. Вона дала можливість купляти електрику без тендерів. Наслідок - сотні тисяч переплати і база готових до оскарження контрактів, що може лишити десяток установ без електрики.

      Ми вплинули

      Морякам скасували іспити для підтвердження дипломів

      Володимир Зеленський підписав закон, яким суттєво спрощує процедуру поновлення документів для моряків. Раніше усі українські моряки, щоб поновити документи, мали проходити іспит кожні 5 років. Тепер його залишили тільки для тих, хто вперше отримує документи чи хоче підвищити кваліфікацію. Документи діючим морякам продовжуватимуть за наявності у них робочого стажу.