Новини

Голова НКРЕКП Дмитро Вовк: «фактор Енергоатому» призвів до зростання цін

bihusjpg1.jpg
FacebookTwitterTelegram

В сюжеті «Наших грошей з Денисом Бігусом» було дві теми, […]

В сюжеті «Наших грошей з Денисом Бігусом» було дві теми, які, за вашим твердженням, не повязані: нова формула обрахунку ціни вугілля для енергогенерації (т.зв. Роттердам + доставка) та нерухомість. Давайте почнемо з Роттердама. На даний момент яку кількість вугілля Україна придбала на зовнішніх ринках, наприклад в тому ж Роттердамі?

Я вирішив вас запросити, щоб зробити певні акценти. Щоб сюжет, який ви створюєте для передачі не був маніпулятивний. Зробити кілька зон які можна розглядати окремо. Перша зона – це діяльність Комісії; друга зона – це особисто я, як голова Комісії та мої доходи; третя – це доходи моїх друзів або моє приватне життя.

Про роботу Комісії: вона вже півтора роки прозора настільки, наскільки раніше не була. Логічна і публічна.

Щодо «Роттердаму», як ви його називаєте. Насправді документ який ми розробили називається Порядок формування оптово – ринкової ціни електричної енергії. Такого порядку не було 20 років, з моменту утворення діючої моделі ринку. Все це призвело до того, що спрогнозувати, якою буде ціна, неможливо. Вона залежить може залежати від настрою, а порядок перегляду взагалі відсутній. Все це – точно не є правильно для ринку.

Ми почали розробляти методику з вересня минулого року і завершили її в березні цього року. Коли ми презентували її в Комітеті, я зробив порівняння принципів ціноутворення для природного газу і принципів ціноутворення для вугілля Виявилося, вони ідентичні. Закладено принцип «хаб та транспортування», оскільки в обох ресурсах Україна на контрольованих терориторіях є енергодефіцитною. Більше того, в природному газі логістична складова навіть більша в абсолюті.

Питання «скільки вугілля Україна привезла із Роттердама» з самого початку є, якщо коректніше сказати, медійне. Тому що в Європі жодна країна не везе в Роттердам, а привозить «з Роттердаму», так як Європа є net-імпортером вугілля, і ціноутворення в ній відбувається аналогічно (за принципом «хаб плюс транспортування»), або, якщо діє вже лібералізована модель ринку, ціноутворення залежить від конкретної конкурентної ситуації.

Якщо подивитися, наприклад, на Польщу, то ціни там є вищі ніж котирування API 2, за квітень місяць вони були вищі майже на 10-15%. В Польщі є два індекси: PSCMI1 для ТЕС або великих споживачів, і для ТЕЦ – PSCMI2. Цей індекс розраховується польською біржою без урахування акцизу. Акциз складає 8 доларів (в перерахунку на тонну). Якщо додати до індексу ще й акциз – це буде майже на 20% вище. Все це доводить те, що принцип який ми використали – є правильний. Але хотів би щоб Ви зрозуміли загальну картинку. В медіапросторі виокремили одну річ і зробили з неї сенсацію. Насправді Комісія розказала що це є короткочасовим заходом який необхідний до того, як буде лібералізовано ринок електричної енергії.

Крім того, необхідно зробити кілька речей, щоб наш ринок був ефективним.

Перше – зробити оподаткування галузі вугілля. Якщо є думка, що цей бізнес є надприбутковим, тоді варто застосовувати ренту, яку розраховувати в залежності від світових ціни.

Друге – якщо у нас є реальна ситуація з морально та фізично зношеним обладнанням, нам необхідно інвестувати в наші потужності. Тому що якщо ми обираємо стратегічним шляхом інтеграцію з Європою, у нас буде питання конкурентоспроможності української генерації з європейською. І мабуть нам стратегічно правильно мати власну генерацію. І ефективну генерацію.

Це ті кроки які можна робити паралельно з прийняттям закону про нову модель ринку електричної енергії та прийняттям вторинного законодавства.

Я все ж таки уточнюю медійне питання. На сьогоднішній день з моменту введення нової формули ціноутворення яку кількість вугілля Україна імпортувала?

Комісія не займається щоденним аналізом ціноутворенням і джерел постачання. Ми протягом останніх півтора роки бачимо, згідно балансів Міністерства енергетики, кілька речей.

Рівень запасів – менше ніж необхідний. Джерела постачання великої кількості вугілля – 40% потреб – на території України недоступні. Якщо порівняти формулу, яку ми запропонували, з фактичною ціною імпорту (він відбувався і в 15-му і в 16-му році), то фактична ціна імпорту була навіть вищою, навіть ніж за формулою. 

З чим це пов’язано? Коли всі трейдери дивляться на територію України, а вони дивляться на це не медійно, а як трейдери (професійно), вони бачать в Україні дефіцит вугілля, логістичні обмеження та рівень запасів. І вони, на превеликий жаль для медіаспільноти і для споживачів України, починають вимагати премію навіть від ціни «Роттердам плюс фрахт». І це є логічно і комерційно правильно з їхньої точки зору, тому що в України є дефіцит на сьогоднішній день.

Наша мета – створити умови, коли кожен рік не є героїзмом з накопичення. Умови, за яких генерація, в рамках існуючого законодавства, має бюджет для закупівель. Цей бюджет вона має використати ефективно. Якщо вона цього не робить ми з задоволенням будемо співпрацювати в перевірках.

Ну дивіться, є нова формула ціноутворення, мета якої є наскільки я розумію – диверсифікувати джерела постачання вугілля в країну.

Так, звичайно.

Я намагаюся зрозуміти, наскільки нова формула допомогла диверсифікувати джерела постачання вугілля в Україну. Починаючи з вводу цієї формули – обсяги імпорту збільшились? Зменшились?

В балансі міністерства енергетики кількість імпорту зростає. Раніше міністерство вважало, що воно цю цифру може виконати. На мою точку зору – не можна гарантувати, що постачання з неконтрольованих територій буде стабільним. Необхідно мати диверсифікацію, і бажано з усіх можливих джерел. Тепер баланс включає і імпорт. Я думаю, буде як і в минулому році: суттєва частка імпорту. І за економічною логікою, якщо у вас є дефіцит товару – ви використовуєте принцип імпортного паритету.

Можна хоч одну цифру? Якщо імпорт збільшився, якщо ми стали почувати себе безпечніше після вводу нової формули, якщо вона нам допомогла залучити нових постачальників: скільки цих постачальників? На скільки збільшився імпорт?

Я не є директором компанії, що займається генерацією, але мені відомо що в балансі Міністерства енергетики передбачено імпорт вугілля з інших країн для теплової генерації. Завдання теплової генерації – забезпечити вугіллям свої склади. Вони мають виконати це найбільш ефективним шляхом. І якщо у них не виходить це виконувати виключно з одного напрямку, вони приймають логічне і обґрунтоване рішення закупати за імпортом, таке рішення ними вже прийнято.

Додано під час узгодження: Додатково зазначу, що за останньою інформацією 3 різні гравці (Центренерго, ДТЕК, ТЕЦ, що використовують марку А) з метою диверсифікації замовляють імпортне вугілля з поставкою протягом осінньо-зимового періоду 2016/17 загальним обсягом більше 1 млн. тонн. Як приклад 25.08.2016 було розвантажено 71,7 тис. тонн вугілля в порту Южний для Центренерго.

Детальніше Вам відповість генерація яка заключає контракти і відповідає за відвантаження на склад.

Але ж хіба Комісія не відслідковує ці обсяги?

Повноваження Комісії відслідковувати рівень складів є факультативним. Ми це звичайно робимо, але профільним для цього є Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

(Під час узгодження прибрано ще одне уточнююче питання про наявність цифр у комісії)

Чи має шанс вугілля з непідконтрольних територій бути експортованим? Чи відповідає воно за якістю світовим ринкам? І якщо ні, то який коефіцієнт закладений у формулу стосовно невідповідної якості?

В методиці розрахунку закладено коригування на калорійність, що є найбільш принциповим для питомих витрат палива. Також у світі розрізняють і інші параметри якості. За ці параметри якості, зазвичай відбувається прайсинг через локальне законодавство, наприклад, екологічне. В Україні ці закони народні депутати чомусь не приймають. Так само як і досі не прийнята рента на вугілля. Але ці питання не є в повноваженнях Комісії.

В повноваженнях Комісії є розрахувати ціну однієї калорії умовного палива. Нас не турбує в Комісії це марка А ,це марка Г… Нас цікавить ціна однієї калорії. Щоб розрахувати ціну кіловата, нам необхідно знати питомі витрати палива. Вони, в свою чергу, затверджуються міністерством енергетики.

Коефіцієнту на вміст сірки наприклад, немає чи він є?

Є коефіцієнт на калорійність.

І все?

І ще раз хочу вам сказати, що коли розглядалася ця методика вона була публічна, Вас я чомусь в коментаторах до цієї методики не бачив. Профільне міністерство – погодило з калорійністю. Для того, щоб відобразити інші параметри, країни зазвичай роблять коригування в законодавстві податковому або екологічному.

Питання колег із сайту «Наші Гроші». Чи закладено в цей тариф вартість трансформаторів Укренерго, як інвестиційної програми. І якщо закладено, то в якому обсязі і за якою ціною трансформаторів.

Методика розрахунку ОРЦ включає всі витрати. Вона включає в себе тарифи генерацій, включає в себе обсяг дотацій, включає в себе кошторис енергоринку, включає в себе витрати магістральних електричних мереж. Витрати магістральних електричних мереж в порівнянні з будь якою європейською країною в перерахунку на відносні показники є найменшою в України. Щодо трансформаторів, то ціна розрахована виходячи з середньої ціни по результатах тендеру який відбувся в цьому році.

Того останнього тендеру, який все ж таки відбувся зі зниженою ціною?

Станом на сьогодні в цьому році відбувся один тендер, наскільки мені відомо. Що відбувся з великою медійною підтримкою.

Новий тендер зі зниженою ціною трансформаторів почав впливати на тариф починаючи з якого місяця?

На сьогоднішній день для компанії Укренерго затверджена ціна за результатами найбільш прозорого і ефективного тендера.

Вона затверджена з якого моменту?

Вона затверджена при схваленні інвестиційної програми, що відбувалася останній раз після отримання узгоджень з боку Міністерства Енергетики.

(прибрані кілька уточнюючих питань про дату чи місяць затвердження ціни)

Останнє з додаткових питань і повернемось в рамки сюжету. Колеги з сайту нагадують про Вашу заяву, що тариф для промисловості буде знижуватися. Через приблизно півтора місяці після цієї заяви, тариф для промисловості виріс. Це пов’язано з чим?

Коли Комісія приймала рішення в 2015 році, у лютому, то були враховані ті дані, які були відомі на той час: структура генерації, ціни на енергоносії, відсутність стимулюючого ціноутворення, яке присутнє у всіх розвинених країнах. Зараз ми маємо трішки іншу картинку. Та ми все одно зберігаємо курс на ліквідацію перехресного субсидіювання. І будемо приймати відповідні рішення.

Якщо казати про абсолютний розмір тарифу, як для промисловості, або для населення, то в Україні він є найнижчий серед усіх європейський країн. Це точно є на моєму фейсбуці у вигляді скріншотів зі сайту Євростату. Я вам рекомендую на це подивитися.

Я зацитую вам вас. «При расчете ОРЦ учтено снижение на 3 долл/тонна и укрепление курса до 24,9. Поэтому цена угля снижена в соответствии с мировыми ценами». Що змінилося принципово з того часу?

Ви процитували елемент розрахунку ОРЦ, який стосується тарифів теплової генерації. Вони, при останньому розрахунку, були дійсно знижені. Причина зростання ОРЦ в цілому пов’язана з іншою причиною – зміною структури виробництва по видам генерації.

Основна причина – це суттєве падіння, внаслідок прострочки ремонтів, обсягів виробництва електричної енергії Енергоатомом. В них початковий план був 88 млрд. кіловат-годин, зараз їхній план – 80 млрд кіловат-годин. Цей ефект є дуже суттєвим, і саме він призвів до збільшення ОРЦ.

Тому останній раз ми коли переглядали ОРЦ, то, для уникнення маніпуляцій, звернули увагу на дві тези. Щодо ціни вугілля: 1. Світова ціна вугілля зменшилась – ми врахували зменшення. 2. Курс гривні: ми врахували, що він став нижчий з 25,4 до 24,9.

Але структура генерації також впливає на оптово-ринкову ціну. І «фактор Енергоатому» призвів до зростання цін. І на превеликий жаль, ніхто із журналістів питань до Енергоатому не задає.

Стосовно ліквідації перехресного субсидіювання. Вона відбулась, але протривала дуже недовго. Зростання цін для промисловості пов’язане ще раз з чим?

В першу чергу пов’язане з тим, що Енергоатом не виконує свій план по виробництву.

Перейдем власне до сюжету. Наскільки я розумію, ваша позиція – не потрібно повязувати нерухомість, про яку ми говоримо, і введення нової формули, незважаючи що в часі вони дещо збігаються.

Є три окремі сфери. Є сфера діяльності Комісії і це ми можемо обговорювати до безкінечності. Є сфера моїх приватних, моїх особистих доходів – і вона повністю прозора. Я, до того як прийти в Комісію, працював в реальному секторі, ніколи не був бюрократом і гроші заробив. На нерухомість, на авто і на те щоб існувати зараз. Є третя сфера – це моє приватне життя і коментувати його я вправі самостійно. І можу й не коментувати.

Давайте поговоримо про ваші особисті гроші, які є, і їх достатньо, але в декларації ми їх чомусь не бачимо.

Все, що вимагається згідно діючого законодавства – мною розкрито. До роботи в Комісії, якщо ви просумуєте активи, які мені належать, я заробив достатньо грошей для свого життя.

Ми бачимо декларації за три роки. А ці кошти які ви заробили і які достатньо для життя в цих декларація практично відсутні.

Ще раз повторюю, гроші я заробив до приходу на державну службу. Я за власною ініціативою опублікував декларації з 13-го року. Якщо буде така потреба, я можу зібрати їх і за попередні роки. Але такої потреби немає і все що від мене вимагається я розкрив.

Можливо ми з вами якось не ідентично трактуємо заповнення декларації, але декларація це не те що ви заробили за попередній рік – декларація це зріз наявного у вас майна та грошових коштів. В ваших декларація не відображене те, про що ви зараз говорите.

Ви маніпулюєте зараз, в моїй декларації заповнені всі поля які там передбачені. Нерухоме майно, рухоме майно і кошти в банківських установах. Вказані заробітні плати, вказані інші доходи, вказані доходи від продажу нерухомості або рухомого майна.

Що там тоді не вказано?

Там вказано все, що вимагається.

Чи можу я трактувати як те, що кошти які наприклад зберігаються в готівковй формі в декларації відсутні.

В декларації вони не передбачені і вони там не відображаються.

Вичерпно. Це пояснює розбіжності. Чи будуть питання стосовно нерухомості з сюжету питанням про ваше приватне життя, чи ми все ж таки можемо про це поговорити?

Моя нерухомість зазначена в моїй в декларації. Коли ви робите сюжет де міксуєте роботу, мої доходи, та ще доходи або стан мої друзів – це не є прийнятним.

Є робота і вона матеріалізується у річному звіті Комісії. Таких звітів ніколи не було, він є не просто збіркою статистики, а ілюстрацією того, чим ми дійсно займалися. Є робота, яка можливо вам буде цікава: результати перевірок, які ми публікуємо на нашому сайті. Це те що вас може цікавити в сфері антикорупційної діяльності, в сфері природних монополій. Ми зробили тільки за цей рік понад 100 звернень до НАБУ, ГПУ, СБУ за результатами цих перевірок.

Є друга сфера – це моя декларація. Вона відома з 13-го року. Коли прийде час заповнювати електронну декларацію – я заповню електронну декларацію. Я не є досвідченим бюрократом, але вважаю що ваші розслідування діяльності Комісії є, як мінімум, не виправданими. Вони можуть викликати недовіру з боку суспільства до мене особисто, до роботи Комісії. На той момент, коли я заповнював декларацію і консультувався – як її заповнювати – мені зауважень не було. Якщо нова форма декларації прямо передбачує, що треба заповнити готівкові кошти – я їх заповню.

Третя сфера – те, що ви вирішили змішати в своєму сюжеті. Це моє приватне життя. Я на цій позиції буду стояти. Якщо є бажання досліджувати – це ваше право, але вважаю, що це є втручанням у моє приватне життя. Коментувати за друзів знайомих вважаю некоректним. Єдине що зазначу, всі мої друзі та знайомі в державному секторі не працювали.

 

Студійна версія інтерв”ю:

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Ми вплинули

      Після сюжету Bihus.Info суд арештував активи підставної особи Козака-Медведчука

      Личаківський районний суд Львова арештував активи, записані на кілька київських компаній, бенефіціаркою яких фіктивно, в інтересах екснардепів Віктора Медведчука і Тараса Козака, є Ольга Куць. Про це Bihus.Info дізналося з Держреєстру речових прав на нерухоме майно та текстів судових ухвал, з якими мали нагоду ознайомитися журналісти.

      Новини

      Журналісти знайшли, на кого Медведчук і Козак записали активи на сотні мільйонів

      Журналісти Bihus.Info знайшли жінку, на яку оточення колишнього нардепа Віктора Медведчука записало частки в кількох київських компаніях з активами на сотні мільйонів гривень. У розмові з журналістами власниця визнала, що була і продовжує бути підставною особою. Про це йдеться в розслідуванні Максима Опанасенка для Bihus.Info.