Новини

Генпрокуратура залишила фірмі Табачника будинки в центрі столиці

FacebookTwitterTelegram

Генеральна прокуратура програла позов до ТОВ «Сан11» про повернення державі […]

Генеральна прокуратура програла позов до ТОВ «Сан11» про повернення державі приміщень на бульварі Тараса Шевченка, 27а. Про це свідчить рішення Господарського суду м.Києва від 15 червня. Йдеться  в повідомлені на сайті “Наші гроші”.

Фірмою «Сан11» з 2011 року володів Максим Глущенко, у 2013 р. її переписали на белізький офшор «Сарторіс Імпекс С.А.», бенефіціаром якого є Джумо Грант з острівної країни Сент-Вінсент і Гренадини.

Раніше журналісти з’ясували, що фактична адреса «Сан 11» вказана у реєстрі Державного комітету телебачення і радіомовлення (Київ, вул. Верхній Вал,72), збігається із адресою офісного центру, де розміщена корпорація «ТІКО-констракшн», що належить брату біглого міністра освіти Дмитра Табачника – Михайлу Табачнику.

У 2011 році приміщення площею 556 кв.м. перебували на балансі Державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти», а згодом передані на баланс ДП «Інфоресурс».

У 2011 році Фонд держмайна передав приміщення в оренду фірмі «Сан11». Вартість майна оцінили у 2,33 млн грн. Метою оренди визначено розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видається української мовою

У 2013 році «Сан11» придбало приміщення за 6,58 млн грн., бо здійснило невід’ємні поліпшення будівлі у розмірі понад 25% її вартості.

Позов про витребування приміщення в інтересах держави подав замгенпрокурора.

У позові прокурор повідомив, що оренда суперечила закону про освіту, згідно з яким приміщення не могло використовуватися для цілей, не пов’язаних з освітньою та науковою діяльністю. Тому «Сан11», як вважає прокурор, ввело в оману Фонд держмайна щодо цілей використання спірного майна. Будівля належала до об’єктів культурної спадщини і «Сан11» мав погодити здійснення невід’ємних поліпшень із уповноваженим органом. Крім того, прокурор вважає, що оцінка вартості приміщень проведена з порушенням, а тому висновок Фонду держмайна про наявність невід’ємних поліпшень у розмірі понад 25% вартості майна не відповідає дійнсності.

Однак суд порушень законодавства не знайшов. Суд вказав, що у матеріалах справи немає документів, які би свідчили, що спірне майно є об’єктом освіти і науки. Те, що приміщення були на балансі «Інституту інноваційних технологій і змісту освіти» суд такою ознакою не вважає.

Зокрема, суд зазначив, що баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку і перебування майна на балансі не визначає його правовий статус і цільове призначення. На момент передачі в оренду приміщення держустановою не використовувались. Також у матеріалах справи є лист Міносвіти, що воно не заперечує проти включення приміщення до переліку об’єктів приватизації.

Крім того, згідно зі статутом, серед видів діяльності «Сан11» значиться видавнича справа. Факт ведення видавничої діяльності підтверджується договором із ТОВ «Синиця» щодо виготовлення підручників, а також податковою декларацією підприємства. А тому суд вважає недоведеним, що компанія надавала неправдиві відомості про свою діяльність.

Щодо твердження, що будівля є об’єктом культурної спадщини, то встановлено, що у 2012 році її виключено з такого переліку як помилково занесену. Претензії щодо оцінки майна суд також визнав недоведеними.

Господарський суд м.Києва вже вдруге відмовив Генпрокуратурі у витребуванні цього приміщення. У жовтні-грудні минулого року прокуратура програла суд першої інстанції та апеляцію. У квітні цього року Вищий госпсуд направив справу на новий розгляд, але суд першої інстанції прийняв аналогічне рішення. У жовтні 2015 р. рішення приймав суддя Госпсуду м.Києва Артем Привалов, у червні 2016 р. – суддя Алла Пригунова, що підозрюється у вимаганні хабара.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Four Months of Russian Strikes on Odesa: Nine Dead, Including Two Children

      The full-scale war in Ukraine, initiated by the Russian Federation on February 24, has been going on for four months now. The “official” and top-priority plans that the Russian federal channels voiced in the first weeks now seem to have been forgotten even by the invaders themselves, whose actions increasingly demonstrate Russia's real intent — the destruction of Ukraine.

      Новини

      Чотири місяці російських ударів по Одесі: дев’ятеро загиблих, серед них – дві дитини

      Повномасштабна війна в Україні, яку 24 лютого розпочала російська федерація, триває вже чотири місяці. Про “офіційні” і першочергові плани, які федеральні канали озвучували в перші тижні, нині, здається, забули навіть самі окупанти, які своїми діями все відвертіше демонструють реальний задум росії - знищення України. 

      Новини

      “They act like bandits in the 90s, only instead of iron and blowtorch they have firearms”: Invaders Kidnap Activists in the Luhansk Region and Cut Off the Region from Communications

      The Russian-Ukrainian war began on February 20, 2014, when Russian mercenaries invaded Crimea and the Donbas. The invaders "annexed" the peninsula to Russia and formed pseudo-republics in the Donetsk and Luhansk regions. Eight years later, Russia restored its forces on the borders and launched a full-scale war against Ukraine. In the territories that were occupied by Russian troops after February 24, the occupiers committed atrocities, pillaged, raped and tortured people.