Фонд гарантування вкладів оплачує банкрутство банків мільярдами з кишень громадян, а не банкірів

Борг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за позиками НБУ та Міністерства фінансів складає 61,3 млрд грн. При цьому ФГВФО не використовує дане йому законом право стягувати шкоду із власників і керівництва банку, котрі довели фінансову установу до стану неплатоспроможності.

Борг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перед НБУ та Мінфіном складає 61,3 млрд грн. При цьому ФГВФО не використовує дане йому законом право стягувати шкоду із власників і керівництва банку, котрі довели фінансову установу до стану неплатоспроможності.

Згідно ЗУ«Про гарантування вкладів фізичних осіб» серед джерел фінансування ФГВФО на першому місці зазначені внески, котрі всі банки регулярно сплачують у Фонд. З цих внесків них Фонд мав би компенсувати вкладникам згорілого банку гарантовані законом вклади  до 200 тис грн. Однак така система не в стані утримувати навантаження останніх років: неплатоспроможними було визнано 66 банків. За даними Фонду, минулого року із банків зібрали 3,48 млрд грн внесків. Але вкладникам за рік довелося виплатити 50,3 млрд грн. За таких умов ФГВФО позичає гроші в НБУ та Міністерства Фінансів. На сьогодні борг перед першим складає 9,7 млрд грн., другому Фонд винен 51,6 млрд грн.

 ФГВ має право компенсувати роздані вкладникам кошти за рахунок активів банку. Разом з тим, за 2015 р. ФГВФО продав майна банків лише на 1 млрд грн. Окрім того, оціночна вартість такого майна зазвичай виявляється в рази меншою за борги банку. Це явище має назву  називається «недостатність майна банку». Через таку недостатність у більшості випадків грошей не вистачає на компенсацію усіх черг – і зокрема не повертає витрачені гроші Фонд.

Порядок дій ФГВФО у разі виявлення недостатності майна банку регламентує ч.5 ст. 52 ЗУ «Про гарантування вкладів фізосіб».  Згідно із законом, ФГВФО звертається до пов’язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої заподіяли шкоду або яка отримала майнову вигоду від банкрутства, та вимагає відшкодування. Такі особи це: керівники банку, власники істотної участі (акціонери з частками 10% та більше), афілійовані особи банку і їхні керівники та власники істотної участі, а також близькі родичі вище вказаних осіб. В разі їхньої відмови Фонд подає позов про стягнення до суду.

Однак за два роки масової ліквідації неплатоспроможних банків з жодного власника такого банку Фонд не стягнув гроші відповідно до вказаної норми закону.

Відсутність у ФГВФО позитивної судової практики директор ФГВ Костянтин Ворушилін пояснює тим, що Фонд не може вирахувати – яку шкоду власники з банкірами завдали фінансовим установам, тож поки що займається іншим: «Виявити суму шкоди можемо тільки коли сформуємо ліквідмасу, оцінимо, сформуємо, продамо – ось сума шкоди. Поки що для мене найбільш актуальна проблема – це повернути те… ну як для мене, для Фонду найбільш актуальна – це повернути активи, які були виведені з банків».

Водночас, наразі уже існує судовий прецедент  доведення вини власника банку у неплатоспроможності і стягнення з нього суми завданої вкладнику шкоди. Вкладники VAB банку в індивідуальному порядку подали низку цивільних позовів щодо стягнення грошей особисто з власника банку – Олега Бахматюка. Один такий суд на суму близько 10 млн грн. уже був виграний 7 квітня 2016 р. На прохання вкладника, з метою виявлення вини власника у неплатоспроможності фінансової установи, суд витребував у НБУ постанови про віднесення VAB до категорії проблемних і неплатоспроможних, разом із обґрунтуваннями, копії доповідних і пояснювальних записок, інформацію про куратора і копію його звітів. За словами юриста Арсена Марінушкіна, котрий вів справу у суді, саме у цих документах зібрані «повні свідчення бездіяльності власника банку». Опираючись інформацію, зафіксованої у вказаних документах, суд задовольнив вимоги у повному обсязі.

Детальніше про те, як банкіри виводять гроші з банків банкрутів – читайте тут.