Важливо
Новини

Фінпідтримка партії «Воля» за рік зменшилася в 16 разів

FacebookTwitterTelegram
За 2020 рік політична партія «Воля» прозвітувала про отримання спонсорських та членських внесків на суму 252,51 тисячі гривень. Це більш як в 16 разів менше, ніж було у попередній рік. Тоді у 2019-му цей показник складав 4,1 мільйона гривень. При цьому мережа «Волі» з однієї всеукраїнської парторганізації у Києві в 2019-му, збільшилась до 35 обласних, міських і районних організацій у 2020-му. 

Минулий рік для партії «Воля», створеної в 2014-му представниками «Ініціативи Воля» та «Громадського сектора Євромайдану», важко назвати успішним. Загалом на місцевих виборах по всій країні «Волі» вдалось отримати лише 12 мандатів, та й то у більшості радах районів чи містечок. Що ж до топових позицій, як, наприклад, пост міського голови Полтави, на який партійці запропонували місцевим мешканцям кандидатуру Валерія Шупти, то здобути перемогу чи навіть скласти конкуренцію фаворитам, партія не змогла. 

Щодо фінансових показників, то загалом за 2020 рік партія отримала спонсорських внесків на 222,83 тисяч гривень. Півтори тисячі гривень від цієї суми було сплачено за продовження дії домену партійного сайту www.volya.ua. Цікаво, що платила за це однойменна ГО «ВОЛЯ!», однією із засновників якої є Тетяна Пришляк. Того ж таки 2020-го року її було обрано до Надвірнянської районної ради. От тільки балотувалась пані Пришляк вже не від «Волі», а від партії «За майбутнє». 

Що ж до усієї іншої суми спонсорського внеску то його забезпечила реєстрація місцезнаходження та хостинг вже згаданого сайту. Оплатили це все екскерівники партії «Воля» Петро Бонюк (керував у 2014-16 роках) та Володимир Ступак (очолював у 2018-19 роках). Власне 2020-им роком датується й остання активність на сайті. Цьогоріч жодних свіжих новин там опубліковано не було. 

Що ж до «живих» грошей то їх на рахунки партії зайшло лише 29,68 тисяч гривень. Більша частина суми – 20,68 тисяч, виявилась поверненням грошової застави від чотирьох територіальних виборчих комісій у Хмельницькій та Київській областях. Ще 9 тисяч закинула ГО «ВОЛЯ!». На тому й все. 

Що ж до приміщень, машин, офісної техніки та навіть людей у штаті, то такого добра у партії минулого року зафіксовано, а точніше прозвітовано, не було. 

У порівнянні з цим 2019-ий рік можна назвати для партійців мегапродуктивним та фінансово успішним. За той рік на рахунки «Волі» зайшло 3,9 мільйонів гривень членських внесків та 176,1 тисяч гривень спонсорських внесків. Останнє пішло на все той же сайт. Витрати також виявились чималими: 160,6 тисяч гривень сплачених податків, 221,5 тисяч витрачених на проведення партз’їздів і конференцій, 312,7 тисяч гривень зарплатні.  

Враховуючи виборний період, а в 2019-му, нагадаю, відбулись вибори до Верховної Ради, партійці величезну частину коштів спрямували на рекламу. Загалом – 2,6 мільйона гривень. Використовували для цього невеликі локальні теле-, радіо- та інтернет-видання Хмельницької, Житомирської, Миколаївської, Івано-Франківської, Полтавської та інших областей. Для прикладу ефірний час на львівському телеканалі НТА коштував «Волі» 11,5 тисяч гривень, розміщення інформаційних повідомлень на одеському сайті dumskaya.net – 14 тисяч. Розміщення друкованих агітматеріалів на бордах Київщини ще 17 тисяч гривень. 

Хто ж профінансував всю цю рекламну кампанію? «Спонсорів» виявилось чимало. Трохи більше 898 тисяч гривень задонатили партії свої ж громадські організації «ВОЛЯ!» та «Жінки волі».

Цікаво, що контактний номер телефон ГО «Жінки волі» – (0800)33-30-10, ідентичний номеру телефону готелю «Marion SPA» у Буковелі.

Ще 2,6 мільйона на рахунок виборчого фонду партії закинули фізичні особи. Для прикладу 50 тисяч гривень перерахував найвідоміший партієць Юрій Дерев’янко, який у 2014-му році єдиний пройшов до Верховної Ради саме як представник «Волі». Ще п’ятеро його однопартійців за домовленістю із «Самопоміччю», пройшли до Ради по виборчому списку цієї політсили. Самого ж Дерев’янка у 2019-му «Воля» висунула в кандидати на пост Президента, однак успіхом ця затія не увінчалась. 

Та повернемось до спонсорів. А точніше до ознак награності цих актів фінансової щедрості. Наприклад 12-го лютого одразу 5-ро прихильників партії внесли на рахунок однаковий платіж у розмірі 19,8 тисяч гривень. Вже 15-го лютого троє жителів Житомира за один день внесли ще цікавіші суми, по 39722 гривень кожен. Ну а березневий платіж у розмірі 49 тисяч 652 гривень і 45 копійок, який повторило одразу п’ятеро спонсорів, збігом вже точно не назвеш. 

Як би там не було, але навіть в фінансово активному для себе році «Воля» не звітувала ні про власне чи орендне приміщення для партійного штабу, ні про автопарк для потреб партійців. 

Власне як партія «Воля» організація була зареєстрована в 2014 році. В середині 2017 року партія оголосила про об’єднання з «Рухом нових сил» Міхеїла Саакашвілі, однак вже на виборах 2019-го приєдналась до «Самопомочі». Наразі партія функціонує як незалежний політичний проект. 

Павло Лісниченко

Ця аналітика створена завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту, який реалізовується ГО «Канцелярська Сотня» за підтримки проєкту USAID «ВзаємоДія». Зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

 

Політична реклама хоч і недавно, але міцно увійшла в інтернет та соціальні мережі. Політики та політичні партії створюють свої власні сторінки, через які намагаються впливати на думку виборців. За допомогою інструменту Бібліотека реклами Facebook та даних Руху Чесно, журналісти проаналізували, які суми з 2019 року витратили політсили Одеської обласної ради на просування своїх меседжів.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      “Для окупантів ми були не людьми, а цілями”: місяць окупації на Чернігівщині

      У 2017-му році країна дізналась про Припутні. Невеличке село у Прилуцькому районі Чернігівської області стало антуражем, а заодно й одним з героїв трагікомедії Аркадія Непиталюка “Припутні”. Минуло п’ять років і про село заговорили знову. Але на цей раз історія трагічна.