Досудилися: кандидати з “минулим” та мутні критерії найпрозорішого судового конкурсу

Упродовж року журналісти програми «Наші гроші» спостерігали за перебігом судової реформи та одним з найважливіших її етапів – конкурсом до нового Верховного суду України. Вагу цього органу в судовій системі важко переоцінити. Однак, від етапу тестування до фінальних співбесід, до прозорості конкурсного відбору та доброчесності нових суддів, виникало чимало питань.

Проект Bihus.Info публікує серію матеріалів журналістки Марини Ансіфорової, яка на всіх етапах конкурсу до Верховного суду слідкувала за його перебігом, викривала корумпованих кандидатів і тестувала «відкритість» кваліфікаційної комісії.

Кандидатка до Верховного Суду “випадково” отримала від держави квартиру на 190 квадратів

Людмила Охрімчук, суддя Верховного Суду України, яка бере участь в конкурсі у новий Верховний Суд, отримала від міста квартиру площею 187,9 квадратних метрів, що в три з половиною рази більше, ніж прописана у законодавстві норма.

Апартаменти розташовані в Києві, на вул. Великій Васильківській (м. «Олімпійська»). Суддя стверджує, що вказувала у заяві, окрім себе, ще чоловіка та двох дочок. Відповідно до Житлового Кодексу, норма жилої площі, що береться до уваги при взятті на квартирний облік, становить 13,65 кв м на одну особу. Тобто вони претендували щонайменше на 55 кв м державного житла, проте отримали на 133 кв м більше. Санітарна норма дещо вища – 21 кв.м. на одну особу та додатково 10 кв.м. на сім’ю. Однак площа отриманої суддею квартири перевищує і цей показник – на 94 кв. м.

«Таке було прийняте рішення, я ж не приймала участі в цьому рішенні. Я подала заяву і було визначено в цьому районі така Квартиру від міста суддя отримала у 2005 році. Того ж року сім’я Людмили Охрімчук придбала ділянку під Києвом, у с. Нові Петрівці, і розпочала там будівництво. Маєток загальною площею 556 кв м (житлова – 141 кв м) записаний на доньку судді Надію. Людмила Охрімчук зазначає, що будинок будувався спільними зусиллями її батьків.квартира,» – пояснила Ще через п’ять років у доньок п. Охрімчук з’являється по власній квартирі в центрі Києва. А 2012-го суддя приватизувала апартаменти на Васильківській, надані містом у безстрокове користування. Формально наявність на дітях будинку та власних квартир приватизації не заважала.

Серед кандидатів до нового Верховного Суду є ще низка суддів, які прагнуть отримати житло від міста, маючи елітні квадратні метри на родичах, або примудрилися неодноразово отримувати службове житло.Як уже розповідала програма «Наші гроші. Досудилися», суддя Жовтневого суду Кривого Рогу Олексій Пустовіт – кандидат до нового ВС –  прийняв рішення виселити людей з комунальної квартири, отримав її від міста, приватизував і невдовзі продав. Суддя Вищого адмінсуду Олег Голяшкін судиться за службове житло, коли на його матір записані дві квартири біля Печерської Лаври. А суддя Верховного Суду України Анатолій Ємець тричі отримував житло від держави, продавав їх та збудував на них заміський будинок, який хоче продати за 11 млн грн.

Вибори членів Вищої ради правосуддя: земля у подарунок, 100 тисяч доларів в борг, державні квартири та приховане майно

Серед кандидатів, які не потрапили у члени ВРП –  екс-голова Голосіївського райсуду столиці Олена Первушина, відома не задекларованими будинком на 470 кв м та машиною Land Cruiser, на якій її неодноразово помічали.

Безуспішно претендував на посаду члена ВРП і суддя Окружного адмінсуду Києва Руслан Арсірій, відомий поїздками за кордон в робочий час та приховуванням реальної площі будинку з капличкою за схемою невведення новобудови в експлуатацію. Не потрапив до ВРП і суддя Київського апеляційного адмінсуду Костянтин Бабенко, якому подарувала 6 ділянок під Києвом депутатка з Кривого Рогу Лариса Трофименко. «Я работал помощником Ларисы Сергеевны. И вот Лариса Сергеевна подарила мне землю, так как ей не нужны были эти земельные участки», – пояснив він. Не став членом ВРП і Степан Гладій – суддя Апеляційного суду Києва. При зарплаті 370 тисяч гривень  на рік він позичив своєму тестю 100 тисяч доларів. «В 2014 році я продав квартиру, гараж в місті Полтаві», – так пояснив він появу цих коштів.

Натомість новими членами Ради стали 4 інших кандидати: суддя Апеляційного суду Одеської області Ігор Артеменко, суддя Апеляційного суду Волинської області Андрій Овсієнко, суддя Апеляційного суду Києва Микола Худик та суддя Київського апеляційного господарського суду Віктор Шапран.

Сім’я судді Миколи Худика приватизувала дві державних квартири, відбудовуючи власний будинок на 312 квадратів. Інший новобраний член ВРП Віктор Шапран – довго не міг пригадати, яким бізнесом займається його дружина, на якій записаний  будинок площею 375 кв м, квартира та автомобіль, придбаний за півмільйона гривень.

Ще за двох членів Вищої ради правосуддя судді будуть голосувати через півтора місяці.

Новий Верховний суд: кандидати із сумнівним минулим, незадекларованими довіреностями та закриті голосування

Голосування за кандидатів до Верховного суду планують проводити за суб”єктивними критеріями у закритому режимі. Члени комісії остаточні висновки щодо кожного кандидата винесуть за суб’єктивною оцінкою та залишать прихованими.

При тому що попередній хід конкурсу свідчить – одні і ті самі недоліки кандидатів можуть на розсуд комісії призвести і до погодження і до відхилення кандидатури, йдеться у репортажі Марини Ансіфорової для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

6-го квітня розпочались пленарні засідання на яких остаточно вирішать долю кандидатів до Верховного суду. Одразу після них члени комісії голосуванням вирішать – чи проходить кандидат чи ні. Однак, як показали спостереження на попередньому етапі – співбесідах -суб’єктивна оцінка членів комісії може кардинально різнитись навіть щодо дуже подібних кандидатів.

Суддя Київського апеляційного господарського суду Сергій Станік  не задекларував 6 довіреностей на машини, серед яких – два Mercedes- Benz, автівки Porshe Cayenne та BMW X5. Власниця автопарку – матір судді Сюзанна Станік. У минулому вона – суддя Конституційного суду часів Кучми та Ющенка, яка нажила за роки держслужби щонайменше 2 квартири вартістю по 2 мільйони доларів кожна. Кандидат до Верховного суду Сергій Станік зауважив, що не декларував авто, тому що не їздив на ньому сам, а тільки “підвозив матір”.

Комісія пропустила кандидата далі – до етапу голосувань. Натомість суддя Господарського суду Чернівецької області Андрій Бутирський – не задекларував Nissan Qashqai дружини та не згадав довіреність на авто від батька і завершив участь у конкурсі.

Тетяна Широян – суддя Вищого спецсуду з розгляду цивільних та кримінальних справ. У 2009-му році вона отримала та приватизувала квартиру від держави у Чернігові на чотирьох осіб: себе, чоловіка та двох дітей. Переїхавши до Києва у 2013-му, Тетяна Широян отримала службову квартиру, в ордері на яку знову вказала дочку, яка на той момент проживала у Чернігові. І вивела житло зІ статусу службового. Комісія вирішила дослідити усі обставини справи і продовжила участь кандидатки у конкурсі до голосування.

А суддя Броварського міськрайонного суду Володимир Сердинський у 2003-му році отримав від держави ділянку площею 940 квадратів, а його дружині у 2010-му безоплатно дісталися 1000 квадратів. Окрім цього, у 2008-му році подружжя отримало державну квартиру площею 98,6 квадратів і, за результатами співбесіди, кандидат покинув конкурс.

Не завершив участь у конкурсі і нині чинний очільник Верховного Суду України Ярослав Романюк. Він відомий підтримкою законів “16-го січня”. Окрім цього, суддя ставив під сумнів конституційність нинішньої судової реформи. За словами члена Вищої кваліфомісії Андрія Василенка, таких підстав для усунення кандидата від участі у конкурсі є недостатньо: “Прослідковувалася незгода з позицією – правовою, громадянською, але в нас все-таки є Конвенція про права людини, є ті ж самі Бангалорські принципи, Конституція, де написано, що кожен може вільно висловлювати свої переконання“, – сказав він.

Кандидати, біографія яких викликала у комісії сумнів на співбесіді, залишаються на пленарні засідання. На них члени ВККС планують голосувати щодо того, кому проходити далі, а кому – ні. Проте самі голосування будуть проходити у закритому режимі та їх результати громадськості будуть невідомі – наголосив голова Кваліфкомісії Сергій Козьяков, адже це передбачено законодавством. До відкриття результатів після самих голосувань члени ВККС ставляться теж  негативно.

“Однією з основних гарантій незалежності  – таємність прийняття рішення. Якщо нам дали, нам довірили, то й ми повинні приймати рішення і нести відповідальність”, – сказав член ВККС Павло Луцюк.

Як раніше повідомляли “Наші гроші”, етап співбесід успішно подолав і суддя окружного адміністративного суду Павло Вовк. Зокрема, Вовк переконав комісію, що не має незадекларованого житла. Через кілька днів після співбесіди, НАБУ провело обшук у будинку Вовка, записаному на екс-дружину.

Хочу ще: київські судді незадоволені новенькими службовими квартирами, які приватизували і продали

Судді Окружного адмінсуду Києва приватизували, а деякі встигли і продати, видані їм службові квартири у новобудовах, на підставі того, що квартири були… нові. Про це йдеться у розслідуванні Марини Ансіфорової для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

У 2013-му році п’ять суддів Окружного адмінсуду Києва отримали квартири для службового використання. При цьому у деяких суддів вже було житло. Наприкінці того ж року судді подали до суду із вимогою зобов’язати голову свого суду  Павла Вовка звернутися до районних адміністрацій з проханням виключити житло із статусу службового.

Далі квартири приватизували на підставі того, що нові квартири без ремонту не придатні до житла, а ремонтувати житло, яке в них можуть забрати, судді не захотіли. Нині, як виявили журналісти програми, у службових квартирах мешкають родичі суддів, квартиранти, або вже нові власники.

Суддя Окружного адмінсуду Києва Ігор Погрібніченко отримав трикімнатну службову квартиру, в яку прописав мати, батька, сестру, діда та себе. При цьому у декларації судді вказана ще одна квартира у Києві,  якою суддя володіє з 2004-го року. Однак, ні в службовому, ні у власному житлі Ігор Погрібніченко не проживає. Натомість сусіди кажуть, що постійне місце проживання Погрібніченка – будинок площею 202 квадратних метри у селі Мархалівка, який у 2016-му придбала його мати.Ще один екс-власник службової квартири, – суддя Євген Аблов, – у 2016-му продав своє набуте службове, а потім приватизоване житло за 9 мільйонів 100 тисяч гривень. Свої дії пояснив публічністю своєї квартири: “Продав у Києві квартиру, був вимушений звідси поїхати, так як передача “Наші гроші” в своїх передачах зробила так, що дружина сказала: “Ми не хочемо більше, щоб за нами бігали, нас знімали” – забрала дітей та поїхала в Одесу”.

Характерно, що на момент набуття службової квартири у Києві, у родині судді було три квартири та будинок. А дружина, суддя Юлія Аблова, була власницею автомобіля Porsсhe Panamera.

Суддя Олена Власенкова приватизувала службову квартиру у 2015 році. Загальний метраж житла – 120 квадратних метрів. Однак наразі Власенкова там не проживає: приміщення досі не відремонтоване, а сама служителька Феміди жаліється: грошей на ремонт немає. І зазначає, що держава не мала видавати їй квартиру, що не відповідає санітарно-побутовим нормам. Андрій Федорчук – єдиний суддя Окружного адмінсуду з переліку, хто не вивів житло із статусу службового. Квартира, площа якої 96 квадратних метрів, так і лишається у державній власності. Попри те, що за законом, у службовому житлі має проживати сам суддя та його сім’я, у квартирі мешкають квартиранти. “Дивіться: квартира 76-та – Гладкий Андрій живе… квартирант Андрій Гладкий”, – таку інформацію надали консьєржі, які працюють у цьому будинку.

Суддя із дітьми переконує, що мусив отримати квартиру у Києві, тому що його будинок “у селі за десятки кілометрів від Києва” не дозволяє возити дітей до школи. Селом суддя називає престижне селище Буча під Києвом, де у нього будинок на півтисячі квадратних метрів. Його дружина, Федорчук Марія, володіє близько 60 гектарів землі у Київській області.

Екс-дружина голови київського суду змушувала консьєржів брехати, що він живе у задекларованій квартир

Колишня дружина голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка Світлана, з якою він ніби то розлучений, надавала вказівки, як та що говорити консьєржам, якщо суддю будуть розшукувати.

За словами консьєржів, потрібно було стверджувати, що Павло Вовк проживає у будинку, хоча насправді у задекларованій квартирі вже десять років перебуває мати Вовка, йдеться у розслідуванні Марини Ансіфорової для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

Сам Павло Вовк у квартиру навідується рідко. “Після того, як приходило сюди багато прокуратури, то він вже почав тут жити. Але як він живе: може приїхати в 12 годин вечора…він нам показався – і пішов”, – розповідають консьєржі будинку. Натомість суддя не вказує у декларації будинок, в якому фактично проживає. Натомість 26 травня під час обшуків НАБУ Вовка знайшли у будинку його ніби екс-дружини. За словами останніх, суддя фактично тут і проживає: “Живе тут, жив і жить буде”. Однак журналістам голова Окружного суду твердить: проживає винятково у задекларованій квартирі. Нагадаємо, Павло Вовк – кандидат до нового Верховного Суду. Попри негативний висновок Громадської ради доброчесності, суддя пройшов співбесіду в рамках конкурсу. Наразі він очікує на голосування, на якому Вища кваліфікаційна комісія суддів вирішить, чи продовжить Павло Вовк свою участь у конкурсі.