Дорога халатність: як купують дипломи студенти-медики

Ще на посвяті вони – вчорашні школярі – одягають білі халати. Незабаром ці люди даватимуть клятву медичного працівника. Обіцятимуть бути чесними і сумлінними. Не випадково. Адже від їхньої чесності, сумлінності і знань залежатиме порятунок життів. Життів пацієнтів, які  довірятимуть і зможуть лише здогадуватися хто із медиків купивав свої сесії, дипломи, але не знання і чесність.
Дорога халатність: як купують дипломи студенти-медики

«Це от якась взаємовигода. Просто приходиш як в магазин, даєш гроші і тобі дають те, що тобі треба, ти як купляєш от. Я не можу даже сказати, що там якось ховаються чи що». "Ольга", студентка, порівнює з магазином свій навчальний заклад - Рівненський державний базовий медичний коледж. За останні 3 роки на хабарах тут вже тричі гучно затримували викладачів.

 

До коледжу дівчина, яка мріяла стати лікарем, пішла одразу після 9-го класу. Розчарувалась з перших тижнів.

- Коли йшла на перший екзамен, мені мама сказала: «Не переживай, все ок».  Була викладачка. Вона була посередник і ще одна була посередником. І виходить та людина, яка віддавала за мене гроші, вона віддала їй. А ця іншій і там далі не знаю. Головній особі. – розповідає Ольга.

- Про яку суму йде мова?

- Три тисячі доларів за вступ на державну форму, на лікувальну справу.

Олександр Мамчур – дипломований лікар. Закінчив Івано-Франківський національний медичний університет. Спочатку вступив до рівненського медколеджу, але після першої ж сесії покинув його. Каже, через корупцію.

- Коли я поступав собствєнно в цей коледж, ну мені популярно пояснили що державних місць немає. Тобто вони вже всі зайняті. + Я можу здати сам. «Та тебе завалять, ти нічого не здаси! Ти не зможеш», - пригадує Олександр, як спілкувався з одногрупниками. -  Вони тіпа: «Блін, ти там шось не шариш, тут всьо так заведено, тут так треба, це тіпа там традиція, блаблабла». Я такий: «Шо? Яка традиція? Це просто взятка».

З 25 студентів та випускників медколеджу. половина зізналась: за вступ на державну форму навчання у них вимагали від однієї до чотирьох тисяч доларів. Одна випускниця стверджує, що платила 200 доларів, щоб навчатися за контрактом.

Студенти кажуть, що хабарі починаються на вступному іспиті. І продовжуються на сесійних.

Староста підходить до викладача, питає што па чьом. Він їй каже. Вона приходить, говорить нам: «На таку то оцінку стільки грошей». І от так далі. Потім вибираємо день, коли зручніше, приносимо гроші. На листочках записує список повністю кому яка оцінка треба і сума, яку дали. І до викладача з заліковками, з журналом, - розповідає студентка Ольга. - Три – в районі 200-300 гривень. Чотири – це вже 300 тире 500, а п`ять – це 500 і вище.

23 з 25 опитаних нами студентів та випускників коледжу підтвердили, що купівля оцінок у закладі – справа буденна. На деякі дисципліни, заплативши, студенти можуть навіть не з`являтися.

Зазвичай п`ятірки мають ті, хто найперший здав гроші Більшість викладачів пускає пиль в очі. Тобто ти приходиш, береш свій білет, якщо це екзамен, якщо це просто якийсь модуль то прийшов посидів і пішов. Якщо все таки екзамен, то здав в кінці пустий листочок і викладач робить своє діло далі, - каже студентка Рівненського медколеджу «Дарина».

Зазвичай мінімальна ціна сесії - 1500 гривень, середня – 4 тисяч гривень. Оцінки купують всією групою. За тих, хто відмовляється платити, кошти можуть закласти одногрупники. Але після цього «відмовникам» у групі несолодко.

Їх, скажем так, гноблять. Їм майже напряму кажуть, що вони не отримають позитивний бал. Натякали на те, що їм буде дуже складно в подальшому навчанні. Якщо це випускний курс, то під питанням їхній диплом, - розповідає студентка «Дарина».

Майже всі, з ким вчишся - з одного боку. Майже всі викладачі - з іншого.

Мені простіше сказати хто не бере. За весь час два викладача, може, три, які взагалі от  принципово не брали, - каже студентка «Ольга».

95 в періоді відсотків, навіть не знаю як назвати, ну переважна більшість, - розповідає колишній студент коледжу Олександр Мамчур.

Знайомтеся: це - керівник цього великого коллективу – Ростислав Сабадишин. Професор, доктор наук, заслужений лікар України.

І йому не подобаються запитання про хабарництво в його коледжі

  • Ви чого не підете в інші заклади, де проблеми? Вам не соромно ні чуть-чуть? Ні трішечки? – заявив Ростислав Сабадишин журналістці у відповідь на питання про викладачів- хабарників.

Декларація дворічної давнини дозволяє вирахувати, що зарплатня Сабадишина - майже 600 тисяч гривень на рік. Близько 50 тисяч на місяць. Це друге місце серед подібних посад в Україні.

Хоча за штатним розписом власне зарплатня – до 20 тисяч на місяць. Решта – премії, матеріальна допомога, надбавки за складність і напруженість праці. Чому у його колег зарплати нижчі? Сабадишин сам дивується.

- Колєги, я таке саме питання задаю як ви заступнику свому з економіки і інше. Чому в мене зарплата вища, чим в інших? Мені це все каже провіряється і прокуратурою і два рази в рік да і це законно, - каже Ростислав Сабадишин.

- Питання до Міністерства освіти і до їхнього джерела фінансування, - стає на захист директора його заступниця Надія Дорощук.

- Чому професора доведені до такого стану? До зубожіння?! – дивується Ростислав Сабадишин.

Сабадишина зубожіння оминуло. У директора медколеджу чотири гектари землі. У дружини, теж медика, дві земельні ділянки. Будинок на Хмельниччині, два будинки в Карпатах, квартира у Тернополі, два будинки у Рівному.  Автівки - пристойні. Банківські рахунки – теж. При цьому - прибутку від ТОВ «Аква», де Сабадишин співзасновник задекларовано нуль.

У директора, звісно пристойна зарплатня. Але навіть на неї важко придбати стільки нерухомості.

Свіжіші дані щодо доходів свого директора коледж приховує. Водночас, студенти коледжу не приховують альтернативних шляхів збагачення у медзакладі.

Про корупцію в коледжі я дізнався вперше, коли примушували платити спонсорські внески, зобов’язували. Видавали квитанції, - розповідає відрахований студент медколеджу Вадим Мухорин. -  Для всіх це була однакова сума. Там близько трьох тисяч гривень.

 У 17-му медколедж звітував про 450 тисяч гривень благодійних внесків. Переконував, що їх сплачували «в добровільному порядку», а кошти витрачали за побажаннями благодійників. Добровільність була примусова.

Перше вересня, коли нас вперше збирав куратор, він роздав нам папірці із номером рахунку, куди ми повинні надіслати енну кількість грошей. І це вважається благодійним внеском, - розповідає студентка «Дарина».

Наприкінці другого курсу Вадим Мухорин мав перездати «фармакологію». Перша ж перездача завершилася однозначною вимогою викладачки.

Поставила мені два і цей листочок подала іншим членам комісії, щоб вони підписали його, вона мені сказала: «Заплатиш на рахунок коледжу шість з половиною тисяч і до початку перездачі принесеш мені квитанцію про сплату», - розповідає Вадим Мухорин.

За версією медколеджу, Вадим мав заплатити за відпрацювання «прогулів». Роботу викладача на відпрацюванні коледж оцінив у 65 гривень за годину. Після оплати викладач має додатково попрацювати з прогульником.

Але в реальності…"Тебе там не було тиждень вабщє на парах. Ти пішов там, заплатив пару сотень і всьо, ти вільний", - розповідає колишній студент коледжу Олександр Мамчур.

Оплата прогулів принесла коледжу 400 тисяч гривень. На якій законній підставі збирають ці гроші - незрозуміло. Куди їх витрачають - таємниця. Вадима відрахували після того, як він відмовився платити. Нині хлопець судиться з коледжем. Після початку судового процесу йому надходили дзвінки з погрозами. Ось фрагмент одного із них.

  • Мені потрібен той що навчався в Рівненському медичному базовому коледжі, - заявляє голос по телефону.
  • Хто звонить? 
  • Віталій Петрович.
  • Це хто?
  • Я б хотів зустрітися вам яйця викрутити.
  • Нема чим зайнятися?
  • Яйця б вам викрутити хотів.

Вчитися і давати хабарі. Не платити і бути вигнанцем. Саме страх змушує студентів ховати обличчя. Бо ціна питання для них та їхніх батьків зависока.

Керівництво коледжу переконане, що студенти брешуть, а їхніх викладачів поліція не ловить з міченими доларами, а підставляє.

От, а на рахунок наших викладачів, може, ви знаєте, я так от трішки скажу дешо таке нехороше для мене – професора, такі речі говорити негарно. Оскільки я надзвичайно поважаю роботу нашої міліції, я знаю, шо в них надзвичайно важка робота. І їм дістається тоже добре, але я вам скажу, що в нашій міліції тільки мертві не беруть. Якщо поставлено завдання, конкретно до кожної людини, то хто хоч візьме, - каже директор медколеджу Ростислав Сабадишин.

Рівень корупції просто не може не відбитись і на якості освіти.

За чотири роки медичного коледжу я ні разу не тримала шприц в руках, в аудиторіях. Я знаю багато людей, ну як багато, відносну кількість людей, які справді мали талант, в яких було велике майбутнє в медицині, але вони просто не мали змоги заплатити викладачу і їх просто валили, валили, виганяли, - розповідає студентка «Дарина».

А після освіти - на якості роботи.

Ці люди переважно не знають нічого. Вони учаться заново всьому, що треба в самому відділенні. Вони от конкретно просто приходять і їх починають: «Ти тупий! Ти нічого не знаєш! Йди сюди! Во бачиш треба? Давай роби». І от таким образом. Їх туди тоже не просто так приймають. І тих з ким вони працюють популярно пояснюють: «Вот ето має шось в тебе робити, бажано шось корисне. Бо того що от на – це твоя частинка». – розповідає Олександр Мамчур про свій досвід роботи зі студентами коледжу. - Кому це вигідно? Це вигідно тим хто там працює. Тому що смисл працювати за три чи за чотири тисячі в місяць?

Експерт Реанімаційного пакету реформ Євген Гончар вважає, що проблему треба вирішувати ще на етапі відбору абітурієнтів. В медичному університеті навчатися можуть навіть ті, хто ледве набрав прохідні бали на ЗНО.

Міністерство охорони здоров`я планує підняти планку принаймні до 150 балів з незалежного тестування, що, на переконання експерта, відсіє багатьох немотивованих претендентів на білий халат.

Це феєрична ситуація, коли професії, спеціальність, від яких найбільше залежить людське життя, зазвичай там працюють слабкі лікарі. Тому що вони були слабкими студентами. В той же час  студенти, які гарно вчилися, вони не змогли отримати цей розподіл, через якісь корупційні моменти, вони дуже часто бросають медицину, їдуть в інші країни, - розповідає член громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я, експерт РПР Євген Гончар.

Студентка Рівненського медколеджу «Ольга» зізнається, що тепер працювати у медицині не хоче, як і багато інших наших співрозмовників. Вони хотіли чи ні, але ставали частиною корупційної системи, яка навчила зовсім не медицині.

Тобі не показують на скільки це все важливо. Наскільки ти маєш бути відповідальним, - каже студентка Рівненського медколеджу «Ольга». - Загрозою є люди, які думають, що все можна поплатити і все можна купити. А в принципі, що нас тут навчили? Те, що от можна купити все?! Те що от ти можеш парішать?

Троє засуджених за хабарництво викладачів медколеджу відбулися штрафами. Двоє із них продовжують навчати студентів. І не тільки медицини, а й реалій української освіти.

Анна Калаур, «Четверта влада», для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

Матеріал вийшов у рамках проекту "Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань".