Новини

Державні поліграфісти витратили 300 млн грн на захист, який не захищає

1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Журналісти програми «Наші гроші» підробили захисні елементи на акцизних марках. […]

Журналісти програми «Наші гроші» підробили захисні елементи на акцизних марках. За ці елементи, зовні схожі на QR коди, державне підприємство «Поліграфічний комбінат Україна» заплатив близько 300 млн грн. Платить за ці марки і кожен українець, який купує підакцизну продукцію. Про це йдеться в сюжеті Надії Бурдєй.


З 1 вересня 2013 року поліграфкомбінат почав друкувати нові марки  акцизного податку. Змінився не лише зовнішній вигляд, а й вартість акцизів зросла втричі. Спочатку Міндоходів планувало, що виготовлятиме ці документи скандально відомий своїми корупційними оборудками консорціум ЄДАПС. Однак, як з’ясували журналісти, підприємство не лише винайшло захист, але й  запатентувало «винахід».  Тоді Міндоходів відмовилось від марки ЄДАПСа і в терміновому порядку звернулось до іншого виробника – державного «ПК Україна». Вже у вересні,  держпідприємство почало друкувати марки за ту ж саму ціну, яку пропонував корупційний ЄДАПС. Сьогодні марка на пляшку алкоголю коштує – 27 коп.,  а для пачки тютюну  – 14 коп. Відтак, марки подорожчали майже втричі: для алкоголю з 10 коп/шт  – до 27 коп/шт, а для тютюнових виробів – з 5 коп/шт до 14 коп/шт..

Відповідно до калькуляції, яку опублікував поліграфічний комбінат – більша частина від вартості марок – це витрати на нові голограми та  «захисні елементи». Працівники комбінату запевняють, що завдяки новому захисту – марки не можливо підробити.

Захисний  елемент має назву «seal vector». Його розміри – 5*5 мм, нанесення одного такого захисту коштує аж  6 коп.  Втім, що зашифровано під цим кодом – закрита інформація. 

«Це прописано в технічному описі марок акцизного податку, яка затверджена постановою КМУ і має гриф «Для службового користування». Тобто всі ці захисні елементи – приховані і використовуються лише при проведенні експертизи», –  розказує Сергій Дораш, начальник відділу контролю за виробництвом та обігом акцизного податку Державної фіскальної служби України.

Втім, як з’ясували журналісти «Наших грошей»,  податківці і самі не можуть прочитати, що зашифровано у захисному коді, бо не мають програм для його зчитування. «Поки ще тривають розробки цього приладу, який дасть змогу перевіряти. В майбутньому. Так, за допомогою цього квадратику можна буде перевіряти», – зізнається Сергій Дораш. 

Тобто, ПК «Україна» почав друкувати нові марки – рік тому. Витратив на них близько 300 млн грн. Втім, захист акцизів суттєво не покращився, адже програми для сканування кодів – і досі немає. Тож, податкова сьогодні не може відрізнити справжній код від фальсифікату. 

Втім, журналісти програми «Наші гроші»  знайшли цей прилад і прочитали зашифровану інформацію. Під захисним елементом розробник «заховав»: дату й область виробництва. 

Жодних кодів, жодних шрифтів і навіть назви виробника.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Ми вплинули

НАЗК розпочало повну перевірку декларації нардепа Киви після розслідування Bihus.Info

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало 17 моніторингів способів життя та відправило на повну перевірку декларації посадовців та політиків за результатами журналістських розслідувань, зокрема і декларацію нардепа від ОПЗЖ Іллі Киви.

Новини

Право на компенсацію моральної шкоди: хто його має і як її довести – інсайди від представників Верховного суду

Як визначають розмір моральної шкоди і підстави її відшкодування? Які особливості доказування в цивільних справах щодо компенсації моральної шкоди?

Новини

АМКУ перевіряє тендер на будівництво сміттєзвалища за 60 млн на Донеччині – “Свої Люди”

Юристи проєкту “Свої люди” (Bihus.Info) спільно з активістами ГО “Ініціативний рух “Громадський патруль” добились перевірки тендеру на будівництво сміттєзвалища на Донеччині. За даними активістів, всі 4 компанії-учасника закупівлі ймовірно узгодили свої дії на торгах. Після звернення активістів Антимонопольний комітет розпочав перевірку закупівлі.