Давайте “домовимося”: хто судить суддів-хабарників?

2017-й рік відзначився справжнім “бумом” серед затримань суддів на хабарях. Журналісти Bihus.info спеціально для ЧЕСНО.Фільтруй суд! проаналізували найбільш резонансні справи за рік, дізналися, на яких стадіях нині перебувають провадження, а також дослідили профайли суддів, які судили за хабар чи шахрайство своїх колег.
Давайте “домовимося”: хто судить суддів-хабарників?

МАРИНА

АНСІФОРОВА

Всі тексти автора
  1. Судді-невдахи та спроба дати хабар Назару Холодницькому.

Ціна: 300 тисяч доларів

Хто: голова Кіровського райсуду Дніпра Геннадій Підберезний та заступниця голови суду Наталія Овчаренко.

21-го вересня у ГПУ заявили, що затримали двох суддів з Дніпропетровщини, які намагалися дати хабар керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому. Примітно, що хабар Холодницькому обіцяли за закриття кримінальної справи стосовно заступниці Овчаренко, яка на той момент вже обвинувачувалася в корупції. На спробі дати першу частину неправомірної вигоди - 50 тисяч доларів - двох служителів Феміди і затримали.

Результат: Нині відбувається досудове розслідування, а обох фігурантів справи взяли під варту із можливістю внести заставу. Самі фігуранти заявляли про неможливість сплачення застави, тож зараз очікують закінчення досудового розслідування та початку розгляду справи по суті.  

Судді: Олександр Бобровник, Роман Новак, Тетяна Остапчук.

Олександр Бобровник - суддя Солом’янського райсуду Києва, один із найбільш одіозних суддів цього суду. Відомий  розглядом великої кількості резонансних справ, зокрема щодо Олександра Онищенка, Юрія Іванющенка та Романа Насірова. Журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” довели, що більшість цих справ розподілялися з порушеннями саме на Олександра Бобровника.

За матеріалами ЧЕСНО.Фільтруй суд! у січні 2016 року суддя відмовив НАБУ у доступі до документів щодо закупівлі Міністерством екології та природних ресурсів авторського супроводу програмного забезпечення у ТОВ «Спектр ВДМ». Закупівля проходила у рамках кримінального провадження, оскільки такий авторський супровід програмного забезпечення, на думку детективів, мав надаватися безкоштовно іншою компанією, а не придбаватися.

Бобровник, якого називають “суддею НАБУ” через те, що він розглядає значну кількість справ Національного антикорупційного бюро, майже нічого не зазначив у декларації. Згідно з документом він володіє однією квартирою площею 45 квадратів. Серед доходів у судді - одна заробітна плата. Також Олександр Бобровник приховав факт шлюбу на адвокаті Любові Одинець, яка придбала у 2016-му році квартиру в ЖК “Солом’янська” вартістю приблизно 70 тисяч доларів. Також не вніс до декларації суддя дві автівки, записані на його батька  - Lexus IS250, біля якого позує донька Олександра, а також  Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, на якому їздить сам Бобровник.  

У 2008-му році  до Вищої ради юстиції надійшло подання про звільнення Бобровника, справу почали розглядати лише через три роки.  Тоді рішення ВРЮ було на користь судді Бобровника, у діях якого не знайшли підстав для звільнення.

Роман Новак - суддя Печерського райсуду Києва. Також відомий неоднозначними рішеннями: він відмовив  стороні захисту у відводі колеги-судді Світлани Шапутько в рамках розгляду справи щодо досудового слідства у кримінальному провадженні за підозрою екс-президента України Віктора Януковича в організації та керуванні розстрілами активістів на Майдані Незалежності у Києві в лютому 2014 року. За словами адвокатів, суддя Шапутько відмовляла у допиті Януковича, а також інших ключових свідків цих подій. Також вона не надала часу представникам захисту ознайомитися із томами справи.

У грудні 2016-го саме Роман Новак своїми ухвалами зняв арешт з коштів працівників банку сина Януковича -  Валерії Єсаулкової та Олександра Костілова, які були працівниками "Всеукраїнського банку розвитку". Суд вирішив, що кошти, розміщені на банківських рахунках цих трьох осіб, “не мають ознак злочинного походження”. Також суддя своєю ухвалою не визнав громадянина В’ячеслава Хімікуса потерпілим в рамках конфлікту з нардепом Сергієм Пашинським.  

На Новака неодноразово скаржилися до Вищої ради правосуддя через те, що він не розглядає позовні заяви у встановлений законом час. Кілька разів стосовно нього відкривали дисциплінарне провадження, однак до суттєвих результатів це не призвело - лише в одному випадку до судді було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Тетяна Остапчук - суддя Печерського райсуду Києва. Як і її колега Роман Новак, знана численними рішеннями на користь попередньої влади: Остапчук зобов'язала Генпрокуратуру відкрити кримінальне провадження на детективів НАБУ за скаргою Насірова. Також суддя своїм рішенням відмовила Нацполіції в арешті 354 млн гривень і 127 млн доларів, що належать «Всеукраїнському Банку Розвитку» Олександра Януковича.

Тетяна Остапчук також відмовилася арештовувати майно олігарха Олега Бахматюка, який заборгував Нацбанку 2 млрд гривень. Апеляційний суд Києва пізніше це рішення скасував. У березні 2017-го суддя відмовилася пустити журналістів для висвітлення процесу над екс-главою Держуправління справами Ігорем Тарасюком щодо заволодіння Межигір'ям. Вона мотивувала це тим, що підозрюваний клопотав про проведення закритого процесу. Пізніше Тарасюк сказав, що жодних таких прохань не висловлював і подібного клопотання не було.

2. Одеські домовленості, або чверть від суми позову

Ціна: 20 тисяч доларів.

Хто: суддя Господарського суду Одеської області Павло Меденцев

Результат: Правоохоронці спіймали Павла Меденцева нібито на отриманні хабара у розмірі понад півмільйона гривень. Згідно з матеріалами справи, підприємство “Смартком” звернулося до суду, аби стягнути страхову виплату із Страхового товариства “Гарантія” на суму  2 мільйони 300 тисяч гривень. Суддя пообіцяв прийняти рішення на користь підприємства “Смартком”, якщо йому дадуть чверть від суми позову.  29 квітня 2014 року співробітники ГПУ повідомили судді про підозру, а уже через місяць оголосили його у розшук. Досудове розслідування тривало 2 роки. Весь цей час Меденцев переховувався від правоохоронців, а знайомитись із матеріалами провадження в НАБУ ходив його адвокат. Засідання по суті так і не розпочалося.

Судді: Андрій Макуха, Анатолій Дерус.

Сам суддя Андрій Макуха підозрюється в отриманні хабаря, однак його справу не розглядають вже четвертий рік. Ще у березні 2013 роки Служба безпеки України разом з Прокуратурою м. Києва спіймали на хабарі суддю та  його колегу Аллу Демидовську, а також адвоката Євгена Педенко. Служителі Феміди, за версією Служби безпеки України, яка і викрила злочин, начебто одержали $7 тис. за прискорення розгляду справи щодо порушення митного законодавства.

Макуха своїм рішенням постановив повернути телефон помічниці нардепа Олександра Грановського Ользі Ткаченко в рамках справи про корупційні оборудки в Одеському припортовому заводі. Це рішення зацікавило НАБУ, однак судді Святошинського райсуду Києва відмовили детективам у доступі до рішень судді. 

Суддя Приморського райсуду Одеси Анатолій Дерус теж знаний неоднозначною біографією: у вересні він відмовив у відстороненні від посади начальника Південного міжрегіонального управління Мін’юсту Анатолія Ковтуна, якого підозрюють в організції катувань в Одеському СІЗО.

3.Обіцянки-цяцянки судді Господарського суду Києва

Ціна: 16 тисяч доларів

Хто: суддя Господарського суду міста Києва Любомир Головатюк.

У січні цього року ГПУ разом з САП і СБУ затримали суддю Господарського суду міста Києва, який намагався отримати у підприємця 16 тисяч доларів за вирішення справи у вищих господарських судах. Згідно з  матеріалами справи,  раніше суд постановив стягнути з фірми “Виробниче-будівельне підприємство “Укргазкомплект” заборгованість на користь “Альтіс-Спецбуд” на майже 3 мільйони гривень. Незадоволені працівники вирішили “домовитися” з суддею.  Головатюк пообіцяв посприяти у  вирішенні питання в Апеляційному та Вищому господарському судах, взявши 6 тисяч доларів. Правоохоронці затримали його на спробі отримати другу частину “гонорару” - 10 тисяч доларів.

Результат: До цього Головатюку обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте пізніше в апеляційному суді його змінили на заставу у сумі 300 тисяч гривень. По суті справа розглядатиметься вже у 2018-му році. Сам Головатюк продовжує здійснювати правосуддя.

Судді: Володимир Карабань, Віктор Глиняний.

Віктор Глиняний - заступник голови Апеляційного суду міста Києва. Саме він у складі колегії скасував минулу ухвалу стосовно запобіжного заходу Головатюка, а саме - тримання його під вартою. Натомість видав нову, в якій було уже внесення застави на суму 300 тисяч гривень. У 2016 році суддя Глиняний у складі колегії скасував дозвіл на затримання Юрія Іванющенка, що в подальшому стало підставою для його зняття з міжнародного розшуку. Окрім цього, Глиняний у складі колегії залишив без змін ухвалу про продовження терміну тримання під вартою Геннадія Корбана. Разом з тим суддя став відомий через велику кількість нерухомості на своїй сім’ї. Сам він задекларував квартиру площею 72 кв. м. і будинок площею 174 кв. м на околиці столиці. Ще 6 квартирами і 3 будинками володіють родичі судді - мати, невістка, колишні дружина та теща. Про це повідомляє проект “Декларації”.

Син судді, Сергій Глиняний став заступником начальника інформаційно-аналітичного відділу у Департаменті з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ. Інший син Глиняного, Олександр, очолює відділення СУ ГУСБУ у м. Києві та Київській області. Невістка пана судді Юлія Глиняна працює консультантом у Вищому спецсуді, інша, Марина Глиняна, працює секретарем судового засідання Дніпровського районнного суду м. Києва.

За даними проекту PROSUD, за період з 2012 по 2015 рік на суддю Глиняного надійшло 35 скарг, що є рекордом серед суддів апеляційного суду. Більшість скарг була зв'язана з небажанням судді Глиняного брати самовідвід, оскільки син судді Сергій Глиняний працює на посаді прокурора. 

Володимир Карабань - теж суддя Печерського райсуду столиці. Нещодавно він прийняв рішення, яким дозволив виїзд за кордон екс-керівнику Держінвестпроекту Владиславу Каськіву, якого підозрюють у привласненні державних коштів. Карабань також дав санкцію на обшук поверхів торгового центру “Гулівер” на закритому судовому засіданні, - в рамках розслідування розкрадання коштів у банку “Михайлівський”.

Має велику кількість родичів у суддівському середовищі: його дядько, Володимир Карабань, донедавна був суддею Вищого господарського суду. А тітка, Яна Карабань, - з 2013 року по теперішній час суддя Господарського суду міста Києва. Сестра судді Зоя  Кушнарьова - з 2006 року по теперішній час помічник судді у Вищому господарському суді м.Києва.

4. Небезпечні відходи та кишенька у мантії

Ціна: 5 тисяч доларів.

Хто: суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ігор Петрик.

Результат: У грудні 2016-го керівник САП Назар Холодницький повідомив про затримання судді Ігоря Петрика одразу після отримання хабара в розмірі 5 тисяч доларів.  За версією слідства, гроші передавалися за винесення рішення на користь ТОВ “БТУ,” яке займається утилізацією небезпечних відходів. Компанія судилася з Міністерством екології та природничих ресурсів, яке після перевірки підприємства анулювало ліцензію. Тоді представники фірми звернулися до суду, щоб оскаржити рішення Міністерства. Суддя Петрик виніс рішення на користь компанії, за що нібито отримав 5 тисяч доларів.

Зараз судді змінили запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов’язання. Також суд скасував арешт майна служителя Феміди. Ігор Петрик зараз не справляє правосуддя, проте регулярно оскаржує рішення Вищої ради правосуддя про відсторонення його від посади. Засідання по суті справи призначені на початок 2018-го року.

Судді: Іван Рибак, Тетяна Росік.

Якщо у судах першої інстанції клопотання захисників Петрика про скасування запобіжного заходу та арешту частіше залишають без розгляду, то в апеляційних інстанціях суддя добився чимало. Зокрема, головуючий суддя Іван Рибак скасував домашній арешт Ігоря Петрика, призначивши особисте зобов’язання. За словами голови "Центру протидії корупції"  Віталія Шабуніна, у березні 2017-го трійка суддів Рибак, Росік і Лашевич зменшили заставу зі 100 до 12 млн грн підозрюваному НАБУ – менеджеру Мартиненка на ОГХК Журилу, якому інкримінують збитків на понад 300 млн. Також суддя Рибак головував у колегії суддів, яка залишила без змін вирок Печерського районного суду Юрію Луценку.

Суддя Тетяна Росік у колегії скасувала арешт майна - трьох ділянок та будинку, -  сім’ї Ігоря Петрика. Cама суддя відома тим, що скасувала арешт екс-міністра юстиції Олександра Лавриновича. За версією слідства, у 2010 році тодішній міністр юстиції Лавринович дав дозвіл на офіційне опублікування Конституції попередньої редакції, яка розширила повноваження президента. Зробив він це в обхід голосування у парламенті. У прокуратурі кваліфікували цей факт як захоплення влади. Таку ж підозру висунули й екс-президенту України Віктору Януковичу.

5. Арештовані документи та 1000 євро за дизельне паливо

Ціна: 1 тисяча євро.

Хто: суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ганна Білик

Результат: У червні 2017-го суддя Ганна Білик вирішувала справу, в якій правоохоронець забрав у фірми ТОВ «Інлекс Груп»  13,5 тонн дизельного палива, оскільки остання продавала його без дозвільних документів. Пізніше суддя закрила провадження, проте не вказала, що робити із конфіскованим паливом. Саме тому за роз’яснення постанови, в якій би було вказано повернути конфісковані літри продавцеві, служителька Феміди попросила 1000 євро. В момент отримання її і затримали правоохоронці. Зараз Ганна Білик отримала запобіжний захід у вигляді застави розміром 84 тисячі гривень, а представники НАБУ збирають докази причетності судді.

Судді: Сергій Коробенко, Тарас Оксюта.

Сергій Коробенко - суддя Солом’янського райсуду Києва. Призначив затриманій заставу, а також дозволив арештувати частину документів, потрібних для слідства. Саме цей суддя  своїм рішенням відсторонив Військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика від посади, якого підозрювали у незаконному збагаченні.

За заступником голови Солом’янського райсуду Києва Тарасом Оксютою -  більше резонансних справ: саме він продовжив носіння електронного браслету та заставу для керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова.

“Одягнув” електронний браслет суддя і на депутата Максима Полякова, якого, разом з нардепом Бориславом Розенблатом підозрювали в отриманні коштів та лобіюванні інтересів іноземної компанії з видобутку бурштину “Фуджейра”. Також суддя визначив  тоді розмір застави у сумі 200 тисяч гривень, тоді як прокурори САП просили півмільйона.  Натомість своїм рішенням суддя відпустив фігурантку газової справи Онищенка Мар’яну Гречанюк під домашній арешт попри доводи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про відсутність вільних засобів електронного контролю. Гречанюк є важливим фігурантом схеми, яку розслідує НАБУ і САП, адже вона напряму спілкувалася з народним депутатом Олександром Онищенком, і надалі вела переговори з потенційними покупцями. Саме вона підшукала представників товарних бірж і організувала документальне оформлення аукціонів (скидала електронною поштою директорам бірж назви підприємств-переможців та ціну, з якої ці підприємства мали виграти).

Із аналізу  п’яти кримінальних проваджень щодо отримання неправомірної вигоди, а також шахрайства, вчинених суддями за останні два роки, п’ять з них так і не дійшли вироку. Більша частина знаходиться на етапі підготовчих засідань або ж досудового розслідування. Окрім цього, судять суддів ті служителі Феміди, які “засвітилися” у багатьох резонансних справах стосовно затримання високопосадовців, які, однак, так і не були покарані. З цього можна зробити висновок, що судді , розглядаючи справи своїх колег, затягують розгляд проваджень та роблять усе можливе, аби ці справи так і не дійшли до розгляду по суті.