Чому Медведчук – зло: 7 історій про вугілля, полонених, газ і держзраду

Віктор Медведчук – олігарх-українофоб, “кум” путіна та багаторічний транслятор російських наративів. Співпрацював із терористичними організаціями ДНР та ЛНР, був звинувачений у посяганні на територіальну цілісність України та незаконних поставках вугілля з ОРДЛО.

Редакція Bihus.Info зробила не одне розслідування про Медведчука, зокрема і цикл відео “Прослушка Медведчука”. Тож після новини про його затримання Службою Безпеки України, ми вирішили згадати ключові злочини та корупційні кейси за участі кума путіна.

До 24 лютого Віктор Медведчук перебував під домашнім арештом у своєму домі в Києві на вулиці Медвинській. За кілька днів до початку російського вторгнення журналісти Bihus.Info помітили незвичне пожвавлення поряд із будинком олігарха та, як і поліція, спостерігали за ним до 23 лютого. А через кілька днів виявилося, що Медведчука в домі вже немає.

На початку березня журналісти Bihus.Info проїхалися по інших маєтках Медведчука, які знаходяться на території України, поспілкувалися із сусідами та охоронцями будівель. І подивилися, де теоретично кум путіна міг би сховатися в Україні.  

12 квітня СБУ показала затриманого Медведчука, переодягненого у форму ЗСУ, і затриманого при спробі перетнути кордон. Пізніше виявилося, що він весь цей час перебував за 900 метрів від місця втечі. Українське суспільство сколихнула новина про затримання колаборанта: соцмережі наповнились радістю і безліччю мемів. У цій статті ми нагадаємо злочини і кейси антиукраїнської діяльності Медведчука. Список буде довгий, адже, як казав сам Медведчук на плівках з “Прослушки”, “я же человек уже жизнь прожил”. Почнемо з енергетичних аспектів, пов’язаних із терористичними угрупуваннями ДНР та ЛНР. 

Вугілля з ОРДЛО

У листопаді 2014 року Медведчук схилив владу торгувати з терористами і загарбниками і платити їм грошима українських платників податків. Україна знаходилась на межі енергетичної кризи, адже велика частина вугільних шахт опинилась на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Росія у свою чергу хотіла збільшити фінансування ОРДЛО руками самих українців. З плівок випливає, що Медведчук підбивав своїх співрозмовників у Кремлі шантажувати Україну ще більшим дефіцитом вугілля.

З того ж листопада 2014 року на українські ТЕС і справді почало надходити вугілля з окупованих територій. А поставками окупованого вугілля державним ТЕС під виглядом африканського, а також російського вугілля займались фірми, пов’язані з Медведчуком. Зокрема, ідеться про щонайменше дві компанії з Гонконгу – Arida Global Limited і Cortex Sales Limited.

На опублікованих записах Медведчук повідомляє, що Україна готова оплачувати поставку вугілля готівкою. Імовірно, такий спосіб оплати за вугілля з ОРДЛО продовжувався і на початку 2016 року.

24 грудня 2014-го Медведчук на плівках звітує Кремлю: Київ готовий відсилати готівку. Причому возити її буде Служба безпеки України.

Саме за підрив енергетичної незалежності України “куму” путіна була оголошена підозра у державній зраді.

Труба Медведчука

У 2015 році, на останньому етапі націоналізації дизельної труби “Самара – Західний напрямок”, Україна відмовилася від стратегічного нафтопродуктопроводу. Зрештою його власником стала швейцарська компанія, яка за всіма ознаками належала Медведчуку. 

Інформація про це також є у “Прослушці Медведчука”, хоча сам олігарх свою причетність до труби весь час заперечував.

25 лютого 2015 року Медведчук обговорював трубу з головою російської “Транснєфті”. На той час українські суди вже майже передали трубу від “Транснєфті” на користь Фонду держмайна України (перша інстанція і апеляція).

У цей день на плівках, наявних в Bihus.Info, Медведчук вперше згадує, що розмовляв про трубу з “нашим головним”, в нього “є пропозиція” і він особисто “контролює” це питання.

Надалі Медведчук у розмові з тим же очільником “Транснєфті” описує план: труба має повернутись під контроль росіян, а вони продадуть її іншій компанії. “Представником” цієї компанії Медведчук висуває “нардепа зі своєї бригади” Тараса Козака. І ця передача труби, і “підставний Козак”, судячи з плівок, теж погоджені. Зокрема “тут”, з “керівником” (дзвінок відбувається з Києва). 

За посередництва ще одного фігуранта плівок Токарєва суд скасовує рішення про націоналізацію труби та передає її російській “Транснафті”. Це рішення скасувало вже фактично завершену націоналізацію стратегічного нафтопродуктопроводу.

Щойно трубопровід повернувся росіянам, почався процес переоформлення його на людей з оточення Віктора Медведчука. Згодом компанія International Trading Partners з власником, пов’язана із братом Медведчука, перебрала на себе контроль над українською частиною нафтопроводу.

Роль у газових перемовинах

У жовтні 2014 році перемовини за т.зв. “зимовий газовий пакет” офіційно велися в Брюсселі між українським “Нафтогазом”, російським “Газпромом” та міністерствами енергетики обох країн. Хоча офіційні переговорники це заперечували, але записи з “Прослушки” свідчать, що непублічно в них був задіяний і Медведчук. 

Зокрема, згідно з плівками та відповідно до інформації про перельоти Медведчука, напередодні офіційних переговорів він літав у Сочі, де тоді вірогідно знаходився президент РФ Володимир Путін, а потім в Москву – до очільника “Газпрома” Олексія Міллера та російського профільного міністра Олександра Новака – обговорювати деталі контракту.

Прямо посеред переговорів Міллер з Новаком дзвонили Медведчуку, жалілися, що українська делегація в Брюсселі – попри попередні домовленості президентів – висуває несподівані і жорсткі вимоги щодо внесення змін у контракт. Росіяни пообіцяли знизити ціну на газ, але наша делегація хотіла гарантій – вписати знижену ціну прямо в контракт. 

Судячи з плівок, росіяни через Медведчука просили нагадати Порошенку, що з ним домовлялися про протилежне, і щоб президент особисто подзвонив українській делегації і налаштував її на потрібний росіянам сценарій. Зрештою українська делегація радикальною пропозицією поступилася, а вже наступного дня на записах Медведчук з Новаком сміються з того, що Україна погодилася на гарантії, які їй по суті нічого не гарантували.

Затягування з обміном полонених

З кінця 2014 року Медведчук займався обміном полонених в рамках Тристоронньої контактної групи. Влітку 2015 року він на кілька місяців відклав погоджений напередодні обмін кіборга Андрія “Рахмана” Гречанова, захисника Донецького аеропорту. Судячи з плівок, обмін полоненими як такий – останнє, що цікавило Медведчука. 

Проте статус давав можливість спілкуватися з ватажками ДНР та ЛНР і мати більше контактів із Кремлем. А великі обміни проводили якраз-таки без участі Медведчука. Детально про участь Медведчука у перемовинах щодо полонених – дивіться у четвертій частині “прослушки Медведчука”.

Співпраця з терористами

Окрім чиновників рф, на записах Медведчука, є вдосталь розмов і з ватажками самопроголошених республік ДНР та ЛНР Олександром Бородаєм, Олексієм Карякіним та Владленом Зарубою. Сам Медведчук при цьому начебто має повноваження і від путіна, і від Порошенка. Колаборант на плівках говорить про коридор для російських найманців, місцеві вибори і погодження губернатора з представниками Донбасу. 

Також Медведчук просив представників ОРДЛО врятувати від захоплення будинок Ріната Ахметова. Та обговорював з Сурковим вільну економічну зону на Донбасі та інше, що стосується вугілля, про яке ми писали вище.

Родовища в Криму

Разом із захопленням Криму Росія заволоділа і українськими природними ресурсами. За висновками фахівців, у Криму міститься запасів на суму 2 трлн гривень. Одним з таких родовищ є нафтогазова ділянка “Глибока” – її ресурси складають понад 38 млрд гривень. У 2015 році Медведчук і Козак, за даними слідства, передали окупанту всю матеріальну та документальну базу родовища через ТОВ “Нові проекти” з орбіти впливу цих нардепів. 

У 2012 це ТОВ отримало дозвіл на користування надрами. У 2014 році, після окупації, Медведчук завдяки зв’язкам із владою Росію, розпочав, на думку слідства, підривну діяльність проти України, зокрема і в економічній сфері. 

“Приблизно з березня 2015 року фактично розпочався процес передачі даних окупаційній владі. Він залучив Тараса Козака”, – повідомила на брифінгу Генпрокурорка Венедіктова. 

Козак і Медведчук мали контакти із заступником голови уряду Росії Дмитром Козаком. Під час брифінгу включили аудіо розмови Медведчука та заступника голови російського уряду, де вони обговорювали перереєстрацію українського підприємства на території Криму. Медведчук заявив, що “готовий заново реєструвати” своє підприємство після окупації, але вже як “російське”. 

Справа Василя Стуса

Коли СБУ затримала втікача Медведчука, для багатьох українців це означало затримання співучасника вбивства письменника, поета, правозахисника і борця за незалежність України Василя Стуса. 

Медведчук був його адвокатом і посприяв тому, що Стусу присудили 10 років у таборах особливого режиму та 5 років заслання. Там, у тюремному карцері табору, дисидент загинув у 1985 році. Дружина Стуса Валентина Попелюх померла 5 березня цього року під Києвом, коли російські мацаки знову зазіхнули на свободу, правду і Україну. Затримання опосередкованого вбивці свого чоловіка вона так і не застала.

Більше про зв’язки та злочини зрадника України Віктора Медведчука можна дізнатися з чотирьох частин опублікованих аудіозаписів його розмов на нашому ютуб-каналі.