Новини

Чому Лукаш не посадять? Прокуратура обрала слабкий епізод і заплющила очі на справжні мільйони

yurchenko-a1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Найслабкіше місце обвинувачення у справі проти Олени Лукаш – відповідь на питання щодо вигоди екс-міністра від тендеру, через який їй висунуто підозру.

Найслабкіше місце обвинувачення у справі проти Олени Лукаш – відповідь на питання щодо вигоди екс-міністра від тендеру, через який їй висунуто підозру. У прокуратурі пояснюють, що питання щодо зв’язку між Лукаш та 2,5 мільйонами гривень, спрямованими переможцям тендеру, ще вивчається. Про це йдеться в сюжеті Аліси Юрченко у програмі «Наші гроші» (телеканал ZIK).

Генпрокуратура підоз��ює екс-міністра юстиції Олену Лукаш за фактом заволодіння коштами держбюджету в розмірі 2,5 млн грн та вчинення службового підроблення. Злочин начебто було скоєно за змовою у групі осіб.

Мова йде про тендер від 2013 року. На ньому Мінюст замовив три порівняльно-правові дослідження щодо адаптації вітчизняного законодавства до європейського. Компанія “Європейська правова група” отримала за свою роботу обсягом 686 сторінок 920 тис грн. Адвокат Олексій Калмиков, в минулому співробітник прокуратури Херсонської області, за роботу обсягом понад 500 сторінок – 930 тис грн. Підприємець Ганна Сапельникова, яка є партнером екс-співробітника Господарсько-фінансового Департаменту Кабміну Олександра Грановського, – за дослідження обсягом 149 сторінок – 680 тис грн.

Таким чином вартість однієї сторінки коштувала Мінюсту часів Лукаш 1400 – 4500 грн. Найдорожчу ціну Міністерство сплатило Ганні Сапельниковій. Водночас у її дослідженні щодо адаптації законодавства ЄС у сфері цивільної авіації до законодавства України викладені такі коментарі до окремих речень та абзаців: «Нісенітниця!», «Яка глибока думка!», «Думка відсутня!», «Дежавю!», «Це вже зазначено на початку розділу!» тощо. Хто автор цих коментарів, достеменно невідомо.

Головна претензія ГПУ – до якості виконаних досліджень та ціни, яку Мінюст сплатив за них. Матеріали досліджень, виконані в рамках тендеру часів Олени Лукаш, досі розміщені на сайті Мінюсту. Якість інформації у файлах, що скачуються з офіційного сайту, справді викликає серйозні сумніви – правові матеріали містять емоційні коментарі, зроблені в режимі правки.

Чинний міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що після його призначення в Мінюсті було проведено аудит, зокрема, й щодо цього тендеру 2013 року, матеріали передано до ГПУ.

Однак найголовніше питання наразі – до чого тут Лукаш? Згадані переможці закупівлі Мінюсту вигравали подібні тендери задовго до того, як вона очолила Міністерство, що легко підтверджується за допомогою “Вісника державних закупівель”. І екс-міністр, і виконавці робіт стверджують, що не знайомі між собою, а кошти пішли переможцям тендеру та безпосереднім виконавцям робіт. 

Крім того, Олена Лукаш не була членом комітету з конкурсних торгів Мінюсту, а лише затверджувала його склад, тобто відповідно до посадових обов’язків не приймала рішення щодо визначення переможців тендеру. До складу комітету з конкурсних торгів входило 17 осіб з різних департаментів Мінюсту, п’ять з яких були представниками апарату міністра. Таким чином, справа проти Лукаш може розпастися, якщо обвинувачення не доведе умисел та мотив підозрюваної.

Згаданий тендер на 2,5 млн грн. – наразі єдине, через що прокуратура висунула підозру Лукаш за результатом майже двох років розслідування економічних злочинів режиму Віктора Януковича. Але статки родини екс-міністра викликають питання не на мільйони, а на десятки мільйонів гривень. У власності екс-очільниці Мінюсту та її матері – щонайменше п’ять елітних об’єктів нерухомості в центральній частині Києва. Серед них елегантний будинок площею майже 800 кв м на земельній ділянці 0,07 га в Царському селі, що на Печерських пагорбах столиці. Цей маєток з ділянкою придбані у червні 2013 року на матір Олени Лукаш, що перебувала на пенсії. Мінімальна вартість володінь тут становить 50 млн грн. Місцеві свідчать, що будинок купувався родиною Лукаш готовим, екс-міністр мешкає саме в ньому.

Крім того, з’ясувалося, що в грудні 2011 р. на матір Олени Лукаш записали ще одну київську квартиру – на вул. Вєтрова, 23, неподалік від Ботанічного саду, загальною площею 86 кв. м. А безпосередньо Олена Лукаш є власницею ще трьох квартир площею 127, 125 та 111 кв м у сучасному житловому будинку  на Подолі, по Ярославському провулку, 7/9 в Києві. Дата їх придбання невідома, місцеві говорять, що будинок збудований близько 8 років тому.

Попередні 8 років до звільнення з Мінюсту Олена Лукаш працювала на державних посадах, її чоловік Григорій Ілляшов – також. На судове засідання екс-міністр приїхала на автомобілі Lexus RX 350 (2009 р.в.), у супроводі охоронця та водія. Задекларований дохід Олени Лукаш у 2011 та 2012 роках становив трохи більше 200 тис. грн. або 18-19 тис. грн. щомісяця.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Юридична допомога для журналістів: куди і як повідомляти про воєнні злочини окупантів та порушення чиновників

      Юридичний проект “Свої Люди” від Bihus.Info відновлює роботу. Журналісти та громадські активісти зі всіх регіонів України можуть звернутися по допомогу з написанням заяв та скарг, допублікаційною експертизою та правовими консультаціями, а також за супроводом у судових справах.

      Новини

      Касація скасувала рішення судів, які змушували журналістів спростовувати розслідування про Семочка

      14 грудня 2022 року Верховний суд (Касаційний цивільний суд) скасував усі рішення попередніх інстанцій по справі “Семочко проти журналістів”, якими телевізійне розслідування про Сергія Семочка було визнане недостовірним та підлягало спростуванню, і скерував справу на повторний розгляд в першу інстанцію, тобто “з нуля”.

      Новини

      “Аби вивезти друга, ми перевдягли його у священника”: розповідь залізничника, який пережив окупацію Херсона та виходив на проукраїнські мітинги

      Херсон пробув в окупації вісім місяців. Після того, як Збройні Сили України вибили росіян з міста, світ дізнався про чергові воєнні злочини окупантів. Гуманітарна криза, грабежі, залякування, зникнення або вбивства людей ─ це те, що пережили херсонці, які, попри присутність російських військових в місті, в перші тижні окупації масово виходили на проукраїнські мітинги ─ аж поки по них не відкрили вогонь. Як росіяни захоплювали місто, грабували його та залякували мешканців ─  у розповіді залізничника, який в окупації провів два місяці.