Честь, гідність, ділова репутація: коли фігуранти публікацій мають право на захист

Що таке захист честі, гідності та ділової репутації? У яких випадках право на захист може бути порушеним і як визначити, хто саме його порушив?

Про це та інші юридичні аспекти цих справ розповідає адвокат проєкту “Свої Люди”(Bihus.Info) Євген Воробйов.

Право на захист честі, гідності і ділової репутації – один з основних способів захисту Конституційних прав людини на недоторканність особистого і сімейного життя. Кожен має право захищати честь, гідність і ділову репутацію в суді, крім того Конституція України передбачає судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї.

Що таке честь, гідність і ділова репутація особи?

Ці поняття не мають чіткого визначення в українському законодавстві і є морально-етичними категоріями. Однак, саме вони є об’єктами судового захисту.

За відсутності законодавчо визначених понять, судова практика розробляє власні орієнтири для вирішення аналогічних справ. Такою практикою є постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 №1 (далі – Постанова). Практики цієї постанови з 2009 року дотримуються суди всіх інстанцій.

Згідно з цією Постановою (П.4): 

• під поняттям “гідність” розуміється визнання цінності кожної людини як унікальної біопсихосоціальної цінності, 
• з честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) уявленням про добро і зло,
• під діловою репутацією фізособи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків,
• під діловою репутацією юридичної особи, розуміється оцінка підприємницької,  громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.Холи ми можемо захищати честь, гідність та ділову репутацію?

Перш ніж йти до суду, потрібно знати, коли саме ми маємо право на захист честі, гідності та ділової репутації? У Постанові є роз’яснення, що підставою для задоволення позову у такому виді спору є:

1. Поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особі у будь-який спосіб;
2. Поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи;
3. Поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
4. Поширення інформації, що порушує особисті немайнові права.

Хто відповідач?

У разі поширення оспорюваної інформації, наприклад, в Інтернеті, відповідачем є автор відповідного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен встановити та зазначити в позовній заяві.

Наприклад, ви герой журналістського розслідування і ви дуже засмучені. Ви зібрали всю рішучість і вирішили подати до суду. Розслідування – аудіовізуальний твір. Для визначення, хто потенційно може бути автором твору, потрібно звернутись до Закону України «Про авторське право і суміжні права». В ньому зазначено, що авторами аудіовізуального твору є:

а) режисер-постановник;

б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів;

в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;

г) художник-постановник;

д) оператор-постановник.

Власник веб-сайту (за законом) – особа, яка є власником облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності інших доказів, власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

На практиці трапляються ситуації, коли особа реєстранта доменного імені, отримувача послуг хостингу та володільця облікового запису може як співпадати, так і не співпадати.

Як знайти власника веб-сайту?

Скористатись сайтом https://lookup.icann.org/, де можна ввести потрібне вам доменне ім’я та отримати інформацію про реєстранта доменного імені. Згідно з Політикою WHOIS, опублікованою на веб-сайті Інтернет-корпорації з присвоєння імен та номерів (ICANN): https://whois.icann.org/, ICANN реалізує заходи для забезпечення своєчасного необмеженого відкритого доступу до достовірної та повної інформації WHOIS, включаючи контактну інформацію реєстранта доменного імені.
Тобто, завданням служби WHOIS є забезпечення можливості зв’язатися з тим, хто реєстрував доменне ім’я. Відповідно дані останнього повинні бути достовірними.

Після встановлення належного відповідача по справі, можна переходити до обов’язкових 4 пунктів складу цивільного правопорушення (деліктів), визначених в постанові (про які ми говорили вище).

Як переконатись в наявності всіх 4-х деліктів – обов’язкових складових правопорушення?

Що розуміти під “поширенням інформації”? Це опублікування її в пресі, на радіо, по телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в Інтернеті, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 

Другий делікт говорить сам про себе “поширена інформація стосується певної фізичної або юридичної особи”. Цей делікт зобов’язує позивача довести, що оскаржувані вислови/речення стосуються саме його.

Третій делікт не менш важливий “поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності”. Тут потрібно визначити характер інформації та з’ясувати,  чи  є  вона  фактичним  твердженням,  чи оціночним судженням. Оскільки “ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень”. Оціночними судженнями, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Цікавим прикладом в цьому випадку є кейс про те, як Верховний суд дозволив називати Шарія “кремлівським проектом”, а одного з СБУшників “упирем” – про які розповідали юристи проєкту “Свої Люди”.

Четвертий делікт “Поширення інформації, що порушує особисті немайнові права” є заключним і означає, що позивач повинен обґрунтувати причинний зв’язок з інформацією, яку він оскаржує з шкодою або перешкодами, які могли виникнути, для позивача у зв’язку з наявністю та поширенням такої інформації. Доказами такого можуть бути безліч причин – від погіршення здоров’я до втрати ділової репутації в своєму діловому колі.
Врешті решт, якщо всі 4 в наявності – можна звертатись до суду з приводу захисту честі, гідності і ділової репутації.

Якщо ви активіст/журналіст і ваше право на захист честі, гідності і ділової репутації порушено – звертайтесь до юристів платформи “Свої Люди”.
Нагадаємо, «Свої Люди» – це мережа юристів по всій Україні, що допомагають активістам та журналістам. Консультують при заповненні скарг, перевіряють матеріали до публікації та захищають права журналістів і активістів в судах.
Знайти свого юриста (для журналістів), або зареєструватись для участі в проєкті (для юристів) можна на сайті проєкту.

Адвокат Євген Воробйов