Новини

Через «неконституційне» розширення депутатської недоторканності частина доказів у справі Розенблата-Полякова під загрозою

yurchenko-a1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Протягом двох тижнів «скасування депутатського імунітету» правоохоронці продемонстрували низку матеріалів негласних заходів, на яких фігурують народні депутати Борислав Розенблат (БПП), Максим Поляков (Народний фронт) та Євген Дейдей (Народний фронт). Попри те, що ці матеріали є законно зібраними, суд може визнати їх недопустимими.

Причина – встановлені в законодавстві гарантії депутатської недоторканності, не передбачені Конституцією. Про це йдеться в сюжеті Аліси Юрченко для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

Відеоспостереження агента «Катерини» за Бориславом Розенблатом у «бурштиновій справі» здійснювалося за ухвалою суду на «контроль місця» (ресторанів). «Була ухвала суду на проведення тих чи інших слідчих дій, аудіо-, відеоконролю місця, – розповідає керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. – І всі інші ухвали щодо оперативно-розшукових дій стосувались осіб, які не володіють імунітетом».

Правоохоронці також демонстрували запис розмов Максима Полякова зі своєю помічницею Тетяною Любонько в рамках «бурштинової справи» та Євгена Дейдея з його «позикодавцем» Ігорем Лінчевським в рамках справи про незаконне збагачення.  «Аудіо взяте в законному порядку щодо громадянина Лінчевського, а ті, кому він дзвонить, автоматично попадають під цей запис», – пояснював генпрокурор Юрій Луценко.

Керівник регламентного комітету Павло Пинзеник ставив ці докази під сумнів. «В даному випадку ідеться про запис розмови народного депутата України. Ви це прекрасно знаєте, пане прокуроре, напевно, краще за мене: здійснення негласних слідчих (розшукових) заходів можливе виключно, якщо на це дана згода Верховної Ради України».

Насправді Конституція України передбачає, що без згоди парламенту депутата не можна тільки притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи арештувати. Тобто фактично Конституція зобов’язує правоохоронців отримувати згоду парламенту тільки зі стадії повідомлення депутату про підозру.

Однак, в Кримінальному процесуальному кодексі та Законі «Про статус народного депутата» депутатська недоторканність значно розширена. Норми КПК та Закону вказують, що правоохоронці мусять отримати згоду парламенту навіть на негласні слідчі дії щодо депутатів. Так, законотворці заборонили без згоди Верховної Ради вчиняти щодо себе будь-які дії, що обмежують їхні права та свободи. Зокрема, обшукувати їх, оглядати їхні речі, житло, транспорт та службові приміщення, порушувати таємницю телефонних розмов і листування тощо.

«Ми щось бачимо в Конституції про те, що не можна проводити негласні слідчі дії щодо народних депутатів? Нема цього в Конституції! Самі ж народні депутати фактично розширили свій імунітет», – констатує Юлія Кириченко, керівник проектів з конституційного права Центру політико-правових реформ.

Через розширені КПК і Законом гарантії депутатського імунітету, матеріали негласних слідчих заходів у справах Розенблата, Полякова і Дейдея, попри їхнє законне отримання, може не прийняти суд.

«Так, вони є законно зібрані. Тому що негласні слідчі дії здійснювались з дозволу суду. На них потрапив раптово народний депутат України. Це законний доказ. Проте ця частина, яка стосується народного депутата України, як доказ в суді буде визнана недопустимою, – вважає Андрій Савін, юрист Центру протидії корупції. – Є інші докази. Проте саме «негласка» може бути доказом тільки у відношенні спільників, помічників».

На цьому захисники депутатів робитимуть особливий акцент – вважають і в БПП. «Інформація, яка зібрана по «бурштиновій справі» по моєму колезі Розенблату, вона наразі в судовому засіданні буде оскаржуватися адвокатами, і вони будуть мати рацію і підстави так говорити: що це неналежно зібрана доказова база. Я переконаний, що це буде основною лінією захисту, – говорить народний депутат Іван Вінник. – Це дуже прикро, між іншим».

Змінити ситуацію і обмежити розширену до абсолютної депутатську недоторканність можна навіть без змін до Конституції і пошуку необхідних для цього 300 голосів.

«Змініть КПК, змініть регламент і Закон «Про статус народного депутата», – пояснює Юлія Кириченко з Центру політико-правових реформ. Це дозволить правоохоронцям без згоди парламенту здійснювати слідчі дії щодо депутатів до стадії повідомлення їм про підозру.

Крім того, на думку експертів Центру-політико правових реформ, також варто передбачити в Конституції можливість затримання депутата без згоди парламенту на місці вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Новини

Судді з плівок про “політичну проституцію” сходили на допит в НАБУ

Судді Окружного адміністративного суду Києва Богдан Санін і Євгеній Аблов вранці прийшли на допити до Національного антикорупційного бюро. На вході до НАБУ їх зафіксували журналісти Bihus.Info.

Новини

Несекретні матеріали: як Верховний суд визнав протиправною відмову у наданні інформації по дисциплінарній справі судді

Велика палата Верховного Суду підтвердила протиправність відмови Вищої ради  правосуддя у наданні інформації громадському активісту Роману Маселку. Згідно з висновками суду, визнання розпорядником певної інформації як службової не означає, що така інформація стає службовою в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації». З позицією суду у цій справі розібралась юристка проєкту “Тисни” (Bihus.Info) Тетяна Дмитрюкова.

Ми вплинули

Поліція склала адмінпротокол на “Велюр” Тищенка після заяви юристів Bihus.Info

За зверненням юристів проекту “Тисни” (Bihus.Info), Голосіївським УП ГУНП у місті Києві було здійснено перевірку діянь ресторану “Велюр” (ТОВ “ВКФ “Римід”) та складено адміністративний протокол за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.