Важливо
Новини

“Били та катували електрошокером”: на Херсонщині окупанти викрали колишнього капітана корабля “Славутич” та планують незаконно судити його в Криму

FacebookTwitterTelegram

Наприкінці липня росіяни викрали в окупованому Генічеську Олексія Кисельова. Чоловіка спочатку катували, намагаючись вибити з нього зізнання у співпраці з українськими військовими, а згодом вивезли в Крим, де ФСБ “шиє” йому участь у кримськотатарському батальйоні. Зараз чоловік перебуває у сімферопольському СІЗО, сфабрикована справа може “відправити” чоловіка в колонію на 15 років.

Олексій Кисельов народився в Баку, але майже все життя прожив у Криму. З 1997 по 2001 роки чоловік був командиром розвідувального корабля ВМС ЗСУ “Славутич”, отримав звання капітана першого рангу запасу. Згодом же став депутатом Севастопольської міськради, займався бізнесом та волонтерством, активно підтримував Революцію Гідності.  

Син Олексія Артем каже, що після окупації Криму чоловік виїхав з Севастополя, але перебрався недалеко — на Херсонщину, у Генічеськ, щоб бути ближче до матері, яка не хотіла залишати півострів. На новому місці через громадські організації, зокрема й підпорядковану йому “Переселенець СОС”, продовжив займатися волонтерством та брати участь у місцевих проукраїнських заходах. 

Генічеськ, за словами Артема, росіяни захопили у перший день повномасштабної війни. Батько зателефонував йому приблизно о шостій годині ранку та повідомив, що місто вже окуповане. Почалися бої поблизу Херсона та Мелітополя, вибухи долинали й до Генічеська. Артем каже, що виїжджати звідти у перші дні окупації було небезпечно. 

Згодом окупанти облаштували у місті блокпости та почали полювання на українських військових, які могли б чинити опір. Одним з головних джерел інформації стали документи правоохоронних органів, зокрема СБУ, прокуратури та поліції, які вели картотеку учасників бойових дій. Також російські військові мали світлини з проукраїнських заходів, з ними вони і шукали організаторів та учасників. Артем каже, що візит окупантів до батька з цієї причини був лише питанням часу. 

Чоловіка окупанти викрали вдень 22 липня. Олексій прямував до офісу Херсонської обласної організації Товариства Червоного Хреста, коли на вулиці перед ним зупинився мікроавтобус. З автівки вийшли невідомі у балаклавах, вдарили його та заштовхали у машину. Чоловіку зв’язали руки, вдягнули на голову мішок та повезли на обшук до його будинку. 

Артем не знає чи приходили росіяни до батька раніше і додає — навіть якщо й приходили, то він би не сказав, щоб родина зайвий раз не хвилювалася. 

“Зв’язок з батьком був втрачений 22-го числа. 24-го мені зателефонував знайомий та повідомив, що його затримали. Оскільки номер був невідомий, я попросив друзів під’їхати та перевірити. Коли вони приїхали, сусіди розповіли, що був обшук, люди у масках все поперевертали, влаштували таке собі “маски-шоу”, – каже Артем. 

Після обшуку Олексія повезли на допит у будівлю місцевого училища, де зараз облаштована база Росгвардії. Там чоловіка катували, били струмом, вимагали зізнатися у співпраці з українськими військовими і показати місце, де нібито мала б зберігатися зброя місцевої тероборони. 

27 липня Кисельова довезли до адміністративної межі з Кримом та передали місцевим співробітникам ФСБ. У Сімферополі допити із побиттям та застосуванням електрошокера продовжилися. Через два дні, 29 липня, місцевий суд відправив Олексія на два місяці у СІЗО. За словами Артема, побачитися з батьком вдалося бабусі, але “побачення” це тривало лічені хвилини — доки Олексія виводили з поліцейського авто. На обличчі чоловіка були синці, ноги набрякли. Це також підтвердив і адвокат українця у Криму Олексій Ладін. 

“Зараз стан його більш-менш. З моменту, коли його затримали, викрали у Генічеську 22 липня, і потім протягом декількох днів катували, у нього досі набряклі ноги і загострюються хронічні хвороби. Він вже немолода людина, тому умови слідчого ізолятору також впливають на стан його здоров’я”, – додає адвокат. 

Офіційно Олексію Кисельову інкримінують ч. 2 ст. 208 Кримінального кодексу рф, а саме участь у добровольчому кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджіхана. Формування створили у 2016 році під час блокади окупованого півострова, а місцем його дислокації стала Херсонщина. Згодом росія визнала батальйон терористичним угрупуванням та з 1 червня заборонила діяльність на своїй території. Санкція статті передбачає до 15 років колонії. 

З 2014 року, за даними Центру прав людини ZMINA, окупаційна влада Криму порушила не менш ніж 11 справ за нібито участь у збройних формуваннях і щонайменше у 7 випадках йдеться про вже згаданий кримськотатарський добровольчий батальйоні імені Номана Челебіджіхана. Трьох громадян росіяни вже засудили, двоє з них отримали по 10 років тюрми суворого режиму. 

У Кримськотатарському ресурсному центрі зазначають, що батальйон імені Номана Челебіджіхана — це, по суті, громадська організація “Аскер”, яка займається патріотичним вихованням. Її заборону на території окупованого Криму та росії пов’язують з переслідуванням представників корінного народу, бажанням обмежити розвиток громадських організацій та мати додатковий привід для репресій. Простіше кажучи, росіянам потрібна була якась підстава для арештів та судів, і вони її знайшли.

“Олексію інкримінують те, що він постачав у батальйон продукти і навчав його членів управлінню кораблями. Ніяких продуктів він звісно ж не постачав, матеріально-технічним забезпеченням батальйону не займався. Все звинувачення висмоктане з пальця, провину він свою не визнає”, – запевнив адвокат.

Прокуратура Криму за фактами викрадення Олексія Кисельова та незаконного його поміщення у СІЗО розпочала кримінальне провадження. Дії окупантів кваліфікували як воєнний злочин та почали розслідування.

На викрадення українця також відреагувало представництво президента в Автономній Республіці Крим, яке закликало міжнародну спільноту посилити тиск на країну-агресорку.

“Політичні переслідування, репресії та незаконні вироки на тимчасово окупованій території Криму повинні негайно припинитися, а всі винні мають понести відповідальність за скоєння злочинів, що неможливо без повної деокупації Криму”, – зазначили у представництві. 

За словами Артема, наразі родина не розраховує на чесне правосуддя на території рф та очікує на обмін. Тільки так, на думку чоловіка, Олексія можна повернути додому. 

“Витягнути його можна лише через обмінний фонд, бо яке може бути правосуддя в росії — ви самі розумієте. Зараз він у СІЗО. Йому інкримінують участь у терористичній організації, це до 15 років ув’язнення суворого режиму. А оскільки такі колонії знаходяться далеко на сході, краще цей період він буде у Сімферополі”, – зазначив Артем та додав, що процес включення батька до списку на обмін триває. 

Ольга Івлєва

Цей матеріал було створено Bihus.Info в рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст статті є винятковою відповідальністю Bihus.Info i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.

Місто Оріхів або ж “міцний горішок”, як його прозвали росіяни, щодня потерпає від обстрілів окупантів. Тут скрізь видно зруйновані будинки і квартири, спалені машини і гаражі, понівечені подвір'я і городи - картина, яка за п’ять останніх місяців, на жаль, вже стала ледь не звичною для українців. “Bihus.Info” поспілкувалися з оріхівцями, які живуть на лінії фронту під постійними обстрілами.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      “Я ще не готова побачити цю братню могилу під тим, що було моїм будинком”: історія мешканок Ізюма, які вибралися з пекла

      “24 лютого, коли почали стріляти, ми були у Харкові. Вранці почалися вибухи, потім нам сказали, що на роботу не потрібно йти до окремого розпорядження. Ми вагалися - їхати в Ізюм чи залишатися в Харкові. Потім вирішили поїхати в Ізюм. По-перше, там своя квартира. По-друге, там батьки наші. Ми думали, що там нас омине. Ця квартира в Ізюмі… Це була наша віддушина. Ми жили цією квартирою, в нас там такий чудовий краєвид, хотіли в ній на пенсії жити”, - розповідає Анна (на її прохання ми змінили ім’я). Жінка каже, що ввечері 24 лютого в Ізюмі було набагато тихіше, ніж у Харкові. Тож родина вирішила залишитися тут, а Анна навіть почала кликати до себе колег. Але на початку березня ситуація різко змінилася.

      Новини

      “На службі пропаганди”: як церковники з Харківщини допомагали окупантам

      На початку вересня Збройні сили України звільнили майже всю Харківську область, частина якої півроку перебувала під російською окупацією. З моменту звільнення пройшло декілька тижнів, але досі чи не кожен день українці дізнаються про нові подробиці звірств окупантів. Окремі населені пункти Харківщини зараз знищені майже повністю. Серед них і Ізюм, де після деокупації було знайдено масові поховання вбитих росіянами цивільних. Ворог також "лишив в спадок" місту розбиті мости і будинки, де немає світла, газу і зв'язку. Росіяни старанно приховували злочини всі місяці окупації, прикриваючись пропагандистськими роликами про "визволителів" і створюючи ілюзію турботи про місцевих. 

      Новини

      Журналісти Стремоусова, прихильниця Шарія та учасник “Безсмертного полку”: хто з Енергодару підіграє пропагандистам, звинувачуючи ЗСУ в ударах по ЗАЕС

      Запорізька атомна електростанція, розташована в тимчасово окупованому Енергодарі, за півроку пережила дуже багато. Тут росіяни катували та вбивали працівників, розміщували свою техніку прямо в машинній залі, а ракетні комплекси - на території. Але найстрашнішим є той факт, що окупанти перетворили станцію на центр ядерного шантажу чи не усього світу, регулярно б’ючи по АЕС і звинувачуючи при цьому ЗСУ.