«Брудна» залізниця

Протягом 2014-2015 років державне підприємство «Укрзалізничпостач» («Філія забезпечення виробництва») не закупило жодного літру дезінфікуючих засобів для прибирання та дезінфекції вокзалів, потягів, кас.

Протягом 2014-2015 років державне підприємство «Укрзалізничпостач» (філія «Центр забезпечення виробництва») не закупило жодного літру дезінфікуючих засобів для прибирання та дезінфекції вокзалів, потягів, кас.

Приміщення «Укрзалізниці», залізничний транспорт – це загальнодоступні публічні місця. Відтак, їх відвідують хворі, наприклад, на закриту форму туберкульозу, грипу або ж герпесу. Для уникнення поширення мікробів – на залізницях регулярно проводиться прибирання із застосуванням дезінфікуючих антимікробних засобів. Донедавна, ці засоби для залізниць закуповувало ДП «Укрзалізничпостач». Однак, протягом 2014-2015 років підприємство не закупило жодного літру/таблетки миючих антимікробних препаратів. Усі закупівлі були оскаржені й відмінені  антимонопольним комітетом через скарги учасників торгів.

Відтак, наприкінці 2015 року структурні підрозділи «Української залізниці»  самостійно починають проводити тендери й закуповувати засоби очищення. Виглядає це доволі цікаво і сумно.

Хлор, як засіб дискримінації

Наприклад, «Південна залізниця» відмовляється купувати більш дешевий від інших пропозицій дезінфікуючий засіб  «Біохлор», бо він містить «хімічні сполуки, зокрема активний хлор». Натомість «Львівську залізницю» наявність хлору у вмісті засобу не лякає, держпідприємство без застережень  закуповує саме «Біохлор».

Питання вмісту хлору у дезінфікуючих засобах виникло ще у 2009 році. Тоді головний державний санітарний лікар залізничного транспорту України Роман Макомела підписав постанову № 139-ЦСАН «Про критерії вибору дезінфікуючих засобів, що призначені для профілактичної дезінфекції об’єктів залізничного транспорту», вказавши, що дезінфікуючий засіб «не повинен містити леткі та агресивні хімічні сполуки, зокрема активний хлор, альдегіди та феноли».

В тому ж 2009 році компанія «Санітарний щит», пропозицію якої  «Укрзалізничпостач» відхилив через наявність у вмісті засобу «агресивних хімічних сполук» звернулась до суду з вимогою скасувати постанову санітарного лікаря, оскільки цей документ обмежує можливості дистриб’юторів дезінфекційних засобів. Головний санітарний лікар позов не визнав і повідомив, що додаток до постанови має лише інформаційний та рекомендаційний характер, жодних обов’язків тендерному комітету не встановлює. Водночас, додаток до постанови дав можливість тендерним комітетам залізничних держпідприємств на власний розсуд приймати рішення про допуск виробника. Хлор перетворився на зручний засіб дискримінації.

Суд “Санітарний щит” програв, для нього наявність хлору виявилась критичною. Натомість «Південно-західну залізницю» і «Львівську залізницю» хлор не лякає досьогодні: у 2015 року компанії закупили засіб «Біохлор» та «Жавель-Клейд».

Санітарна гомеопатія

А от «Південна залізниця» відмовилась купувати «Біохлор» й влітку 15 року закупила «Дезекон ОМ», виробництва естонської компанії «Baltiachemi». Однак, українська інструкція щодо застосування засобу, естонського виробництва дуже сильно відрізняється від інструкції самого виробника. В інструкції компанії «Baltiachemi» читаємо: робочий розчин – мінімум 0,5% засобу на 1 л води, експозиція – 60 хв. Виробники засобу рекомендують 0,5%, 0,25%, 0,3% і 1% – на один літр. Натомість в українській інструкції, затвердженій заступником головного державного санітарного лікаря на залізничному транспорті, вказано, що робочий розчин – це  0,03% препарату на один літр води, що в 16 разів менше, ніж мінімальна концентрація виробника. Такі мізерні пропорції – не використовуються навіть для вологого прибирання. Чи можна взагалі припустити, що така концентрація зможе знешкодити мікроби?

Така позиція дистриб’ютора цілком зрозуміла: у випадку, якщо український дилер «Baltiachemi» запропонує такі самі пропорції, як і компанія-виробник, то вартість закупівлі збільшиться в десяток разів, а шанси виграти тендер – будуть практично нульовими. Тож між мізерними шансами на виграш або мізерною ефективністю вибір був очевидний.

Бінго?

Наприкінці 2015 року залізничники вирішили більше не купувати сторонні дезінфікуючі засоби, а створити власний антибактеріальний препарат. Спеціально для потреб залізниці. Розробкою й виробництвом засобу займається державне підприємство «Укртрансфармація», яке входить в структуру «Укрзалізниці».

Як з’ясувала Моніторингова група з питань закупівлі товарів, робіт і послуг для залізничної галузі, технічні умови (ТУ)  на виготовлення дезінфікуючого засобу «Біопагдез КС», яке начебто, буде виготовляти держпідприємство, створила і зареєструвала приватна фірма «Інтер кємікал груп». У відповідь на офіційний запит «Укрзалізниця» повідомила, що фірма вже передала ТУ у користування «Укртрансфармації». Однак приховало, скільки ДП заплатить приватній компанії за використання її ТУ.

Показати лабораторію, у якій виготовляється засіб – залізничники також відмовились. Натомість повідомили, що для контролю виготовлення «Біопагдез КС» уклали угоду з ВЦ «10 Хіммотолігічний центр» Міноборони. І це дуже цікавий «контролер».

Співзасновниця автора ТУ – «Інтер кємікал груп» – Надія Мележик. Жінка прописана за адресою військової частини А2609, в якій і діє «10 Хіммотолігічний центр». Власне, Мележик працює лаборантом у центрі, який контролюватиме якість засобу, розробником якого є її власна фірма.

Окремо відзначимо, лаборантка-засновниця – єдине, що поєднує військову лабораторію з дезинфікуючими засобами. Насправді «10 Хіммотолігічний центр» займається аналізом застосування, якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин (далі – ПММ). Тобто є органом з сертифікації нафтопродуктів. 

До речі, методичні вказівки до засобу «Біопагдез КС» підготував брат Надії Мележик – Олександр Мележик, він же директор Інституту оцінки відповідності ДП «УкрНДНЦ» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.