Бізнес в тилу: низка українських депутатів продовжують займатися бізнесом в окупованому Криму

Депутат Київради Ігор Баленко, народний депутат Тарас Козак, родичі нардепа Євгена Балицького та нового омбудсмена Людмили Денісової продовжили займатися бізнесом в Криму після анексії, перереєструвавши його на російську податкову - йдеться в розслідуванні Антона Столярова для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.
Бізнес в тилу: низка українських депутатів продовжують займатися бізнесом в окупованому Криму

АНТОН

СТОЛЯРОВ

Всі тексти автора

У серпні 2014 року, після анексії Кримського півострова Росією, Верховна Рада України прийняла Закон “Про створення вільної економічної зони “Крим”, який мав врегулювати діяльність українського бізнесу, що залишився на окупованій території. Проте на практиці він лише ускладнив життя підприємцям, які хотіли евакуювати свої активи на материк. Інші структури, які хотіли продовжити свою діяльність на окупованій території, навпаки, отримали можливість без жодних наслідків перереєструватися на російську податкову і платити податки країні-агресору.

Закон про ВЕЗ Крим оголосив анексований півострів вільною митною зоною, звільнив компанії з кримською пропискою від сплати податків в український бюджет і ввів мультивалютний режим, дозволивши вести свою діяльність в російських рублях. Вивіз товарів на материк він навпаки прирівняв до експорту, чим ускладнив для бізнесу евакуацію рухомих активів, а для громадян - особистого майна.

“Він носив чисто лобістський характер. Це був дійсно інтерес тих людей, які мали бізнес-активи на території Криму. Ці активи також потрапили в окупацію і перед цими людьми, власниками, бенефіціарами цих бізнес активів, постало питання - а що далі робити? Гроші втрачати не хочеться!”, - так коментує цей закон експерт “Майдану закордонних справ” Юрій Смєлянський.

Серед тих, хто продовжив займатись бізнесом на окупованій території, - не лише звичайні підприємці, а й відомі українські політики, народні депутати і топ-посадовці. 

Одним з них є власник мережі “Фуршет” і за сумісництвом депутат Київської міської ради Ігор Баленко. Зокрема, однойменні супермаркети і досі продовжують працювати в Криму.

У грудні 2014-січні 2015 років Ігор Баленко перереєстрував на російську податкову чотири компанії - ТОВ “Отель “Чайка”, ТОВ “ВКО “Соляріс”, ПАТ “Ремез” і ТОВ “МП “Оптімум-К”. Засновником клону “Солярісу” виявився сам Баленко, а “Чайки” й “Оптімуму” - його українські компанії ТОВ “7 днів” і ТОВ “Н.С.К. Сіті”. Окрім цього, після анексії за однією адресою з ними були зареєстровані ще дві компанії - ООО “Евсев” і ООО “Керсев”, бенефіціаром яких через низку інших юридичних осіб також виявився Ігор Баленко. Проте відомості про кримський бізнес у декларації депутата відсутні.

Коментувати питання про свої активи на окупованій території Ігор Баленко відмовився і два поверхи тікав від знімальної групи програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” по Київраді. Не вдалося поспілкуватися з депутатом і через його приймальню - там журналістам заявили, що займаються виключно депутатськими зверненнями, і з питанням про діяльність бізнесу в Криму попросили звертатися у саму корпорацію “Фуршет”.

Зберегла свої кримські активи і родина народного депутата України Євгена Балицького. Дружина та син нардепа є засновниками ООО “7Я”, яке спеціалізується на діяльності ресторанів та торгівлі алкогольними виробами і продуктами харчування. Частку дружини у цьому бізнесі у своїй декларації за 2017 рік Євген Балицький так і не відобразив.

Після анексії півострова його син Олександр прийняв російське громадянство та відсвяткував своє весілля на яхті під триколором. Проте у тому, що син займається бізнесом на окупованій території та сплачує податки країні-агресору, сам нардеп Балицький нічого поганого не вбачає: “Ну як йому бути? Може ви підкажете, де йому заробляти? Чи повернутися сюди і ходити жебракувати? Чи в Європу їхати дупу мити італійцям?”.

Активно займаються бізнесом на території Криму і доньки нової Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової. Старша, Олена Титаренко, значиться серед засновників чотирьох компаній - ООО “Севастопольмиринсервис”, “Промтекстиль”, “Бизнес Альянс” і “Дигаймер”. Молодша, Олександра Квітко, володіє половиною ООО “Фирма “Д.Э.В.”.

Сама Людмила Денісова через українську ТОВ “Триора” також є однією з контролерів перереєстрованої після анексії ООО “Строительная компания “Крымжелезобетон”. Її партнерами по цьому бізнесу виявилися ще два колишніх народних депутати від партії “Батьківщина” Сергій Веліжанський і Андрій Сенченко.

У спілкуванні з журналістами свою причетність до цієї компанії Денісова заперечила:

  • В мене все задеклароване. Будь ласка, звертайтесь до декларації.

  • “Триора” задекларована, але “Крымжелезобетон” немає в декларації.

  • “Кримзалізобетон” - він націоналізований.

Проте Людмила Леонтіївна дещо недомовляє - у 2015 році в Криму дійсно був націоналізований завод “Кримзалізобетон”, чверть якого також належала Денісовій, але структура власності однойменної будівельної компанії залишилася незмінною.

Чи не єдиний, хто задекларував кримський бізнес (теж будівельний, до речі) - народний депутат Тарас Козак. У його декларації можна зустріти українську будівельну ТОВ “Добробут-Інвест” і її російського клона ООО “Добробут-Инвест”, який спершу був перереєстрований в Криму, а потім змінив прописку на московську. У 2015-2016 роках остання заробила 300 млн рублів чистого прибутку.

У телефонній розмові з журналістом “Наших грошей” Тарас Козак повідомив, що всі свої бізнес-активи він передав в управління, тому про діяльність компанії йому нічого невідомо.

  • Послухайте, я, як всі народні депутати, все своє майно передали в управління.

  • Тобто ви не знаєте, що там зараз з цими фірмами відбувається?

  • Я не знаю, там зараз управляють люди.

Перереєстрував свою будівельну фірму “Донкримбуд” і народний депутат Максим Єфімов. Проте восени 2017-го, за його словами, він продав і російську, і українську компанії. Новим власником став Сергій Московський - німецький представник краматорського заводу “Енергомашспецсталь”, президентом і акціонером якого є сам Єфімов. Директором української ТОВки стала Ірина Максименкова. На своїй сторінці у “Фейсбуці” вона також вказала, що працює економістом у “Енергомашспецсталі”.

Проте “Донкримбуд” - не єдиний актив депутата, перереєстрований в Криму. Після анексії півострова продовжили працювати і чотири компанії із корпорації “Вітряні парки України” (ООО “Ветряной парк Керченский”, “Ветряной парк Степной”, “Ветряной парк Присивашский”, “Ветряной парк Сакский”), які спеціалізуються на зеленій енергетиці. Бенефіціарами корпорації є мільярдер Олег Мкртчан і Максим Єфімов.

У серпні 2017 року кримські “вітропарки” також змінили структуру власності. 25%, які раніше належали Єфімову, перейшли до вищезгаданого Сергія Московського, а 75% Мкртчана - до такого собі Рубена Гаспарянца - 62-річного мешканця Євпаторії, який раніше ніколи жодним бізнесом не володів.     

Скасувати вільну економічну зону в Криму могли 18 січня 2018 року законом про реінтеграцію Донбасу. Але в процесі голосування цей пункт із нього викинули і зараз комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики розробляє проект чи то відміни, чи то внесення змін до закону про ВЕЗ “Крим”.

Одним із членів комітету є нардеп Олександр Герега. Також він є власником мережі будівельних гіпермаркетів “Епіцентр”, які теж продовжили працювати в окупованому Криму, просто змінивши вивіску на “Новацентр”.

“Перспективи відміни закону про вільну економічну зону “Крим” - це боротьба. Боротьба, тому що необхідність його відміни - логічна, правильна, в умовах війни - буде постійно наштовхуватися на кишеньковий інтерес подібних людей, які в підсумку повинні будуть голосувати”, - підсумовує Юрій Смєлянський.