Новини

Big Data, нові інструменти та безпека журналістів: підсумки IX Міжнародної конференції журналістів-розслідувачів

FacebookTwitterTelegram

8-9 грудня антикорупційна команда Bihus.Info взяла участь у IX Міжнародній конференції журналістів-розслідувачів, організованій Інститутом розвитку регіональної преси.

“Україна – лідер у сфері доступу до відкритих даних та розвитку розслідувальної журналістики не тільки серед пострадянських країн, але й у Східній Європі в цілому”, – такими словами іорданської журналістки Рани Сабах розпочався перший виступ IX Міжнародної конференції журналістів-розслідувачів.

На ключовій події року в сфері розслідувальної журналістики зібралось більше 200 учасників з 15 країн – журналістів, знаних експертів у сфері розслідувань, спеціалістів з обробки даних, безпеки журналістів, авторського права.

Головними темами першого дня стали безпека журналістів, професійна етика та міжнародні стандарти, донорська підтримка та співпраця з правоохоронними органами.

«У нас було зафіковано все: обличчя нападника, його зізнання, ми передали всю інформацію в поліцію”, – розповіла журналістка програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” Аліса Юрченко в ході панельної дискусії про безпеку журналістів. – “Минав місяць за місяцем, ніхто нам не телефонував. Ми зрозуміли, що розслідування не рухається, справу збиралися закривати. Провадження поновили тільки після того, як я сама почала розшукувати слідчих і прокурора, після додаткових заяв поновили провадження. Минуло ще півроку, але досі нічого не відбувається”.

Нагадаємо, напад на знімальну групу стався під Харковом, під час зйомок сюжету про народного депутата Ігоря Котвицького і його охоронців.

Власним досвідом поділився й інший журналіст Bihus.Info Анатолій Остапенко, якого минулого року побили за підготовку сюжету про голову Запорізької ОДА Костянтина Бриля: “В ході прес-конференції Бриль сам сказав мені: Толік, не переживай, ми розберемось. Пізніше я дізнався, що справу закрили”. Варто зазначити, що насильство не злякало Анатолія, і в квітні цього року він випустив ще один матеріал, в якому фігурувала родина Бриля – “З колибелі в Куршавель”, про соцмережі дітей чиновників.

Лайфхаки та інновації у роботі з відкритими данними презентували Сергій Мільман – засновник платформи YouControl, Дарина Даниленко з opendatabot та Андрій Кравченко з проекту ЛІГА:ЗАКОН.

А на кінець першого дня вийшла гостра, предметна, відверта і місцями весела розмова про обговорення результатів моніторингу журналістських розслідувань Детектор медіа – за участі представників об’єктів моніторингу – Федіра Сидорука і Надії Бабинської-Вірної.

Серед позитивних висновків моніторингу:
– Стало більше проектів, зросла конкуренція, з‘явилася спільнота журналістів-розслідувачів
– Телерозслідування вказують на гострі проблеми у суспільстві та сприяють їх вирішенню
– Використання відкритих баз даних, реєстрів, сучасних гаджетів
– Журналісти стали «універсальними солдатами»
– Вихід української розслідувальної журналістики на міжнародний рівень

Що трапляється поганого:
– Перебір з термінологією, зрозумілою лише журналістам (САП, НАБУ, НАЗК)
– Використання чужого, не титрованого відео (не буває «відео з Ютубу»)
– Замовні матеріали. Джинса легко розпізнається – це дуже «паливно»
– Проблема з джерелами (не вказані) та експертами (не достатньо кваліфіковані)
– Замість розслідування – переказ хроніки подій
– Не вистачає візуалізації та іноді надто багато емоцій.

Під час другого дня конференції учасники обмінювались досвідом у сфері відкритих даних, говорили про цифрову безпеку, журналістику на окупованих територіях і транскордонні розслідування.

У секції про відкриті дані журналісти-розслідувачі Andrew Lehren (США), Pavla Holcova (Чехія), Карол Кербаг (Carole Kerbage) (Йорданія) та Šarūnas Černiauskas розповіли про використання інформації у своїх країнах та запропонували учасникам конференції допомогу в отриманні даних з реєстрів.

Наприклад, Andrew Lehren запропонував наступні американські ресурси для розслідування діяльності українських компаній та політиків, тут можна знайти інформацію про бізнес-контракти, власників нерухомості у США, про бюджетні закупки, позики, судові рішення.

А за даними з реєстрів країн Близького Сходу та Північної Африки українським журналістам можна звертатись до Карол Кербаг, регіональної редакторки Арабської мережі журналістів-розслідувачів ARIJ, та її команди ARIJ Data Base.

Колеги обіцяють не тільки надати дані з 11 країн регіону зі своїх відкритих та закритих баз на запит українських колег, але й допомогти проаналізувати їх та перекласти отриману інформацію англійською.

Керівник проекту Bihus.Info Денис Бігус також поділився корисними порадами з учасниками, і розповів про нові можливості на сайті declarations.com.ua. Нагадаємо, в листопаді розробники сайту “Декларації” презентували найбільшу інтерактивну аналітику по масиву у 1,5 мільйона електронних декларацій. За словами Дениса Бігуса, нова BI-система – справжній рай для аналітиків: “Тут можна “викопати” декларації за будь-якими критеріями, отримати результати в форматі графіків і списків. Бажаєте знайти всіх прокурорів, в яких родина заробляє в три рази більше, ніж вони, а в гаражі стоїть Мерседес? Будь ласка! Все зрозуміло, наочно і дуже детально”.

А спеціально для молодих журналістів Олег Хоменок з GIJN – Global Investigative Journalism Network презентував новий учбовий курс «Журналістика розслідувань: основи».

Організатором конференції традиційно виступив Інститут розвитку регіональної преси за підтримки донорів – Антикорупційної ініціативі ЄС, фонду Politiken Fonden та Internews Network (в рамках проекту У-медіа, що фінансується USAID). 

Цитати спікерів IX Всеукраїнська конференція журналістів-розслідувачів

“10 українських організацій журналістів- розслідувачів – у GIJN – Global Investigative Journalism Network, до якої входять 155 організацій з понад 60 країн світу. Тішить, що українська фракція у GIJN – друга за кількістю організацій після американської – Олег Хоменок.

“Відкриті реєстри в Україні викликають заздрість у колег з країн, де доступ до такої інформації все ще закритий. Наприклад, у Йорданії нібито є відкриті реєстри, але там неможливо нічого знайти, неможливо обробити дані, згрупувати їх, проаналізувати. Саме це є базисом для розслідувальної журналістики” – Рана Сабах, іорданська журналістка, виконавча директорка мережі підтримки ЗМІ Arab Reporters for Investigative Journalism (ARIJ)

«У нас було зафіковано все: обличчя нападника, його зізнання, ми передали всю інформацію в поліцію. Єдине питання, яке після нападу задавала Поліція: «З яких фракцій ці депутати?», – журналістка програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” Аліса Юрченко щодо випадку з нападом на знімальну групу під будинком нардепа Котвіцького.

“Перевіряйте, перевіряйте, перевіряйте інформацію. І стережіться синдрома «самотнього вовка» – коли ви ні з ким не радитесь вам здається, що цього непотрібно” – Брюс Шапіро, американський журналіст, виконавчий директор The Dart Center for Journalism and Trauma при Колумбійському університеті.

“Потрібно, щоб розслідувальна журналістика не була нудною. Потрібно, щоб звучали голоси жертв” – Рана Сабах, ARIJ

«Ты же целый, оператор – живой? Так і складу злочину нема. Це пояснює, чому фігурантів розслідувань я боюсь менше, ніж наших правоохоронців», – журналіст Максим Опанасенко про те, як правоохоронці розслідували стрільбу на місці, де журналісти знімали дроном маєток олігарха.

Команда проекту “Декларації” висловлює окрему подяку Програмі розвитку ООН в Україні.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Ми вплинули

      Юристи проєкту “Свої Люди” добились від держпідприємства розкриття інформації для журналістського розслідування

      Через запит до Омбудсмена юристи проєкту “Свої Люди” (Bihus.Info) спільно з журналістками ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” (ГО «ЖАР») добились розкриття інформації від держпідприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг».

      Новини

      «Ковідна електроенергія»: чому бюджетники добровільно переплачують за світло

      Бюджетні установи безконтрольно закупились дорогою елетроенергією на понад 57 мільйонів грн. Скористались так званою «ковідною постановою» Кабміну. Вона дала можливість купляти електрику без тендерів. Наслідок - сотні тисяч переплати і база готових до оскарження контрактів, що може лишити десяток установ без електрики.

      Ми вплинули

      Морякам скасували іспити для підтвердження дипломів

      Володимир Зеленський підписав закон, яким суттєво спрощує процедуру поновлення документів для моряків. Раніше усі українські моряки, щоб поновити документи, мали проходити іспит кожні 5 років. Тепер його залишили тільки для тих, хто вперше отримує документи чи хоче підвищити кваліфікацію. Документи діючим морякам продовжуватимуть за наявності у них робочого стажу.