Big Data, нові інструменти та безпека журналістів: підсумки IX Міжнародної конференції журналістів-розслідувачів

8-9 грудня антикорупційна команда Bihus.Info взяла участь у IX Міжнародній конференції журналістів-розслідувачів, організованій Інститутом розвитку регіональної преси.

“Україна – лідер у сфері доступу до відкритих даних та розвитку розслідувальної журналістики не тільки серед пострадянських країн, але й у Східній Європі в цілому”, – такими словами іорданської журналістки Рани Сабах розпочався перший виступ IX Міжнародної конференції журналістів-розслідувачів.

На ключовій події року в сфері розслідувальної журналістики зібралось більше 200 учасників з 15 країн – журналістів, знаних експертів у сфері розслідувань, спеціалістів з обробки даних, безпеки журналістів, авторського права.

Головними темами першого дня стали безпека журналістів, професійна етика та міжнародні стандарти, донорська підтримка та співпраця з правоохоронними органами.

«У нас було зафіковано все: обличчя нападника, його зізнання, ми передали всю інформацію в поліцію”, – розповіла журналістка програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” Аліса Юрченко в ході панельної дискусії про безпеку журналістів. – “Минав місяць за місяцем, ніхто нам не телефонував. Ми зрозуміли, що розслідування не рухається, справу збиралися закривати. Провадження поновили тільки після того, як я сама почала розшукувати слідчих і прокурора, після додаткових заяв поновили провадження. Минуло ще півроку, але досі нічого не відбувається”.

Нагадаємо, напад на знімальну групу стався під Харковом, під час зйомок сюжету про народного депутата Ігоря Котвицького і його охоронців.

Власним досвідом поділився й інший журналіст Bihus.Info Анатолій Остапенко, якого минулого року побили за підготовку сюжету про голову Запорізької ОДА Костянтина Бриля: “В ході прес-конференції Бриль сам сказав мені: Толік, не переживай, ми розберемось. Пізніше я дізнався, що справу закрили”. Варто зазначити, що насильство не злякало Анатолія, і в квітні цього року він випустив ще один матеріал, в якому фігурувала родина Бриля – “З колибелі в Куршавель”, про соцмережі дітей чиновників.

Лайфхаки та інновації у роботі з відкритими данними презентували Сергій Мільман – засновник платформи YouControl, Дарина Даниленко з opendatabot та Андрій Кравченко з проекту ЛІГА:ЗАКОН.

А на кінець першого дня вийшла гостра, предметна, відверта і місцями весела розмова про обговорення результатів моніторингу журналістських розслідувань Детектор медіа – за участі представників об’єктів моніторингу – Федіра Сидорука і Надії Бабинської-Вірної.

Серед позитивних висновків моніторингу:
– Стало більше проектів, зросла конкуренція, з‘явилася спільнота журналістів-розслідувачів
– Телерозслідування вказують на гострі проблеми у суспільстві та сприяють їх вирішенню
– Використання відкритих баз даних, реєстрів, сучасних гаджетів
– Журналісти стали «універсальними солдатами»
– Вихід української розслідувальної журналістики на міжнародний рівень

Що трапляється поганого:
– Перебір з термінологією, зрозумілою лише журналістам (САП, НАБУ, НАЗК)
– Використання чужого, не титрованого відео (не буває «відео з Ютубу»)
– Замовні матеріали. Джинса легко розпізнається – це дуже «паливно»
– Проблема з джерелами (не вказані) та експертами (не достатньо кваліфіковані)
– Замість розслідування – переказ хроніки подій
– Не вистачає візуалізації та іноді надто багато емоцій.

Під час другого дня конференції учасники обмінювались досвідом у сфері відкритих даних, говорили про цифрову безпеку, журналістику на окупованих територіях і транскордонні розслідування.

У секції про відкриті дані журналісти-розслідувачі Andrew Lehren (США), Pavla Holcova (Чехія), Карол Кербаг (Carole Kerbage) (Йорданія) та Šarūnas Černiauskas розповіли про використання інформації у своїх країнах та запропонували учасникам конференції допомогу в отриманні даних з реєстрів.

Наприклад, Andrew Lehren запропонував наступні американські ресурси для розслідування діяльності українських компаній та політиків, тут можна знайти інформацію про бізнес-контракти, власників нерухомості у США, про бюджетні закупки, позики, судові рішення.

• https://www.ustaxcourt.gov/

• https://soprweb.senate.gov/

• https://nsarchive.gwu.edu/

• https://www.eia.gov

• https://dataweb.usitc.gov/

• https://clinicaltrials.gov/

• http://sanctionsearch.ofac.treas.gov/

А за даними з реєстрів країн Близького Сходу та Північної Африки українським журналістам можна звертатись до Карол Кербаг, регіональної редакторки Арабської мережі журналістів-розслідувачів ARIJ, та її команди ARIJ Data Base.

Колеги обіцяють не тільки надати дані з 11 країн регіону зі своїх відкритих та закритих баз на запит українських колег, але й допомогти проаналізувати їх та перекласти отриману інформацію англійською.

Керівник проекту Bihus.Info Денис Бігус також поділився корисними порадами з учасниками, і розповів про нові можливості на сайті declarations.com.ua. Нагадаємо, в листопаді розробники сайту “Декларації” презентували найбільшу інтерактивну аналітику по масиву у 1,5 мільйона електронних декларацій. За словами Дениса Бігуса, нова BI-система – справжній рай для аналітиків: “Тут можна “викопати” декларації за будь-якими критеріями, отримати результати в форматі графіків і списків. Бажаєте знайти всіх прокурорів, в яких родина заробляє в три рази більше, ніж вони, а в гаражі стоїть Мерседес? Будь ласка! Все зрозуміло, наочно і дуже детально”.

А спеціально для молодих журналістів Олег Хоменок з GIJN – Global Investigative Journalism Network презентував новий учбовий курс «Журналістика розслідувань: основи».

Організатором конференції традиційно виступив Інститут розвитку регіональної преси за підтримки донорів – Антикорупційної ініціативі ЄС, фонду Politiken Fonden та Internews Network (в рамках проекту У-медіа, що фінансується USAID). 

Цитати спікерів IX Всеукраїнська конференція журналістів-розслідувачів

“10 українських організацій журналістів- розслідувачів – у GIJN – Global Investigative Journalism Network, до якої входять 155 організацій з понад 60 країн світу. Тішить, що українська фракція у GIJN – друга за кількістю організацій після американської – Олег Хоменок.

“Відкриті реєстри в Україні викликають заздрість у колег з країн, де доступ до такої інформації все ще закритий. Наприклад, у Йорданії нібито є відкриті реєстри, але там неможливо нічого знайти, неможливо обробити дані, згрупувати їх, проаналізувати. Саме це є базисом для розслідувальної журналістики” – Рана Сабах, іорданська журналістка, виконавча директорка мережі підтримки ЗМІ Arab Reporters for Investigative Journalism (ARIJ)

«У нас було зафіковано все: обличчя нападника, його зізнання, ми передали всю інформацію в поліцію. Єдине питання, яке після нападу задавала Поліція: «З яких фракцій ці депутати?», – журналістка програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” Аліса Юрченко щодо випадку з нападом на знімальну групу під будинком нардепа Котвіцького.

“Перевіряйте, перевіряйте, перевіряйте інформацію. І стережіться синдрома «самотнього вовка» – коли ви ні з ким не радитесь вам здається, що цього непотрібно” – Брюс Шапіро, американський журналіст, виконавчий директор The Dart Center for Journalism and Trauma при Колумбійському університеті.

“Потрібно, щоб розслідувальна журналістика не була нудною. Потрібно, щоб звучали голоси жертв” – Рана Сабах, ARIJ

«Ты же целый, оператор – живой? Так і складу злочину нема. Це пояснює, чому фігурантів розслідувань я боюсь менше, ніж наших правоохоронців», – журналіст Максим Опанасенко про те, як правоохоронці розслідували стрільбу на місці, де журналісти знімали дроном маєток олігарха.

Команда проекту “Декларації” висловлює окрему подяку Програмі розвитку ООН в Україні.