Новини

Бахматюка зобов’язали виплатити депозит вкладнику VAB

FacebookTwitterTelegram

Апеляційний суд Києва, розглядаючи справу №761 / 3002/15-ц, зобов'язав власників банку - і Олега Бахматюка особисто - повернути вкладнику суму депозиту, що перевищує 200 тис. грн., які людина отримала у вигляді компенсації від Фонду гарантування вкладів. Вкладник розміщував в VAB Банку депозит в розмірі 51,2 тис. Євро за 9,5% річних.

Апеляційний суд Києва, розглядаючи справу №761 / 3002/15-ц, зобов’язав власників банку – і Олега Бахматюка особисто – повернути вкладнику суму депозиту, що перевищує 200 тис. грн., які людина отримала у вигляді компенсації від Фонду гарантування вкладів. Вкладник розміщував в VAB Банку депозит в розмірі 51,2 тис. Євро за 9,5% річних. Повідомляє UBR.

“Апеляційний суд Києва ухвалив законне і обґрунтоване рішення про стягнення збитків, пов’язаних з неповерненням суми, що перевищує виплачену Фондом гарантування вкладів, безпосередньо з власників істотної участі в банку. А саме з Олега Бахматюка і компанії “Квікком Лімітед”. Дана норма прямо передбачена в ст. 58 закону “Про банки і банківську діяльність”. При цьому, безпосередньо вина власників істотної участі вказана в постанові Нацбанку, якою банк був віднесений до категорії неплатоспроможних. Таким чином акціонери банків причетні до їх банкрутства зобов’язані відшкодовувати вкладникам збитки в розмірі суми перевищує сум повернуту Фондом гарантування вкладів. Варто відзначити, що це можуть зробити не тільки фізичні, але і юридичні особи “, – зазначив у розмові з UBR.ua старший партнер адвокатської компанії” Кравець і партнери “Ростислав Кравець, приймати участь в судовому спорі.

Рішення Київського суду може бути оскаржене в судах вищої інстанції. Проте юристи запевняють, що був створений потужний прецедент, яким потерпілим вкладникам варто скористатися.

“Не сумніваюся, що акціонери VAB Банку будуть оскаржувати цю постанову, і що ми скоро дізнаємося про подання касації. Рішення точно виллється в тисячі подібних позовів не тільки на адресу власників цього банку, але і багатьох інших неплатоспроможних структур , кількість яких перевалила за 70 “, – запевнив UBR.ua керуючий партнер ЮФ “Можаєв і партнери” Михайло Можаєв.

До сих пір суди найчастіше навіть не брали від вкладників позовні заяви, в яких йшлося про стягнення шкоди безпосередньо з акціонерів неплатоспроможних банків. Тих, хто втратив в таких фінустанови більше 200 тис. Грн. відправляли до Фонду гарантування вкладів фізосіб, в загальну чергу кредиторів – чекати поки ФГВФО розпродасть залишився від банку-банкрута майна і розділить між постраждалими отримані кошти.

“Але після рішення Апеляційного суду Києва я б рекомендував вкладникам намагатися подавати позови і відстоювати свої права. Навіть незважаючи на те, що ст. 58 банківського закону, на якій побудовано дану справу, досить складно доводиться – потрібно переконати суд в тому, що саме дії або бездіяльність акціонерів призвели банк до неплатоспроможності. Але намагатися вимагати компенсації депозитів у акціонерів – варто “, – підкреслив Можаєв. І зауважив при цьому, що значно вищі шанси на стягнення грошей з акціонерів будуть після того, коли відповідні постанови з’являться у Вищому спеціалізованому суді, і, головне, – Верховному суді України. 

Нагадаємо, що журналісти “Наших грошей” розповідали про схеми виводу коштів із банків Бахматюка. Так, наприклад, VAB банк збирав в населення гроші на депозити, кредитами роздавав їх фірмам, пов’язаним із власником і керівництвом банку. Фірми гроші так і не повернули, тож банк зрештою “ліг”. Сьогодні борги за такими кредитами Фонд намагається вибити через суд. І загалом ми таких судів нарахували на 3,29 мільярди.

Судиться Фонд без ентузіазму. Більшу частину справ ФГВ виграє в першій інстанції, однак всі вони на оскарженні. Деякі справи “зливають” вже на самому початку – Фонд не приносить до суду необхідні документи. Так, суд зі «Стар-Майстером» буксує через те, що позивач не приніс оригінали кредитного договору з додатками і договорами про зміни. Їх вилучало СБУ, повернуло, однак хто в банку прийняв договори – невідомо, ведуть службове розслідування.

У самому банку коментувати суди відмовилися. Директор Фонду гарантування вкладів про них також говорити не хоче, каже що не в курсі окремих судів окремих банків. І крутить стрілки на правоохоронців: «Вони (документи) не в Фонд повертаються, вони виймаються з банку і повертаються у банк, і я хоч унапревеликий жаль сказати, що далеко не завжди вони повертаються. В цілому і пропадають вони не в банках, а в тих органах, котрі роблять виїмки, а потім забувать їх повернути. То вони переїжджають, то в них реорганізація, то у них ще щось…»

Ще одна така схема працювала через банк «Фінансова ініціатива», який у червні 2015 р. отримав статус неплатоспроможної. Офіційно Нацбанк говорив: навіть попри докапіталізацію стабілізувати ситуацію в банку не вдалося, він не повертав рефінансові кредити самому НБУ (а їх за 2014-2015 р.р. банк набрав 8,36 млрд грн.), а клієнти банку почали скаржитися, що їм не віддають гроші. Визначити, кому нароздавав кредитів цей банк – теж нескладно. В майновому реєстрі, ми знайшли низку кредитів на сотні мільйонів – виданих «Фінансовою ініціативою» Бахматюка фірмам, пов’язаним із Бахматюком.

Детальніше про це читайте у матеріалі Лесі Іванової.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Ми вплинули

5 перевірок за 2 тижні: Антимонопольний досліджує тендери на 10 млн за заявами юристів Bihus.Info

За перші два тижні 2021-го Антимонопольний комітет України (АМКУ) розпочав вже 5 перевірок за заявами юристів проєкту “Тисни” (Bihus.Info). Загальна сума тендерів, які перевіряють антимонопольники, - майже 10 мільйонів гривень.

Ми вплинули

Юрист проєкту “Свої люди” допоміг журналістці добитись від держорганів інформації щодо пільгових кредитів

Після скарги журналістки Алли Максимчук та юриста Віталія Гусака до Омбудсмена, Рівненська міськрада і Держмолодьжитло нарешті погодились надати документи щодо отримувачів бюджетних кредитів в Рівному.

Блоги

“На правах анонімності”: як захистити журналістські джерела від розкриття

Чи має право журналіст залишити в таємниці того, хто надав інформацію? В яких випадках розкриття джерела є обов’язковим і як захищені права журналістів під час обшуків - пояснює юристка Bihus.Info Єлизавета Середіна.