Новини

Армія не отримала 48 БТРів через “не ту” сталь і сварки Міноборони з конструкторами

FacebookTwitterTelegram

Українські військові досі не отримали обіцяні ще в липні 48 нових бронетранспортерів БТР-4Е через те, що державний завод закупив не ту сталь. Про це йдеться у сюжеті Лесі Іванової «Без броні» для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

У 2016 році Міноборони замовило у Харківського конструкторського бюро машинобудування, що входить до складу державного оборонного концерну «Укроборонпром», пів сотні бронетранспортерів. Спочатку корпуси для них планували робити з українського металу – сталі марки 71, яка є базовою сталлю для БТР-4. Однак через довгий виробничий ланцюжок ця ідея провалилася. Завод у Лозовій не зміг виконати своїх зобов’язань з постачання готових корпусів на харківський завод, відтак останній отримав лише 20 недороблених замість майже пів сотні готових.

Тому у грудні 2018-го ХКБМ замовив 33 тони фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів, у офіційного дилера виробника, польської фірми Texprotect. У березні її привозять, але військова прийомка (спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту), її відбраковує через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам. Останні містяться в результатах дослідження профільного Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона. Іще у 2015 році ХКБМ замовив Інституту окреме дослідження по різним імпортним сталям. Там встановили, який саме вміст легуючих елементів (корисних складових на кшталт нікеля та марганця) і шкідливих домішок (на кшталт сірки та фосфору) має бути в металі, щоб шви БТРа зварилися нормально, і щоб сталь від термообробки не втратила свої бронеякості. Ці вимоги навіть вписано в конструкторську документацію.

Тому хімічний склад повинен був обговорюватися з постачальником на старті. Але в договорі по фінській сталі цього не було, через це завод придбав сталь хоч і  якісну, але не ту, котра є оптимальною для виготовлення БТР-4Е у затвердженому самими конструкторами вигляді.

Та замість визнати і виправити помилку керівництво заводу вирішило вмовити Міноборони використати вже куплену партію сталі. Зокрема наполягав на цьому директор ХКБМ Олексій Бабіч, котрий і підписував “неправильний” договір. Бабіч на той час узагалі-то був відсторонений концерном через скандал із розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці – він виявився одним із фігурантів. Однак навіть не маючи повноважень на заводі – він проводив нараду, на котрій переконував працювати саме із фінською сталлю.

В результаті перемовин конструктори і військові вирішили провести нові дослідження і «відстріл» як цілих шматків купленої сталі, так і в подальшому зварених швів для того, щоб вирішити що робити далі. Але навіть цю перевірку досі не завершили. В Інституті Патона різними способами зварили кілька зразків саме цієї сталі із заниженим вмістом легуючих  і перевірили шви на міцність, знайшовши ділянки з нижчими показниками твердості і надавши своє резюме: такий метал для корпусів БТРа використовувати можна лише за умов додаткових робіт – приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку із бронесталі. Це викликало нову хвилю затягування робіт: завод вважає проблему вирішеною і хоче ставити підкладки, а прийомка каже, що це не той БТР, який вони замовляли.

Таким чином строки поставки зірвали і Міноборони досі не отримало БТРи. Міністерство виставило заводу штраф на 82 млн грн за зрив контракту. Завод же хоче оскаржити штраф у суді і ще судиться із Міністерською прийомкою щодо її рішень по відбракуванню металу. За останньою інформацією, на ХКБМ із запланованих півсотні машин – наразі зібрана лише чверть, із тих корпусів, котрі спромігся за цей час виготовити Лозівський завод із українського металу.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Ми вплинули

      Морякам скасували іспити для підтвердження дипломів

      Володимир Зеленський підписав закон, яким суттєво спрощує процедуру поновлення документів для моряків. Раніше усі українські моряки, щоб поновити документи, мали проходити іспит кожні 5 років. Тепер його залишили тільки для тих, хто вперше отримує документи чи хоче підвищити кваліфікацію. Документи діючим морякам продовжуватимуть за наявності у них робочого стажу. 

      Новини

      Незаконна забудова від матері прокурорки: юрист проєкту “Свої Люди” допоміг журналістці отримати дані для розслідування

      Журналістка “Четвертої влади” Алла Максимчук та юрист проєкту “Свої Люди” Віталій Гусак добились розкриття інформації щодо плати за користування ділянкою матір’ю прокурорки. Отримати дані стосовно фігурантки скандальної забудови юристу і журналістці допомогло звернення до Омбудсмена. 

      Блоги

      Коментар VS інтерв’ю: в чому різниця і які правові ризики для журналістів

      Коментар та інтерв’ю – поширені форми спілкування з героями матеріалів як для розслідувачів, так і для журналістів з інших сфер. Та попри схожість за формою, з точки зору закону між цими поняттями є суттєва різниця. Юристки Bihus.Info Тетяна Дмитрюкова і Марія Музичка пояснюють правові нюанси і можливі наслідки для журналістів.