Новини

Армія не отримала 48 БТРів через “не ту” сталь і сварки Міноборони з конструкторами

12376586-970597229679603-9192253722089911294-n1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Українські військові досі не отримали обіцяні ще в липні 48 нових бронетранспортерів БТР-4Е через те, що державний завод закупив не ту сталь. Про це йдеться у сюжеті Лесі Іванової «Без броні» для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

У 2016 році Міноборони замовило у Харківського конструкторського бюро машинобудування, що входить до складу державного оборонного концерну «Укроборонпром», пів сотні бронетранспортерів. Спочатку корпуси для них планували робити з українського металу – сталі марки 71, яка є базовою сталлю для БТР-4. Однак через довгий виробничий ланцюжок ця ідея провалилася. Завод у Лозовій не зміг виконати своїх зобов’язань з постачання готових корпусів на харківський завод, відтак останній отримав лише 20 недороблених замість майже пів сотні готових.

Тому у грудні 2018-го ХКБМ замовив 33 тони фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів, у офіційного дилера виробника, польської фірми Texprotect. У березні її привозять, але військова прийомка (спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту), її відбраковує через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам. Останні містяться в результатах дослідження профільного Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона. Іще у 2015 році ХКБМ замовив Інституту окреме дослідження по різним імпортним сталям. Там встановили, який саме вміст легуючих елементів (корисних складових на кшталт нікеля та марганця) і шкідливих домішок (на кшталт сірки та фосфору) має бути в металі, щоб шви БТРа зварилися нормально, і щоб сталь від термообробки не втратила свої бронеякості. Ці вимоги навіть вписано в конструкторську документацію.

Тому хімічний склад повинен був обговорюватися з постачальником на старті. Але в договорі по фінській сталі цього не було, через це завод придбав сталь хоч і  якісну, але не ту, котра є оптимальною для виготовлення БТР-4Е у затвердженому самими конструкторами вигляді.

Та замість визнати і виправити помилку керівництво заводу вирішило вмовити Міноборони використати вже куплену партію сталі. Зокрема наполягав на цьому директор ХКБМ Олексій Бабіч, котрий і підписував “неправильний” договір. Бабіч на той час узагалі-то був відсторонений концерном через скандал із розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці – він виявився одним із фігурантів. Однак навіть не маючи повноважень на заводі – він проводив нараду, на котрій переконував працювати саме із фінською сталлю.

В результаті перемовин конструктори і військові вирішили провести нові дослідження і «відстріл» як цілих шматків купленої сталі, так і в подальшому зварених швів для того, щоб вирішити що робити далі. Але навіть цю перевірку досі не завершили. В Інституті Патона різними способами зварили кілька зразків саме цієї сталі із заниженим вмістом легуючих  і перевірили шви на міцність, знайшовши ділянки з нижчими показниками твердості і надавши своє резюме: такий метал для корпусів БТРа використовувати можна лише за умов додаткових робіт – приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку із бронесталі. Це викликало нову хвилю затягування робіт: завод вважає проблему вирішеною і хоче ставити підкладки, а прийомка каже, що це не той БТР, який вони замовляли.

Таким чином строки поставки зірвали і Міноборони досі не отримало БТРи. Міністерство виставило заводу штраф на 82 млн грн за зрив контракту. Завод же хоче оскаржити штраф у суді і ще судиться із Міністерською прийомкою щодо її рішень по відбракуванню металу. За останньою інформацією, на ХКБМ із запланованих півсотні машин – наразі зібрана лише чверть, із тих корпусів, котрі спромігся за цей час виготовити Лозівський завод із українського металу.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Новини

Шлейф “опозиції”: хто “рулить” рейдерськими історіями Кіровоградщини

За останні 5 років на Кіровоградщині від рейдерів постраждала низка агропідприємств, земельний банк яких складав від однієї до п’яти тисяч гектарів. Рейдерська схема проста – з допомогою «чорного» реєстратора за підробленими документами з Держреєстру викреслюється актуальний власник та вписується новий і поки фермер судиться і чекає розслідування - рейдери переоформлюють землю та інші активи. В усіх цих історіях фігурують одні й ті ж персони, структури та навіть адреси, прямо чи опосередковано пов’язані з місцевим підприємцем з депутатським мандатом Ростиславом Вакуликом та рядом інших політиків.

Ми вплинули

80 мільйонів для держави: з фігуранта розслідування Bihus.Info Микитася стягнули в бюджет 80 млн застави

Вищий антикорупційний суд стягнув у дохід держави 80 млн грн застави, яка була внесена колишнім народним депутатом і експрезидентом "Укрбуду" Максимом Микитасем.